У Міносвіти озвучили чотири ключові реформи вищої освіти на 2017 рік

У Міністерстві освіти і науки за участю експертів і громадськості обговорили питання забезпечення якості вищої освіти в рамках проекту Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року. Про це повідомляє прес-служба Міносвіти.

За словами директора департаменту вищої освіти МОН Олега Шарова, внесені Міністерством освіти і науки пропозиції до проекту є і частиною виконання Програми діяльності Уряду, і впровадженням реформи, розпочатої Законом України "Про вищу освіту" 2014 року.

"Щороку відбувається тільки зміна певних акцентів: що зараз буде головним, що потребують великих ресурсів, а також встановлюються терміни виконання завдань", – підкреслив глава департаменту.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Зараз в 2017 році у список ключових пріоритетних завдань Міносвіти включені:

• Розробка стандартів вищої освіти;
• Напрацювання методичної бази і практичної допомоги вузу в створенні системи внутрішнього забезпечення якості;
• Створення Національного сховища академічних текстів;
• Використання технології ЗНО для відбору вступників до магістратури за спеціальністю 081 "Право".

Робота над розробкою стандартів вищої освіти триває з листопада 2015 року, і до кінця 2017 року Міносвіти планують затвердити більшість з них 120 для освітнього рівня "бакалавр", 80 – "магістр" і 50 – "доктор філософії".

Надалі передбачено завершення роботи над стандартами (в 2020-2025 рр. передбачається перегляд їх концепту) і спільна діяльність зі стейкхолдерами над створенням національної системи кваліфікацій, галузевих рамок кваліфікацій і професійних стандартів.

Питання створення систем забезпечення якості вищих навчальних закладів в даний час в значній мірі залежить від роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, адже повноваження щодо реалізації цих систем повністю віднесені до компетенції Нацагентства. Тому 2017 Міносвіти сподівається на розгортання спільної роботи з агентством і іноземними партнерами для відпрацювання таких систем.

"Передбачено наступний алгоритм: створення системи внутрішнього забезпечення якості вищих навчальних закладів, її сертифікація, акредитація вузу і самоакредитація освітніх програм. І це буде вже не просто академічна автономія, а високий рівень довіри держави до вузів", – пояснив Олег Шаров.

Важливим кроком стане створення в кінця 2017 року Національного репозитарія академічних текстів. У ньому будуть зібрані фактично всі освітні та наукові тексти у вигляді, в якому вони піддаються обробці, перегляду і порівнянню. Робочою групою вже створено проект Положення про національний репозитарій академічних текстів і паралельно йде розробка регламенту роботи сховища, в якому будуть визначені всі технічні питання. Після запуску ресурсу, протягом 2018-2019 років, планується створення національної наукометричної системи.

З 2017 року всі, хто вступатиме до магістратури за спеціальністю "Право", повинні будуть здавати Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО). У минулому році ця технологія була апробована в 9 вузах і отримала досить позитивну оцінку. В цілому ж відбір до магістратури за спеціальністю "Право" із застосуванням ЗНО стане одним з інструментів для вирішення важливого завдання, передбаченого законом "Про вищу освіту": введення Єдиного державного кваліфікаційного іспиту за окремими спеціальностями в 2019-2020 роках.

Під час обговорення директор департаменту вищої освіти нагадав, що в цілому в проекті Плану сформульовані чотири ключові пріоритети в сфері освіти:

• якісна, сучасна та доступна загальна середня освіта (нова українська школа);
• модернізація професійно-технічної освіти;
• забезпечення якості вищої освіти;
• нова система управління і фінансування науки.

"Ці чотири цілі повинні мати синергетичний зв'язок, адже в проекті є питання, де вищу освіту пов'язано з новою українською школою, зокрема щодо реформи педагогічної освіти. Є точки дотику з професійно-технічною освітою, оскільки поступово реалізується завдання про переведення освітнього рівня "молодший спеціаліст" в сферу професійної освіти. Що стосується науки, то останнім часом вона все активніше розвивається в університетах, а не тільки в академічних організаціях", – зазначив Олег Шаров.