Росія виходить з ізоляції: як це "відгукнеться" Україні і що далі робити Києву

Останнім часом на Заході все частіше чути розмови про можливе зняття санкцій з Росії. Як і раніше, ключовою умовою для цього ставиться повне виконання Мінських угод, але, за оцінками ряду експертів та ЗМІ, риторика Заходу в цьому питанні пом'якшилася.

Більше того, буквально днями глави МЗС Канади і Польщі – двох країн, які традиційно займають активну проукраїнську позицію, заявили про необхідність відновлення діалогу і співпраці з Москвою.

Крім того, в НАТО, як повідомляють західні ЗМІ, мають намір відновити зв'язки з Кремлем.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Звичайно, спостерігаються і протилежні тенденції. Приміром, зростає критичне ставлення Заходу особисто до Путіна, чому посприяли звіт Лондонського суду у справі про загибель екс-співробітника ФСБ Олександра Литвиненка, а також документальний фільм Річарда Білтона "Таємні багатства Путіна". Та й зі ставленням до Росії ситуація вельми неоднозначна. Так, днями Європейське командування Збройних сил США (EUCOM) змінило військову стратегію Вашингтона по відношенню до Європи. У попередньому варіанті, який був прийнятий всього місяць тому – у грудні 2015 року – першим завданням було забезпечення глобальної безпеки. Тепер же, згідно розміщеним на сайті EUCOM превью до документа, під №1 у командування ЗС США варто "попередження російської агресії у зв'язку з її наростаючим агресивною поведінкою у Східній Європі та мілітаризацією Арктики".

Тим не менш, тенденції до виходу РФ з ізоляції присутні. На думку опитаних Сегодня.ua експертів, Києву потрібно розуміти, що період нової "міні-холодної війни" Заходу і РФ добігає кінця і Україні варто до цього підготуватися.

Польща і Канада дають сигнал РФ

У понеділок, 25 січня, глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що ініціює створення групи польсько-російського діалогу. "Росіяни дали сигнал, що хотіли б розмовляти далі, хотіли б, наприклад, повернутися до окремих форм діалогу, які були колись", – сказав Ващиковський. За його словами, відомий польський режисер Кшиштоф Зануссі міг би очолити роботу групи діалогу з Росією.

У той же час міністр підкреслив, що немає ніякої можливості укладення будь двосторонніх компромісів між Польщею і Росією.

Буквально через пару днів, 27 січня, вже глава МЗС Канади Стефан Діон заявив про готовність до відновлення співпраці з РФ. За його словами, Оттава завжди підтримуватиме Київ, але прийшов час почати розмови з РФ і співробітництво у сферах спільних інтересів.

"У нас є багато розбіжностей з Росією, але це, звичайно, не причина припинення всіх розмов з нею, коли з РФ кажуть американці, японці, європейці, всі, крім Канади", – зазначив Діон.

При цьому міністр не став уточнювати, якою буде доля санкцій проти РФ, накладених Канадою після анексії українського Криму в 2014 році.

На думку експертів, прямого зв'язку між двома цими заявами немає, але вони свідчать про нову тенденцію відносно західних країн до РФ.

"Це означає, що закінчилася "міні-неохолодная війна" і Захід переходить в інший регістр відносин з Росією – до "холодного миру". Та це не стратегічне партнерство, що не повноцінні контакти дипломатичні зовнішньополітичні та економічні, але це крок у напрямі поки холодного, але миру", – пояснив Сегодня.ua директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

Разом з тим, як зазначає експерт з міжнародних питань Олександр Палій, про яке або зраді українських інтересів мова поки йде. "Вони (Польща і Канада) зацікавлені, вони хочуть втягнути РФ в якийсь формальний діалог. Тут нічого зрадницького по відношенню до України немає. А Росія залишається важливою країною – це велика ядерна країна", – сказав він Сегодня.ua.

Як би там не було, але це ще один "дзвіночок" про те, що на Заході прагнуть до скасування санкцій проти РФ, зазначає Вадим Карасьов.

Як відомо, нещодавно держсекретар США Джон Керрі заявив, що в найближчі місяці можливо виконати Мінські угоди і прийти до моменту, коли санкції щодо РФ можуть бути зняті.

Про можливе зняття санкцій також заявив і міністр економіки Франції Еммануель Макрон. "Наша мета полягає в тому, щоб з'явилася можливість скасувати санкції проти Росії цього літа, якщо Мінські домовленості будуть дотримуватися", – сказав він.

А міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле написав у статті для газети Frankfurter Allgemeine Zeitung у понеділок, що ЄС повинен встановити тісніші зв'язки з Росією, щоб допомогти припинити громадянську війну в Сирії і знизити напруженість на Близькому Сході між сунітами і шиїтами.

За інформацією Bloomberg, "установкою сцени" для припинення ізоляції Росії та скасування санкцій займаються Франція і Німеччина, у яких закінчується терпіння допомагати Україні досягти зобов'язань за мирною угодою.

Разом з тим, як зазначає Олександр Палій, скасування антиросійських санкцій – це далеко не вирішене питання. "Санкції можуть зняти тільки після виконання Мінських угод, тобто після виведення російських військ і найманців, відновлення Україною контролю над кордоном тощо. Думаю, санкції будуть працювати ще досить тривалий період", – сказав він.

Потепління по лінії НАТО-РФ?

Нинішні дискусії про можливе скасування санкцій проходять на тлі повідомлень про те, що в НАТО мають намір повернуться до діалогу з РФ, який був фактично припинений після того, як Росія незаконно анексувала Крим і почала підтримувати бойовиків на Донбасі.

Так, у грудні минулого року в інтерв'ю німецькій радіостанції Bayerische Rundfunk генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг повідомив, що Альянс намагається організувати зустріч з РФ, "на якій, наприклад, ми також могли б торкнутися вкрай важливу для нас тему України".

А нещодавно видання Defense News з посиланням на джерела в НАТО повідомило, що керівництво Альянсу обговорює можливість відновлення співпраці з Росією. За наявною інформацією, в даний час там розмірковують над створенням системи взаємодії з Росією в умовах загального погіршення відносин між більшістю країн – членів блоку і Москвою. Зустріч між представниками РФ і НАТО може відбутися в кінці лютого або початку березня.

"Ми готові до розмови, який вважаємо необхідним для того, щоб ситуація (у відносинах між Росією і НАТО) не погіршувалася ще більше. Ми знаємо, що нас чекають напружені відносини з Росією і ця напруженість триватиме роки, якщо не десятиліття. Тому необхідно не просто визнати цей факт, а й виробити спосіб співіснування (з російською стороною)", – цитує Defense News слова джерела.

На думку Вадима Карасьова, це – ще одне підтвердження того, що на Заході йде зміна тренда убік пошуку співпраці з РФ. "Є розуміння того, що незважаючи на те, що Росія – економічний карлик, вона залишається військовою державою без якої важко домогтися стабілізації на Близькому і Середньому сході, зокрема, щодо Сирії та іншим болючим проблемам сучасної геополітичної динаміки", – зазначив він.

А в цьому випадку Захід в особі НАТО робить ще одну спробу заспокоїти РФ, вважає Олександр Палій. "Вони бачать, що РФ економічно недієздатна, що вона припинила наступальні дії на Донбасі. Вони думають, що можна поговорити, щоб РФ трохи заспокоїлася, їм ризик глобальної війни теж не потрібен", – пояснив експерт.

Що робити Україні в нових реаліях

Так чи інакше, але тренд на потепління відносин по лінії Захід-Росія є, і Київ не може цього не помічати, відзначають аналітики.

"Треба бути реалістами. Нам це може не подобатись, це може якось змінювати наші плани і ми повинні врахувати цей тренд на часткове повернення до хоча й не стратегічному, а чисто до реалістичного співпраці Заходу з РФ", – зазначає Вадим Карасьов.

І зараз, як вважає експерт, для України дуже важливо уникнути найгіршого для себе варіанти розвитку подій – коли санкції з РФ будуть влітку зняті, а при цьому конфлікт на Донеччині залишиться в замороженому стані "ні миру, ні війни".

"Нам потрібно починати виконувати свою частину Мінських угод. Незалежно від того, виконує або не виконує їх РФ і бойовики. Таким чином, можна домогтися вирішення конфлікту і добитися повернення контролю над кордоном. Якось у цих суперечках про особливий статус Донбасу ми забуваємо головне , що ми країна, яка не контролює велику ділянку кордону. А суть Мінських угод в тому, що ми при їх реалізації повертаємо контроль над кордоном. Санкції знімуть – не зніматимуть, а нам треба робити все, щоб не вийшов самий несприятливий для нас сценарій", – вважає Вадим Карасьов.

Олександр Палій, навпаки, вважає, що Києву не варто поспішати з одностороннім виконанням Мінських угод. "Час грає на нас, крім того РФ не виконує ті пункти, під якими підписалася, зокрема виведення російських військ і найманців з Донбасу. Це не виконано, а це коштує перед пунктом про внесення змін до Конституції. Нам потрібно всіляко педалювати цю тему" , – зазначив експерт

На думку директора центру стратегічного аналізу "Стратагема" Юрія Романенка, Києву зараз потрібно затягувати виконання політичної частини Мінських угод. "Якщо ми завтра приймемо зміни до Конституції, то після завтра ми перетворимося до Боснії і Герцоговини. Більше того, Україна повинна провести референдум щодо того, щоб вивести окуповані території Донбасу з під своєї юрисдикції, залишивши лазівку як ФРН свого часу у своїй Конституції залишила лазівку для НДР, щоб у разі якщо зміниться ситуація і окуповані території захочуть повернуться в Україну то вони могли б зробити", – сказав він під час свого виступу на форумі "Укриана-Європа", який проходив у польському місті Лодзі.

За словами експерта, українці не повинні сподіватися на те, що Європа буде нас захищати в тій мірі, в якій ми б цього хотіли. "Україна повинна робити ставку на те, що вона повинна максимально швидко проводити реформи і максимально швидко модернізувати свою армію", – сказав Юрій Романенко.

При цьому Олександр Палій зазначає, що поряд з розвитком партнерських відносин із Заходом України необхідно залучити західних інвесторів. "Дуже важливо запускати західних інвесторів в країну. Потрібно, щоб приватизація пройшла за участю великих західних компаній. Це дуже важливо щоб зацікавленість Заходу в Україні була не тільки така геополітична, але й економічна", – сказав він.