Володимир Рибак: "Ми хочемо визначити ціну Партії регіонів"

Як і десять років тому, Партія регіонів знову в опозиції. Хто, на Вашу думку, припустився помилки?

Коли 21 лютого підписувався меморандум між опозицією і президентом за участю міністрів закордонних справ Франції, Німеччини та Польщі, в ньому було записано: правоохоронним органам спільно з європейськими спостерігачами розслідувати кожен випадок смерті на Майдані. На жаль, на сьогодні не розслідувані ці випадки: звалили все на владу і на Януковича – нібито він давав команду. А так це чи ні, питання... Потім Віктор Федорович з командою залишив країну. Природно, в партії почався неспокій, а люди з Майдану і ті, хто примазувався до нього, почали палити офіси і будинки членів партії. Спалили центральний офіс – загинуло дві людини. Після цього багато осіб покинули наші ряди. Це їх право, і трагедію з цього робити не треба.

Наскільки скоротиться чисельність партії?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Залишиться менше мільйона з 1,5 млн осіб. Наприкінці березня ми провели з'їзд, дали оцінку колишнім керівникам, виключивши їх зі своїх лав. Ми відмежувалися і сьогоднішні керівники ПР не мають ніякого відношення до вбивств (на Майдані – авт.). Протягом трьох місяців проведемо партійні збори на всіх рівнях, тому що є неув'язки: деякі хочуть розколоти і переполовинити партію. За цей час ми повинні позбутися людей на місцях, які займалися корупцією та власною політикою, а не вирішенням проблем регіонів. Незважаючи на це, партія йде на президентські вибори, висунувши єдиного кандидата – Михайла Добкіна. Ми хочемо визначити ціну партії – скільки людей проголосує за нашого кандидата.

Як Ви вже говорили, кандидатура Добкіна була не єдиною...

Перед з'їздом 29 березня було чотири кандидати (Юрій Бойко, Сергій Тігіпко, Михайло Добкін і Олег Царьов – авт.). Подивившись результати соцдосліджень, ми зібрали керівників обласних організацій ПР. Більшість сказали, що найбільша підтримка в різних регіонах країни саме у Михайла Добкіна. Ми сумнівалися і готували партію до того, щоб висунути Сергія Тігіпка. Але під час голосування на з'їзді кандидатуру Добкіна підтримали 315 делегатів. Взагалі ми хотіли провести праймеріз. Але через ситуацію, яка склалась в країні, не було можливості зібрати районні та обласні організації партії. Але цю практику ми будемо впроваджувати перед парламентськими виборами восени, спираючись на думку регіонів. Тобто, виділяти людей, які зможуть принести користь людям в кожній конкретній області.

На з'їзді ПР 29 березня Михайло Добкін обіцяв налагодити співпрацю з РФ. Але в його передвиборчій програмі такого пункту немає...

Хто б і як не відносився до цього питання, по сусідству треба жити в мирі і дружбі. Майже до 40% нашої продукції продається в РФ, ще стільки ж – в ЄС. Потрібно на взаємовигідних умовах продовжувати співпрацю в економічній сфері (з Росією – авт.), щоб не відбувалося в політичних відносинах. Зрозумійте, політики приходять і йдуть. Сьогодні одні політики – одні стосунки. Завтра прийдуть інші, потиснуть один одному руки і скажуть жити дружно. Наприклад, живе людина у висотному будинку. На майданчику – чотири квартири. Ми приходимо додому, і, навіть не знаючи людини, ми їй посміхаємося і вітаємося. Не буває так, якщо поганий сусід, з ним обов'язково потрібно лаятися. Так і між державами.

Але як після окупації Росією Криму і продовження протистояння на Сході можна говорити про продовження співпраці? Україна вже заявила, що виходить зі складу СНД...

Я не вірю у війну між Україною і Росією, хоча ситуація дуже і дуже непроста. Але формувати з Росії ворога теж не можна. Потрібно сідати за стіл переговорів. Думаю, вже наступного тижня такі переговори відбудуться (глава російського МЗС Сергій Лавров дав згоду на переговори у форматі РФ – США – Україна – ЄС – авт.). Що стосується Криму... Можна ставити під сумнів, але не враховувати рішення 97% людей (результати референдуму про приєднання до РФ – авт.)... Якщо люди так захотіли, ну що робити ? Сьогодні деякі говорять про те, щоб забрати все назад. Але як забрати? Коли в Харкові, Луганську та Донецьку стався ряд подій? Я був у Донецьку. Є там представники з Росії. Але переважна більшість людей місцеві. До них потрібно їхати і питати, чого вони хочуть? Більшість хочуть, щоб влада їх почула. Адже 3-4 місяці тому, коли в столиці і регіонах захоплювали держустанови, ЗМІ говорили, що це добре. А на Сході сталося – всі кажуть, що це погано. Потрібно розібратися, чому люди йдуть на порушення закону? Адже це порушення закону! Може дійсно ще раз прийняти закон про амністію в обмін на звільнення захоплених будівель? Адже влада зробила такий крок, коли був Майдан... Люди дійсно підіймають питання, які треба в країні вирішувати. І хочуть справедливих рішень.

Ви сказали, що в Донецьку є представники з Росії, або як їх зараз називають, російські сепаратисти...

Я б сказав – російськомовні люди. Всі говорять про сепаратистів, але зміст цього слова до кінця ніхто не розуміє. Якщо людина російськомовна і піднімає питання про статус російської мови, вона – сепаратист? Спеціальні органи повинні все з'ясувати, провести розслідування і донести інформацію до керівництва країни. Якщо приїхав бойовик з Росії і починає диктувати свої умови – це просто злочинець. Про події на Майдані (вбивства людей – авт.) не все доповідалося Віктору Януковичу: дозовано, применшувалися цифри, якась інформація прикрашалась. У таких ситуаціях потрібно мати правдиву інформацію.

Ви згодні з твердженням, що Росія – окупант, який продовжує нарощувати на кордоні з Україною свою військову присутність...

Політикам, їм це не заборонено, можна вживати будь-які слова. Я виходжу з того, що сьогодні має бути стриманість у відносинах між Україною і Росією. На мій погляд, яка б не була складна ситуація, через дипломатичні канали потрібно знаходити істину шляхом переговорів. Сьогодні російських військ на території України немає. За винятком Криму, так люди захотіли, або не захотіли, оцінюйте самі. Тому говорити про окупацію я не можу.

Неозброєним оком видно, що Україна опинилася між двох вогнів – Росією і Заходом...

Тому у України, напевно, історична роль не бігти в НАТО і в інші економічні блоки, а бути позаблоковою країною. На мій погляд, Україна повинна залишатися таким собі острівцем безпеки між Сходом і Заходом. А зараз нам потрібно зробити все, щоб Україна збереглася суверенною державою.

Після з'їзду ПР 29 березня усі ЗМІ розтиражували, що Сергій Тігіпко образився. Нещодавно він вийшов з фракції, і створює свою депутатську групу. Тобто, його амбіції в партії ущемили?

Не етично мені коментувати ці питання. Він вибрав шлях – самовисуванцем пішов у президенти. Партія розглянула його кандидатуру, але ставку зробила на Добкіна. Я зустрічався з Сергієм Тігіпком в Раді, ми перекинулись словами, привіталися. Я не бачу нічого образливого чи принизливого з його боку. Я ніколи не дозволю не тільки в його, а й на адресу Юрія Бойко, що-небудь говорити. Вони обидва фахівці високого класу і заслуговують поваги. А який шлях політик робить – це його право. Або ті, хто вийшли з фракції Партії регіонів... Я не засуджую цих людей. Мені, як людині, яка стояла біля витоків ПР і формувала її ідеологію, боляче сьогодні на душі, що партія змінилася, забувши багато своїх принципів. Тому через три місяці буде з'їзд, на якому обговоримо повернення до первісної ідеології. Спеціально для цього ми пишемо нову програму партії. Нам потрібно, щоб враховувалися інтереси кожного регіону. Не може бути однакового шаблону для всієї країни. На південному сході більше російськомовного населення, промисловості, робочого класу або так званого пролетаріату. Захід ближче до кордону в ЄС, більше україномовного населення, менше промисловості. Не можна в залі Ради допускати випадків, коли розмовляючи іншою мовою (російською – авт.) – ти ворог. Але не потрібно думати, що народ нічого про нас не знає. Про кожного політика люди знають все.

Як тільки Янукович покинув Україну, всі ЗМІ розтиражували багатства Межигір'я. Особливо журналістам і народу сподобався золотий батон.

Не знаю, був чи не був там цей золотий батон. Так сталося, що я кілька разів був в Межигір'ї. Там є будинок на в'їзді, де проводилися різні наради, коли я був головою Ради. Все що знаходилося далі і кому це належить, точно так само як і всі, я бачив по телевізору. Нехай слідчі органи розбираються. Ми (з Віктором Януковичем – авт.) знаємо один одного давно. У моєму розумінні, він виріс у бідній сім'ї без батьків. Але так сталося, що в гості один до одного сім'ями ми не ходили, ні в Донецьку, ні в Києві. Але відносини підтримували – раз на тиждень збиралися і обговорювали ті чи інші проблеми. Отримавши відповідь, я повертався в Раду і доносив почуте. Тому що сам я нічого не міг вирішити – тільки разом з депутатами. У цих умовах я 1,2 роки пропрацював. Коли я побачив, що президент і опозиція підписали перемир'я, а в Раді почали формувати нову більшість, я вчинив чесно – написав заяву, щоб відкрити шлях новим керівникам парламенту.

На Вашу думку, Янукович зробив помилку, втікши до Росії?

Думаю, Віктор Федорович повинен був залишитися і виконувати підписаний 21 лютого меморандум. Очевидно, була серйозна загроза (його життю – авт.). Напевно, компетентні органи принесли йому таку інформацію. Але навіть у той день, коли підписувався протокол, я не бачив того, що Янукович сьогодні-завтра покине країну. У 14:00 21 лютого відбувалося підписання. Я відразу взяв цей документ, на 16:00 призначив сесію, і відразу почав виконувати його: повернулися до закону, щоб ніхто ніколи не скасував Конституцію-2004, та декриміналізації статей (за якими засудили Юлію Тимошенко – авт.). Я думав, нарешті, настало перемир'я. А те, як він виступає з Росії... Є різні думки. Але зараз у України є нове керівництво.

Ходять чутки, що Петро Порошенко пішов на вибори, щоб не допустити до президентства Юлію Тимошенко...

Я не хочу судити про те, хто кого не пускає на вибори. Багато хто з 23 кандидатів допустили помилки. У тому числі й ті, хто пішли на вибори, тільки щоб працевлаштуватися. Адже вони нічого не зробили, деякі ніде не працюють, і за минулий рік не заробили ні копійки. Реальних кандидатів, які заслуговують на увагу виборців, – три-чотири. Між ними українцям і доведеться вибирати. Я вже визначився, за кого буду голосувати.