Скандальний польський закон: хочуть саджати до в'язниці за "злочини українських націоналістів"

У середу польський Сенат почав розглядати ухвалений Сеймом скандальний закон, який забороняє "заперечувати злочини українських націоналістів". В результаті сенатські комісії вирішили не вносити правки до документа, але самі сенатори до його розгляду в залі не приступили.

"Сегодня" розібралася в документі і дізналася, як він може вплинути на польсько-українські відносини в подальшому.

За заперечення – строк

Нижня палата парламенту Польщі – Сейм – закон ухвалила минулої п'ятниці. Голосувати за нього депутати повинні були ще в листопаді 2017-го, але тоді в останній момент документ прибрали з порядку. Це рішення пояснювалося небажанням вносити напруженість у відносини Києва і Варшави перед візитом польського президента Анджея Дуди.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Проте 26 січня закон все-таки потрапив до Сейму, де за нього проголосували 219 депутатів з 414. У ньому йдеться про "дії українських націоналістів в 1925-1950 роках, пов'язаних із застосуванням насильства і терору". У ньому також розглядається можливість відкривати кримінальні провадженняа проти людей, які ці злочини "публічно заперечують". За таку провину може загрожувати до трьох років в'язниці. Причому, таке покарання загрожує і тим, хто публічно заявлятиме про причетність поляків до масового знищення євреїв в роки Другої світової війни і використовуватиме словосполучення "польські табори смерті". За словами голови Інституту нацпам'яті України Володимира В'ятровича, відповідальність за ці проступки поширюватиметься навіть на іноземців поза територією Польщі.

"Тобто написав/сказав щось неправильне з точки зору польської влади і там порушують кримінальну справу. А далі можна подати до Інтерполу запит про екстрадицію", – зазначив він, запропонувавши ВР звернутися до польських колег з пропозицією відмовитися від цієї норми.

Втім, експерт-міжнародник Андрій Бузаров сумнівається, що згадана В'ятровичем стаття працюватиме саме так.

"Закон, звичайно, потрібно ще вивчити, але ця стаття може поширюватися тільки на громадян Польщі за кордоном, – пояснює він. – Тоді їх можна буде екстрадувати назад до країни. Якщо ж це діє не тільки на поляків, то буде надто широке охоплення людей , яких уряд Польщі захоче притягнути до відповідальності".

Надія на Дуду

Голова ради зовнішньої політики "Українська призма" Геннадій Максак зазначає, що зараз польські політики використовують українське питання, щоб вирішувати внутрішні проблеми.

"Не варто забувати, що в Польщі зараз починається виборчий цикл і партії правого спрямування (саме вони виступили на підтримку закону. – Авт.) зацікавлені в тому, щоб на цій ноті максимально мобілізувати свій електорат. Я б сказав так – це питання виконання зобов'язань , які політики давали своїм виборцям 2015 році під час парламентських виборів. З іншого боку навіть польські експерти вважають, що це дуже аматорський підхід, коли за рахунок внутрішніх питань ускладнюються двосторонні комунікації", – пояснює експерт.

Голова Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії Надія Коваль вважає, що президент Польщі може накласти на закон вето.

"Після цього він внесе свої пропозиції, оскільки документ викликає дуже гострі суперечності не тільки в польсько-українському контексті, а й у польсько-ізраїльському. У цьому випадку у нас буде час, щоб спробувати якось вплинути на зміст закону, – розповіла вона нам. – Але навіть такий умовно-позитивний сценарій може хіба що послабити негативні тренди в двосторонніх відносинах, а не виправити ситуацію".

Робітників не торкнеться

Разом з тим, голова польського Нацбанку Адам Глапінський днями заявив, що Польщі потрібні трудові мігранти з України.

"Ми ретельно аналізуємо приплив іммігрантів з України, щоб дізнатися, яке їх вплив на нашу економіку. Вони позитивно впливають не тільки на ринок праці, а й систему соціального страхування, адже оплачують внески", – додав він.

За словами Максака, ухвалення закону навряд чи відлякає українців, які шукають там роботу.

"Люди, які туди їдуть, менше цікавляться питаннями історії. Я думаю, канал відкритий і він не сильно постраждає від цього закону, а навіть збільшуватиметься. Ну, а заяви Глапінського правдиві – в Польщі відчувають необхідність в українцях, які можуть поповнити польський робочий прошарок", – резюмує експерт.

Нагадаємо, за словами голови українського МЗС Павла Клімкіна за останні два роки майже 300 тис. українців отримали дозвіл на роботу..

"Можуть зводити рахунки"

Київський програміст Ігор Вакуленко, який живе в Польщі, до ініціативи депутатів ставиться з підозрою, хоча і зазначає: якогось негативу з боку поляків не відчуває.

"Три роки живу в Кракові і жодного разу не стикався з поганим ставленням до українців. Навпаки, тут всі дуже доброзичливі, місто багатонаціональне, а українців тут багато. Я помітив, що самі поляки не люблять розмов на історичні теми. Якщо розмова може відвести в суперечку про те, хто правий, а хто винен, відразу ж делікатно змінюють тему. Але, чесно кажучи, якщо такий закон ухвалять, як би він не став зручним інструментом для зведення рахунків – наприклад, на роботі. Адже роботодавець зможе лякати українців відповідальністю".