Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

"Словник війни": у "Слузінароду" хочуть створити правила для журналістів

12 серпня, 07:55

Ігор Сєров, Ілля Требор

Автор ініціативи вважає, що потрібно радитися з народом, а експерти говорять, що глосарій вже є, але не працює

Народні депутати ще не отримали мандати, але вже почали пропонувати зміни до законодавства. Днями мажоритарник зі "Слуги народу" Сергій Швець розповів про плани регулювати роботу ЗМІ у воєнний час. Журналісти "Сьогодні" розбиралися в ініціативі майбутнього парламентаря.

Нова ідея

За словами Швеця, який понад 20 років пропрацював журналістом, Україні необхідний закон, який визначить правила роботи ЗМІ у військових умовах. Без п'яти хвилин нардеп зазначає: це питання сьогодні регламентують тільки окремі норми різних відомств, але це "несистемний підхід". Тому Швець і обіцяє в короткий термін підготувати відповідний законопроект.

Крім того, в цьому ж документі він хоче закріпити так званий "глосарій війни". Тобто визначити на рівні законів, що таке "окупаційні війська", "сепаратисти", "колаборанти", "самопроголошені республіки". Швець додає, що при підготовці цього законопроекту потрібно буде вивчити думку громадян – чи згодні вони на обмеження інформації в нинішніх умовах і якщо так, то в якій мірі.

Колишні ініціативи

Відзначимо, що за останні п'ять років Верховна Рада кілька разів вже намагалася вплинути на роботу засобів масової інформації. Наприклад, в 2016-му нардепи хотіли повернути кримінальну відповідальність за поширення неправдивої інформації. Тоді цю ідею аргументували тим, що у нас в країні "немає свободи слова, у нас є свобода брехні". А ось в минулому році до порядку денного парламенту навіть внесли норму про блокування сайтів без рішення суду. За нею СБУ могла отримати право обмежити доступ до будь-якого інформаційного ресурсу за рішенням прокурора або навіть просто слідчого. Аргументом щодо цього рішення була боротьба українського керівництва з "технологічним тероризмом". Ці ініціативи викликали невдоволення громадськості і законами не стали.

Намагався парламент також закріпити у законодавстві і деякі визначення, які так чи інакше стосуються військових дій на Донбасі. Наприклад, в грудні 2017 го група нардепів з фракції "Народний фронт" зареєструвала норму про захист країни від проявів колабораціонізму. За нею колаборантами могли вважатися люди, які "виснажували українську економіку або підривали суспільно-політичну стабільність" в Україні.

Жодної відповідальності за ці проступки не було передбачено, але якщо суд визнавав людину колабораціоністом, то він не міг обіймати посаду судді або поліцейського, а також не міг працювати на держслужбі. Як наслідок – проект навіть не потрапив до сесійної зали.

"Потрібен текст"

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко каже, що до ідеї Швеця потрібно ставитися зважено.

"Поки складно оцінювати цю ініціативу, бо ми не бачили тексту законопроекту, – сказав він "Сьогодні". – Але в нинішніх умовах важливо, щоб ідея регламентації була обговорена безпосередньо з журналістською спільнотою. Пропоную винести її на загальне обговорення".

Політолог Володимир Фесенко каже, що прогнозувати, чи дійдуть подібні ініціативи до сесійної зали ВР, поки дуже зарано:

"Спочатку потрібно подивитися, як взагалі працюватиме фракція "Слуги народу" в Раді".

ЗМІ. Український парламент за останні роки вже намагався впливати на роботу журналістів

"Робота над "словником війни" йде, але їй чинять опір"

Заступник голови Мінінформполітіки Дмитро Золотухін розповів "Сьогодні", що у питанні запуску "глосарію війни" є ряд аспектів.

"Політичний – законодавчі ініціативи є сенс розглядати, коли вони з'являються на папері. Другий – етичний або медійний. Подібних глосаріїв написана величезна кількість.

Наприклад, ми співпрацювали з Маріупольським держуніверситетом, де було навіть кілька конфліктів навколо подібних глосаріїв. І такі "словники війни" давно створювалися, в тому числі за гроші західних донорів, за участю основних медіаекспертів країни, – говорить він. – Чи є сенс запроваджувати це в законодавчому режимі – дискусійне питання. Наприклад, проблема, що 5 років український офіс одного зі ЗМІ події, які у нас відбуваються, називає "російською агресією", при цьому європейський офіс цього ж ЗМІ називає це "українською кризою", що для мене обурливо.

Однак у світі існують норми, які безпосередньо забороняють не тільки медіа, а взагалі всім суб'єктам називати речі іменами, відмінними від загальноприйнятих. У багатьох країнах Європи незаконно заперечувати факт Голокосту. Якщо ви назвете його внутрішнім антиєврейським протестом – вас  ув'язнять. Проблема в тому, що ми над усім цим працюємо останні 5 років, але був і є опір громадянського суспільства (більшість журналістів кажуть: ми самі будемо вирішувати, що і як називати), а також міжнародних органів – ОБСЄ, посольств, які вважають це наступом на свободу слова".

Нагадаємо, в минулому році в Раді зареєстрували законопроект про введення кримінальної відповідальності за наклеп у ЗМІ. Вони пропонують штрафувати на десятки тисяч гривень. Також за наклеп в інтернеті депутати хочуть карати в'язницею.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...