Тетяна Власенко
регіональний випусковий редактор В українському телебаченні відбулася революція: за рік частка російського контенту скоротилася вчетверо (через обмеження). Як переживає це Медіа Група Україна (МГУ), в інтерв'ю ЛІГА.net розповів її голова Євген Лященко.
Лященко очолює МГУ з липня 2014 року. До цього протягом двох років він обіймав посаду фінансового директора медіахолдингу. До приєднання до команди МГУ Євген понад 16 років працював в галузі фінансів та консалтингу.
- 2015-й для українських телегруп видався непростим: заборона на трансляцію багатьох російських серіалів змусив всі великі канали перекроїти сітки мовлення. Як ці зміни відбилися на МГУ і чи вдалося вам замінити російські фільми та серіали?
- Телебачення – це бізнес з довгостроковим плануванням. І закупівлі контенту, і тим більше його виробництво не робляться сьогодні на завтра. Уже на початку поточного сезону ми повинні знати, що будемо показувати в кінці наступного року – контрактувати закупівлі та інвестувати у виробництво. Так що заборона російського продукту застала нас вже в період, коли фільми і серіали були відзняті або запущені у виробництво і закуплені. За нашими оцінками, буде потрібно ще не менше року, щоб якось вирівняти ситуацію.
- Наскільки великі суми, які фактично були списані?
- Це сотні мільйонів гривень.
- Але гроші на виробництво нового контенту – вітчизняного – ви таки знайшли. На каналі "Україна" зараз багато контенту, який зроблений вашим власним продакшеном.
- Ми почали розвивати власний продакшн ще кілька років тому. Тому в 2015-му ми виробили понад 2000 годин власного контенту, з яких близько половини – це телефільми. Це не тільки праймові серіали. Ми багато експериментуємо, прайм – більш дорогий і більш ризиковий продукт, який має і більш тривалий цикл виробництва. Ми навчилися знімати теленовели, докудрами і скріптед-реаліті (наприклад, скріптед-реаліті "Реальна містика"). У цьому сезоні вийде ще кілька нових проектів, один з яких – "Агенти справедливості".
Ми списали 80% бібліотеки, яка була сформована в попередній період.
- Скільки плануєте зняти в цьому році?
- Взагалі в цьому році ми плануємо провести в цілому 3000 годин контенту. Сьогодні ми вже можемо не тільки купувати і адаптувати сценарії, а й самостійно зробити проект – від ідеї, формату, сценарію до виробництва на своїх продакшенами: Теле Про і Фронт Сінема. Ми робимо значний акцент на виробництві контенту українською мовою. Наприклад, на наше замовлення знімається серіал українською мовою Черговий лікар, а закуплений нами знаковий серіал БіБіСі Війна і мир буде дубльований українською мовою.
- Всі великі телегрупи збиткові. Звідки берете ресурси на виробництво контенту: гроші акціонера або, може бути, кредити?
- Як ми працюємо? Наші джерела фінансування – це кошти, залучені за рахунок реклами, спонсорства, продажу контенту. В останні п'ять років телебачення перестало бути прибутковим бізнесом. Якщо до 2008 року деякі українські канали були прибутковими, то після кризи 2008 року і триваючих негативних трендів на ринку реклами відновитися так і не вдалося. Втрати від списання забороненого контенту також лягли на канали додатковими збитками. Збитки змушений покривати власник бізнесу, оскільки, так чи інакше, бізнес поки не окупається.
- У скільки обходиться годину виробництва власного контенту?
- Зараз ціни дуже різні. Якщо ми говоримо про вартість праймового серіалу, то ціна телечаса може перебувати в діапазоні $35-60 тис. Зрозуміло, що витрати максимально прив'язані до гривні, але все одно є значна доларова складова. Ми намагаємося контролювати технологію виробництва і знижувати витрати. Але далеко не всі складові кіновиробництва можна замінити. Значною мірою на вартість продукту впливають гонорари акторів. І потрібно розуміти, що виробляти контент, який раніше коштував $200-300 тис., малореально в тій же якості за $50 000. А за $20 000 неможливо взагалі.
Втрати від списання забороненого контенту також лягли на канали додатковими збитками. Збитки змушений покривати власник бізнесу, оскільки так чи інакше бізнес поки не окупається.
ПРО ЗАБОРОНУ І КІНО
- Як позначилася на українському продакшені заборона російських фільмів? Адже раніше більшість фільмів знімали в копродакшені саме з Росією.
- Знаєте, як гроші люблять тишу, так і бізнес не любить різких змін. Бізнесу важливо мати стратегію і йти згідно з наміченим планом. Очевидно, що кіновиробництво – це перш за все колективна робота, і копродакшен є ефективним способом об'єднати кілька сторін, які можуть створити додану вартість і видати якісний продукт.
Зараз частина кіноконтенту продовжує формуватися в Україні за російським замовленням. І ми розуміємо, що багато українських продакшени не зможуть бути самоокупними, якщо їх будуть "годувати" тільки українські телеканали. Тому, з точки зору бізнесу, логічно проводити спільно з фахівцями тих країн, в які потім продукт можна буде продати.
- Але ж були випадки, коли українські фільми за кордоном були досить успішними. Та ж "Незламна", наприклад...
- Це практично одиничний випадок. Це фільм, який був знятий із залученням коштів з різних джерел фінансування, в тому числі і державних, і міжнародних, при найбільшому ентузіазмі продюсерів, підтримки дистриб'юторів, і, не забувайте, телеканалів – уважно подивіться кінцеві титри. Для того щоб це відбулося, має зійтися багато чинників – ментальних, історичних, емоційних. Якщо говорити про інші країни – країни Балтії, Білорусь, Казахстан, то їх бюджети і раніше були невисокими – кілька сотень доларів за годину, які не покривають і десятої частини вартості виробництва контенту. Тому коли ми говоримо, що українські продакшени виробляють щось на замовлення українського телеканалу, то зрозуміло, що можливість його продажу за межами країни досить обмежена. А якщо український продакшен робить контент в копродакшене з російським каналом, то, за новими законодавчими ініціативами, використовувати його в українському ефірі практично заборонено.
Ми розуміємо, що багато українських продакшени не зможуть бути самоокупними, якщо їх будуть "годувати" тільки українські телеканали. З точки зору бізнесу, логічно виробляти контент спільно з фахівцями тих країн, в які потім продукт можна буде продати.
- Після заборони російських фільмів, точніше, в самий розпал пошуків того, чим же їх замінити, в публічну площину вилився конфлікт телеканалу Україна з 1+1. Обидві сторони звинувачували одне одного у використанні заборонених фільмів і серіалів. Зокрема, мова йшла про фільм "Слід", продовження якого ви зняли самостійно...
- Слід був одним з каналоутворюючих продуктів. Причому не тільки за кількістю годин, а й за рейтингами, позитивним відгуками глядачів. В Україні був цілий клуб любителів Сліду. Нам досі ставлять питання, пишуть, телефонують. Ситуація зі Слідом, який ми намагалися адаптувати під нові норми законодавства, перейшла в судову площину. Ми спочатку отримали прокатне посвідчення, потім його відкликали, законність таких дій правильно оскаржувати в суді.
А що стосується дій 1+1, вони, в принципі, завжди використовують досить стандартні підходи. Мені навіть коментувати їх дії нецікаво.
- На ваш погляд, чи є ймовірність того, що після судових розглядів прокатне посвідчення вам повернуть?
- Я думаю, що більш правильним буде зняти український Слід.
- Є така задумка?
- Ми зараз зняли Агентів справедливості. Це, звичайно, не Слід, але цей продукт в тому ж жанрі і розрахований він на ту ж аудиторію. Якщо цей проект буде оцінений глядачем, то ми серйозно задумаємося над виробництвом українського Сліду. Хоча це величезні інвестиції.
Інвестувати в праймові серіали життєво важливо, наприклад, у нас в виробництві детективний серіал Потрійний захист, який знімає режисер Анатолій Матешко. У цьому серіалі дебютна головна роль у Маші Єфросиніної. Як канал, ми шукаємо, експериментуємо, не стоїмо на місці. Я думаю, глядач оцінить наші зусилля.
ЩО ЧЕКАЄ НА ТЕЛЕВІЗОР
- У минулому році Володимир Бородянський заявив, що на українському телебаченні незабаром залишиться 2-3 медіагрупи. Чи бачите ви серед цих медіахолдингів МГУ? І хто може бути з вами по сусідству?
- Те, що кількість телеканалів в Україні надмірно і з точки зору європейського ринку, і з точки зору бізнесу, абсолютно очевидно. Всі ж бачать, який обсяг у нашого рекламного ринку і скільки телеканалів рекламодавці можуть прогодувати. При нинішньому обсязі рекламного ринку навіть дві телегрупи – це багато.
Чи бачимо ми в числі лідерів себе? Звичайно бачимо. Не дарма ж ми вкладаємо в бізнес, розвиваємося.
- Як МГУ завершила 2015 рік?
- Ми вийшли в лідери за аудиторією 18+ (міста з населенням 50 000 +) з досить великим відривом від конкурентів. Ми поступилися в осінній сезон СТБ, закінчивши рік на другому місці за аудиторією 18-54 (міста з населенням 50 000 +), але при нинішньому рівні потрясінь це досить хороший показник. Наш сайт Сегодня.ua – лідер за охопленням аудиторії в інтернеті, наша газета Сегодня – лідер серед друкованих видань в Україні. Ми інвестуємо в нові медіа, розвиваючи наш сервіс інтерактивного телебачення Oll.TV, який в 2015 році за кількістю абонентів увійшов в топ-3 провайдерів платного телебачення. Медіа Група Україна – це не тільки канал. Ми працюємо в зв'язці, і всі наші ЗМІ показують гідний результат.
Якщо ще два роки тому ми бачили перспективи беззбитковості телеканалу, то зараз це більш проблематично. Головним чином тому, що ситуація з контентом важка.
- Ви визнаєте, що рекламний ринок України замалий для такої кількості телегруп. Яка стратегія МГУ – нескінченне дотування?
- Якщо ще два роки тому ми бачили перспективи беззбитковості телеканалу, то зараз це більш проблематично. Головним чином тому, що ситуація з контентом важка.
Тому зараз основна мета – мінімізувати втрати і зрозуміти, як ми працюємо у форматі власного виробництва та власного забезпечення. Тому що в перші роки створення контенту отримуємо в основному витрати, а в наступні періоди контент починає працювати з деякою віддачею. Вийти в найближчі 3-4 роки на беззбитковість малореально. Але перед нами стоїть завдання вийти на мінімальні втрати. Тим більше рекламний ринок в минулому році зупинив своє падіння і в гривні прогнозується зростання.
Якщо ж говорити про сайті, про наших нових проектах OLL.TV і XTRA.TV, то вони однозначно повинні в найближчі рік-два вийти в прибуток. До того ж ці проекти представляють великий інтерес для зовнішніх інвесторів. Ми говоримо про високотехнологічному бізнесі, який в собі поєднує провайдера і контентного агрегатора, можливості якого не обмежені тільки ринком України.
- Чи розглядаєте ви в ролі додаткового заробітку кодування телеканалів, формування деяких безкоштовних соціальних пакетів?
- Так, це однозначно додаткові гроші, які в усьому світі генерують значні доходи, в окремих випадках навіть більше, ніж реклама. У нас в портфелі є як безкоштовні, так і платні телеканали, і ми розуміємо, що потенціал у платного телебачення є.
- В Україні реально зробити на цьому стабільний бізнес?
- У нашій країні близько 30 млн осіб по аудиторії 18+ дивляться телевізор. І насправді велика частина цієї аудиторії вже платить за телебачення. Чи не платять тільки глядачі аналогового і цифрового ефіру, якщо ж говорити про кабельних пакетах, то вони де-факто всі платні.
Ми повинні розуміти, що ринок настільки структурований на користь кабельних операторів, що вони за всяку ціну хочуть зберегти статус-кво, щоб заробляти далі. Якщо говорити про абонентів, то їм за великим рахунком все одно, кому платити: кабельному оператору або телеканалу. З огляду на той факт, що витрати на створення контенту несе телеканал, то логічно, щоб телевізійники отримували і частина доходу від трансляції.
Іншими словами, має бути чітке розуміння, що контент коштує грошей і що глядачі готові платити за перегляд певну суму. Навіть якщо це буде кілька гривень і ці гроші будуть йти на рахунок телеканалів, а не розчинятися на рахунках магічних кабельних операторів, які не показують реальної кількості абонентів, це вже буде успіх.
- Що потрібно зробити, щоб такий механізм запрацював?
- Домовитися. Подібні ініціативи від медіагруп звучать регулярно, але зараз є істотні обмеження, в т.ч. законодавчі для їх реалізації. Прогрес в цьому напрямку стримує стан аналогового мовлення, адже це минуле століття, а в нові технології великих інвестицій поки не помітно.
Крім того, потрібно домовлятися з кабельними операторами. Тому що незалежно від того, що у телевізійників і кабельників мети на цьому етапі відрізняються, це один ринок і на ньому потрібно працювати разом.
- Зараз ви платите за сигнал подвійно – і за аналоговий, і за цифровий ефір. Як можна уникнути зайвих витрат?
- Ми просто повинні розуміти, що аналоговий ефір – це атавізм. Чим швидше це напрямок перестане проїдати гроші, тим швидше оновиться ринок і якісніше стане ефір. Коли це станеться – питання відкрите, але я сподіваюся, що скоро. І це потрібно не тільки телеканалам, якісний ефір потрібен в першу чергу глядачеві.
- Наскільки вас влаштовує робота провайдера цифрового телебачення Зеонбуд? На ринку досить багато негативу щодо його роботи. Чи є у медійників, телевізійників можливість якось вплинути на роботу Зеонбуду?
- Я не беру участь у цих обговореннях. Але знаю, що періодично до Зеонбуду як до оператора виникає ряд питань. З точки зору технічного покриття цифрового ефіру у мене ніяких питань немає. Більш того, недавно ми перевіряли, наскільки покриття Зеонбуду відповідає договірним показниками, і дуже було цікаво дізнатися, що цифрове покриття навіть якісніше, ніж у аналогового ефіру.
Ми іноді забуваємо просту річ: мовлення пов'язано не тільки з тим, що намальовано на карті, воно пов'язане з якістю роботи передавачів, їх працездатністю. А з огляду на те, що багато передавачів вже давно не працюють навіть по номінальній потужності, аналогове покриття зараз не найкращий. Та й глядач, маючи можливість дивитися телеканали в цифровій якості, завжди нею скористається.
Ми просто повинні розуміти, що аналоговий ефір – це атавізм. Чим швидше це напрямок перестане проїдати гроші, тим швидше оновиться ринок і якісніше стане ефір.
- На ринку Зеонбуд пов'язують з СКМ. Чи знаєте ви що-небудь про це?
- Медіа Група ніякого відношення до Зеонбуду, крім того, що це наш партнер по наданню цифрового ефірного покриття, не має.
- Чи розглядаєте ви супутникове мовлення як спосіб заробляння грошей? Адже вже кілька проектів (Поверхность ТВ, Либідь ТБ) провалилося. Які плани у України?
- У нас є і ефірні канали, і платний контент, працюємо і на ринку дистрибуції під брендами OLL.TV і XTRA.TV. Якщо говорити про XTRA.TV, то супутникова дистрибуція є дуже перспективним напрямком, ми плануємо збільшувати кількість пакетів і кількість каналів для наших передплатників. OLL.TV вже став в Україні відомим брендом як завдяки дуже привабливому наповненню телеканалами, так і партнерським проектам з Укртелекомом, Вегою і Vodafone.
- Які пакети супутникових каналів можуть бути ходовими?
- Якщо ми говоримо про теледивлення, то в першу чергу будуть дивитися загальнонаціональні телеканали. На другому місці – спортивні і телеканали, які спеціалізуються на показі кіно, також глядачам цікаві пізнавальні канали. За такі пакети глядачі завжди будуть готові платити.
- А як ви ставитеся до твердження про те, що телевізор стали дивитися менше, що телебачення втрачає прихильників на користь інтернету?
- Я б не став говорити про те, що рівень телеперегляду падає. Швидше, змінюється специфіка і стиль перегляду: люди все більше починають цінувати свій час, вони хочуть не бути прив'язаними до програми телеканалу і мати можливість подивитися те, що їм цікаво, в будь-який момент часу і в будь-якому зручному місці. Це стосується як новинного, так і розважального контенту.
Розвитку альтернативного перегляду сприяє доступ до контенту за допомогою гаджетів – телевізор починає втрачати аудиторію на користь планшетів, смартфонів. Але це умовні втрати. Скоріше, мова про використання другого екрану. Ми бачимо цей тренд на прикладі ОLL.TV – додаток дивляться на смарт-телевізорах, планшетах, смартфонах. Новий поштовх альтернативному смотрению, безсумнівно, дало поширення 3G-технології.
ПРО ДЕРЖРЕГУЛЮВАННЯ
- У Верховній Раді зараз знаходяться два законопроекти, які покликані регулювати медіагалузь: законопроект №3081-д, який вважається законопроектом ініціативи Кінокраїна і покликаний стимулювати підтримку вітчизняного кіновиробництва, і законопроект №2766, квотується аудіовізуальні послуги. Наскільки я знаю, перший ви підтримуєте, а другий нещадно критикуєте. Чому?
- Законопроект про державну підтримку кінематографії в Україні (№ 3081-д) готували вже давно, і представники галузі брали участь в процесі постійно, так що в ньому враховані багато нюансів.
Це і система ребейтів (податкових пільг), яка забезпечить залучення іноземних груп для зйомок масштабних проектів, і боротьба з піратством, без якої кіновиробництво просто втрачає будь-який сенс. Закон дійсно потрібен галузі.
Хоча не виключено, як це у нас часто буває, що вже після першого читання можуть внести правки, які перекреслений всю виконану роботу. Але будемо сподіватися, що здоровий глузд все-таки візьме гору.
- А документ з нормами про квотування іноземної контенту яким повинен бути?
- У випадку ж з законопроектом про визначення передач європейського виробництва (№ 2766) все відбувалося з точністю до навпаки. Ця ініціатива з галуззю взагалі не обговорювалася, а вже після того, як депутати проголосували законопроект в першому читанні, зустріла бурю обурення з боку представників продакшенів і багатьох телеканалів. Автори законопроекту пропонують додатково квотувати європейський контент в ефірі – при цьому відносять до європейського, наприклад, фільми виробництва США і Канади, але відмовляють у праві називатися європейськими українським продуктам, які були зроблені в копродакшене з Росією – нехай навіть російське участь було мінімальним.
У мене одне питання до депутатів: може, потрібно контролювати не країну виробництва, а зміст контенту? Крім того, це ж незаперечний факт: чим більше заборон на ТБ, тим менше глядачі хочуть його дивитися. Всього за минулий рік кількість нелегальних супутникових тарілок зросла з 4,5 млн до більш ніж 5 млн. Люди йдуть на супутник дивитися російське кіно, а заодно і новини ОРТ, НТВ і Росія 24. Якраз те, що є головним інформаційним зброєю Росії. Цього домагаються наші депутати?
Люди йдуть на супутник дивитися російське кіно, а заодно і новини ОРТ, НТВ і Росія 24. Якраз те, що є головним інформаційним зброєю Росії. Цього домагаються наші депутати?
ПРО ОНЛАЙН-ТЕЛЕБАЧЕННЯ
- МГУ – володар ексклюзивного права на трансляцію футболу. Кому і як ви продаєте трансляції?
- Структура реалізації змінюється по ходу реалізації стратегії. Ще два роки тому 90% доходу від дистрибуції каналів Футбол 1 / Футбол 2 доводилося на кабельних операторів, а що залишилися 10% – на Viasat і XTRA.TV. У минулому році ми практично припинили співпрацю з Viasat і отримали контроль над супутниковим оператором XTRA.TV – тому 100% зовнішніх продажів йшло через кабельних операторів. Цього року OLL.TV і XTRA.TV будуть генерувати вже половину доходів, одержуваних від реалізації футболу. Це ще раз підтверджує зацікавленість глядача в сучасному інтерактивному сервісі, за який глядач вже платить конкретну суму грошей.
- А як ви думаєте, є майбутнє на українському телепросторі у нішевих телеканалів? Адже у вас є НЛО TV, Індиго TV...
- Звичайно, запускати сьогодні новий телеканал при такому стані ринку – не зовсім зрозуміле рішення. З іншого боку, незалежно від того, скільки буде каналів в Україні, все одно залишаться канали першого, другого і третього ешелонів. Тому що є загальне телеперегляд, а є нішеве, є сегментація. Питання в тому, скільки буде цих телеканалів. До речі, цілком впевнено можу сказати, що наявність нішевих телеканалів буде цікаво рекламодавцям, адже вони отримують якісну аудиторію. Також зауважу, що мати в групі тільки один канал – це неефективно. Як це не дивно звучить, містити тільки один канал Україна буде не набагато дешевше, ніж утримувати три канали: Україна, НЛО TV, ІндігоTV разом. Портфель каналів дозволяє обертатися контент між каналами, при пакетних угодах це дозволяє звести до мінімуму списання контенту. Операційні і технічні витрати на забезпечення ефіру набагато здешевлюється при побудові єдиної платформи.
Звичайно, запускати сьогодні новий телеканал при такому стані ринку – не зовсім зрозуміле рішення. З іншого боку, незалежно від того, скільки буде каналів в Україні, все одно залишаться канали першого, другого і третього ешелонів.
- Напевно, частина прибутків має генерувати онлайн-телебачення і YouTube...
- Онлайн-телебачення – це зовсім інший бізнес. Якщо ми говоримо про ефірному каналі, то не завжди має сенс мати його ж в онлайн-версії. Сайти телеканалів, на яких викладається показаний в ефірі контент? Але це інше.
Якщо доходи від реклами ефірних каналів сьогодні не дозволяють каналах вийти на беззбитковість, то доходи онлайн-телебачення зовсім мізерні. Невеликі й прибутки від розміщення інтернет-реклами на сайтах телеканалів. Самі відчутні доходи в інтернеті ми отримуємо при розміщенні контенту власного виробництва в YouTube, тому що кількість переглядів в YouTube в накопиченні більше, ніж в ефірі. Кількість переглядів в YouTube стає дедалі більше, паралельно зростають і доходи. Деякі наші програми досягли показника більше 15 млн переглядів.
- На завершення скажіть, чого не вистачає українському телебаченню і чи є така річ, яку можна запозичити у Заходу?
- Здоровий прагматизм. Його часто не вистачає при і без того рідкісних спробах домовитися.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми