Створення Державного бюро розслідувань провалилося – Луценко

Державне бюро розслідувань (ДБР) не було створено за політичними мотивами через небажання створювати органи, які розслідують корупційні злочини. Після 20 листопада, з позбавленням прокуратури функцій розслідування справ, 7 тисяч виробництв передавати буде нікуди, заявляє генпрокурор України Юрій Луценко.

"Слідство треба було відокремити від прокуратури... необхідно розвести процесуальне керівництво і слідство... Але комісія не впоралася з поставленим завданням (зі створення ДБР – Ред.)... політики не хочуть створювати органи, які повинні боротися з корупцією... до 20.11 завершується період самостійного розслідування", – сказав Луценко на засіданні комітету з правоохоронної діяльності в середу в Києві.

За його словами, величезна кількість справ, готуються до передачі в НАБУ – близько 15 тисяч. Генпрокурор зазначив, що всього в прокуратурі зараз близько 37 тис. справ, близько 7 тис. – підслідність Держбюро розслідувань, яке так і не було створено.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Я точно знаю, що швидко створити ДБР вже неможливо, навіть якщо завтра буде його голова... Це означає, що немає можливості говорити про ДБР найближчим часом", – зазначив генпрокурор.

У зв'язку з цим, як підкреслив Луценко, треба поміняти і механізм створення Держбюро розслідувань.

"Що треба зробити в законодавчому полі?.. З Держбюро розслідувань експеримент не вдався. Якщо до Нового року цей механізм не запрацює, не буде створено до Нового року, то необхідні законодавчі зміни для надання повноважень розслідування іншим органам", – висловив переконання генпрокурор.

При цьому він заявив, що "віддасть всі справи, які за законом повинен віддати в НАБУ", і залишить за своїми слідчими справи, які залишаються за прокуратурою ще протягом двох років.

"Разом зі слідчими поліції і СБУ вони будуть розслідувати нові справи", – пояснив генпрокурор.

Голова конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора ДБР Роман Майданик розповів, що комісії залишилося провести співбесіду з кожним з 19 кандидатів, після чого буде проведено голосування.

Разом з тим, він не зміг відповісти на запитання членів комітету, коли це буде зроблено. Депутати висловили невдоволення затягуванням процесу відбору керівника ДБР і, як наслідок, зволіканням із запуском роботи Бюро.

Як повідомлялося, ще 2 жовтня начальник департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк висловив стурбованість бездіяльністю Верховної Ради в частині створення Державного бюро розслідувань (ДБР), що може негативно відбитися на розслідуванні резонансних справ, у тому числі злочинів за часів Євромайдану.

"Я хотів би акцентувати увагу на тому, що не тільки гучні заяви перешкоджають розслідуванню. У нас настає черговий час Х змін до законодавства, які вступають в чинності з 20 листопада 2017 року, які стосуються підслідності злочинів ДБР і НАБУ. Підслідність ДБР – це справи щодо злочинів під час Майдану", – сказав Горбатюк на брифінгу в Києві.

Він пояснив, що 20 листопада закінчується термін так званого "перехідного періоду", до якого прокуратура повинна передати справи, підслідні ДБР, в розслідування Бюро, проте ДБР досі не створено. "Продовжити розслідування злочинів ДБР не може. Є перехідні положення, які дозволяють слідчим прокуратури завершувати розпочаті справи, підслідні ДБР, але нічого нового реєструвати слідчі прокуратури вже не матимуть права", – підкреслив начальник департаменту спецрозслідування.

Тобто, за його словами, при виявленні злочину його може зареєструвати тільки ДБР, якого ще немає. "Залишається півтора місяці – немає ніякого руху від Верховної Ради для того, щоб якимось чином змінювати це", – висловив жаль Горбатюк.

Раніше Юрій Луценко заявив, що Генеральна прокуратура України готує до передачі Національному антикорупційному бюро справи колишнього прем'єр-міністра Павла Лазаренка і екс-президента Віктора Януковича після втрати відомством можливості самостійно розслідувати їх з 20 листопада 2017 року.

Раніше директор НАБУ Артем Ситник повідомив, що в судах зараз знаходяться справи про розірвання тендерних угод по великим держпідприємствах на 10 млрд грн.

"Ми недавно підрахували, що позовів про визнання угод недійсними подано на 10 млрд грн. Це по свіжих тендерах. І майже на мільярд ці позови вже задоволені", – сказав Ситник.

У НАБУ також повідомили, що суди затягують розгляд антикорупційних справ.