Теща військового, який загинув біля Краматорська: "Їх могли врятувати, але запізнилися"

За час проведення Антитерористичної операції (почалася 13 квітня. – Авт.) Україна втратила вже 21 військовослужбовця. Зараз, через місяць після початку операції, депутати Олег Панькевич, Ірина Сех та Юрій Сиротюк подали в Раду законопроект, який гарантує соціальний і правовий захист військовослужбовців та їхніх сімей. Якщо проект ухвалять, то солдати, які брали участь в АТО, отримуватимуть з бюджету щомісячну винагороду (розмір її визначить Кабмін. – Авт.). А після демобілізації учасники АТО матимуть право на безкоштовну санаторно-курортну відпустку в пансіонатах і на турбазах при Міноборони.

Не забули в проекті і про родичів бійців, які загинули під час проведення АТО: їхнім дітям нададуть право на позаконкурсний вступ у військові ліцеї та ВНЗ, а сім'ям, які втратили годувальника, виплачуватимуть 70% від заробітку загиблого.
Законопроект можуть винести на голосування вже сьогодні.

"Ми повинні створити всі умови для людей, які ціною свого життя захищають Україну. Контрактники заробляють до 2 тис. грн, і цих грошей явно не вистачає, – розповів "Сегодня" один з авторів проекту, нардеп Юрій Сиротюк. – Думаю, за цей законопроект не голосуватимуть лише агенти Путіна". "Не буду говорити за всю фракцію, але особисто я однозначно голосуватиму за цей законопроект", – коментує депутат від "Батьківщини" Юрій Стець.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Готові підтримувати проект і регіонали. "А як не голосувати, це трагедія для всієї країни – молоді хлопці гинуть. Звичайно, треба допомогти і солдатам, і сім'ям загиблих", – сказав нам заступник голови фракції ПР у Раді Михайло Чечетов.

ПІЛЬГИ БІЙЦЯМ І МОБІЛІЗАЦІЯ АВТО

На початку травня Верховна Рада також прирівняла бійців АТО до учасників бойових дій, а значить, вони мають право на список з більш ніж 20 пільг, передбачених для учасників бойових дій та інвалідів війни Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зокрема, цей Закон передбачає, що учасники бойових дій мають право на безкоштовний проїзд, щорічне медичне обстеження і ліки, знижки на квартплату та встановлення квартирних телефонів, безкоштовне зубопротезування, а для власників транспортних засобів – звільнення від сплати податків.

Також у Раді вже прийняли в першому читанні законопроект, який значно спрощує процедуру "мобілізації" автомобілів на потреби Збройних сил. Так, проект передбачає, що у громадян можна буде вилучати засоби пересування, навіть якщо військове становище в країні не оголошено, а сам автомобіль обіцяють повернути власнику впродовж 90 діб після демобілізації. Експерти до прийнятого проекту ставляться насторожено, адже в ньому не прописано чітко, як будуть компенсувати шкоду, якщо машину повернули власнику в гіршому стані, ніж до "мобілізації". Але автори проекту обіцяють усунути недоробки до другого читання в Раді.

"ЗАГИНУЛИ ГЕРОЯМИ"

Вівторок став одним з найтрагічніших днів в історії проведення АТО: десантники 95-ї аеромобільної бригади потрапили в засідку під Краматорськом. У результаті 6 військовослужбовців загинули на місці, а один важкопоранений десантник помер у вертольоті. Товариші по службі загиблих досі не можуть оговтатися.

"Вони билися до кінця і померли в бою як справжні герої!" – каже товариш хлопців, десантник Андрій Кузьмінський.

"Сегодня" розшукала в Житомирі родичів одного із загиблих, Вадима Заброцького.

"Вони потрапили в засідку цих терористів, – розповіла нам теща Вадима, Людмила Мечиславівна. – По них почали стріляти, і потрапили в двигун БТРа, в якому Вадик їхав. А коли рух застопорився, вони вискочили із засідки і почали наших хлопців добивати. Жорстоко добивали... Потім прилетіли вертольоти, щоб допомогти хлопцям, але вони запізнилися. Якби прибули вчасно, то ще можна було б врятувати..."

Вадим Заброцький присвятив службі все життя: родичі розповідають, що він був миротворцем у Косово, а в Україні служив заступником командира роти.

"Він був чудовою людиною, – крізь сльози розповідає Людмила Мечиславівна. – Брат помер у 33 роки, Вадик зовсім один залишився тоді. Тому сім'я для нього найважливішою було... Він завжди всім допомагав, все по дому робив, з дружиною душа в душу жили... Пам'ятаю, на день народження він подарував їй квиток у спа-салон – сказав: "Хочу, щоб ти у мене найгарнішою була". Ми завжди говорили з чоловіком, що у нас золотий зять. Дітей він любив – залишилися у нього дві маленькі донечки... Ми повірити не можемо, що його більше немає з нами...".