Чи збереже мир в Донбасі нова зустріч "нормандської четвірки" – політологи

Незважаючи на численні порушення і зрив термінів виконання, мінські угоди поступово втілюються в життя. Слідом за прийняттям Верховною Радою нової редакції закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", президентом Порошенком і канцлером Німеччини Ангелою Меркель була досягнута домовленістьпро ініціювання нової зустрічі на рівні міністрів закордонних справ країн Нормандської четвірки.

Причому домовленість була досягнута на тлі розбіжностей учасників нормандського формату в реакції на рішення українського парламенту. Так, глава МЗС РФ Сергій Лавров практично одночасно з представниками так званих "ДНР" і "ЛНР" звинуватив офіційний Київ у спробі зірвати мінські угоди.

"Зараз найголовніше – розрулити ту проблемну складну ситуацію, яка виникла у зв'язку з внесенням президентом України до Верховної Ради законопроекту, який, по суті справи, визначає території, на яких повинен діяти особливий статус. Закон про особливий статус вже був прийнятий, а законопроект , який намагається цей особливий статус переінакшити і поставити його в залежність від того, що на південному сході України пройдуть вибори, які будуть організовані без будь-якої участі нинішніх керівників проголошених "ДНР" та "ЛНР", – заявив Лавров.

При цьому він заявив, що звернувся зі спеціальними посланнями до міністрів закордонних справ Німеччини Штайнмайєра та Франції Фабіуса, в яких привернув їхню увагу до порушення перших кроків політичної частини мінського пакету і закликав вжити спільний тристоронній демарш перед українськими колегами.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У так званих "ДНР" і "ЛНР" взагалі в ультимативній формі зажадали скасувати прийняті рішення.

Реакції від Німеччини не послідувало. А ось МЗС Франції, вустами свого офіційного представника Ромена Надаля заявило, що не бачить кричущих порушень Мінських домовленостей в прийнятих Верховною Радою України законах про статус окремих регіонів Донбасу

"Як згадував Лоран Фабіус 14 березня, згідно Мінському договором повинна бути здійснена децентралізація та інституційні зміни, щоб дати більше автономії регіонам на Сході України. Саме в цьому контексті ми і розглядаємо три закони і резолюцію щодо східних територій України", – підкреслив дипломат.

При цьому Німеччина, вустами Меркель дала дуже важливий сигнал підтримки України на майбутніх переговорах. "Ми не можемо, і не будемо скасовувати санкції, які закінчуються в липні або у вересні, поки вимоги мінських угод не будуть виконані. Це було б неправильно", – заявила Меркель під час свого недавнього виступу в Бундестазі.

Експерти, опитані "Сегодня.ua", практично одноголосно підтримують рішення парламенту, і вважають, що істерика російського МЗС в першу чергу пов'язана з тим, що офіційний Київ поламав гру Кремля по легітимації так званих "ДНР" і "ЛНР"

"Зустріч у нормандському форматі і буде присвячена імплементації мінських угод в контексті прийнятого Україною закону про особливий статус, у зміненому варіанті. Хоча очевидно, що ми можемо натрапити на звинувачення РФ у зриві мінських угод, думаю, що позиція нашої дипломатії буде полягати в тому, щоб чітко показати нашим партнерам по переговорах, що Україна в жодному разі не порушувала букву мінських угод", – вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов

На його думку, мінські угоди розглядалися так званими "ДНР" і "ЛНР" як механізм або повної, або полулегалізаціі їх статусу, при цьому якщо слідувати букві укладених угод, то в них якраз мова йде про демонтаж самопроголошених "ДНР" і "ЛНР".

"Наш головний меседж, що вибори – це не шлях до легалізації" ДНР "та" ЛНР ", а інструмент їх демонтажу та повернення східного Донбасу на підставі українського суверенітету", – вважає політолог.

При цьому він попереджає, що, незважаючи на всю очевидність цього трактування, переконувати західних партнерів все одно доведеться.

"Доведеться наших партнерів на Заході, Німеччину і Францію переконати, що прийняті законопроекти не суперечать мінським угодам. І привести переконливі докази для аргументування своєї позиції. І змусити РФ вплинути на "ДНР" і "ЛНР", щоб їх реакція з виконання мінських угод була адекватною. А головне – домогтися від нормандської четвірки, щоб мінські угоди продовжували діяти, і було гарантовано реальне перемир'я", – підкреслює експерт.

У свою чергу голова Центру прикладних і політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає, що настільки різка реакція Кремля пов'язана з тим, що офіційний Київ зламав їх стратегічні плани. "Прийняті рішення зламали гру Росії і сепаратистів, які хотіли провести вибори за своїми лекалами і відповідно домогтися особливого статусу, тобто визнанняв тому чи іншому вигляді цих "республік" ще до проведення місцевих виборів. Звідси й істерика. Справа в тому, що прийняті парламентом постанову і закон – це ще один крок у напрямку виконання мінських домовленостей і якийсь запобіжник, який не тільки забезпечує українські інтереси в подальших переговорах, але і підсилює їх", – підкреслив експерт.

Причому, на думку Фесенка, учасники "нормандського формату" не відкладатимуть рішення питання про зустріч, і можуть провести її вже в найближчий понеділок.

"Оптимальний сценарій на сьогоднішній день для України – це уникнення масштабного відновлення військових дій, збереження перемир'я і, можливо, заморожування конфлікту" – резюмує Фесенко.

Хоча не всі експерти оцінюють наслідки прийнятих рішень настільки райдужно, так директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик застерігає, що це дасть козир бойовикам для бойкотування мирного процесу.

"Прийнято рамковий законопроект, і відверто кажучи, я не бачу, яким чином його можна виконати. А найголовніше – я не бачу ні готовності, ні політичної волі, що у офіційного Києва, що у так званих "ДНР" і "ЛНР", його виконувати. У російській пресі вже з'явилися повідомлення, що Київ фактично зірвав переговорний процес. І це може бути використано для тиску на офіційний Київ на всіх міжнародних майданчиках", – вважає Кулик.

При цьому, на думку експерта, незважаючи на те, що прийняття законопроектів формально виконує вимоги мінських домовленостей, це ускладнює процес переговорів. "Ці законодавчі акти ускладнили процес діалогу. І очевидно, що для їх виконання потрібна нова форма переговорного процесу, новий зміст", – вважає експерт.

У свою чергу московський політолог Олена Галкіна оцінює прийняті рішення як механізм для примусу РФ до виконання мінських угод.

"Справа в тому, законом про особливий статус значно звужується можливість для маневру "ДНР", "ЛНР"та Росії. І по суті він є примусом до дотримання мінських угод. Плюс ЄС фактично дав послання Росії, що він уважно стежить за дотриманням мінських домовленостей, не дозволить якимось чином ними маніпулювати", – вважає Галкіна.

Нагадаємо, 17 березня Верховна Рада прийняла зміни до закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецькій і Луганській областях, згідно з якими вони отримають особливий статус тільки після проведення місцевих виборів. Вибори, в свою чергу, повинні пройти за українськими законами, за умови виведення всіх незаконних збройних формувань і за участю міжнародних спостерігачів, зокрема від ОБСЄ.