Проти проекту резолюції "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м.Севастополь (Україна)", представленого на засіданні Третього комітету Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку, проголосували лише ті країни, які можна вважати прямими союзниками Росії, або ті, на які Кремль може чинити політичний і економічний тиск.
Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповіли голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко і глава правління організації "Майдан закордонний справ", експерт з питань зовнішньої політики і безпеки Богдан Яременко.
"Проголосували проти прямі союзники Росії по Євразійському союзу, по ДКБ (Договору про колективну безпеку – Ред.). Наприклад, Південно-Африканська Республіка співпрацює з Росією в рамках БРІКС (від англ. Brazil, Russia, India, China, South Africa – "Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка" – група найбільших за площею і населенням країн, що розвиваються, термін, який часто використовується в економіці – Ред.). Також голосували країни, які залежать від Росії економічно. Можна припускати, що деякі маленькі країни в різних екзотичних регіонах світу Росія стимулювала для такого голосування. На лідерів низки африканських країн, працівників спецслужб, політиків є вплив ще з радянських часів. Наприклад, Зімбабве – одна з найбільш специфічних країн світу, відома рекордною інфляцією, девальвацією своєї валюти, екзотичними лідерами. Країна дуже залежна. На неї в теорії може впливати Росія, використовують прямі корупційні інструменти", – говорить Фесенко.
Крім того, проти виступили і ті країни, які незадоволені західними демократіями і на противагу підтримують Росію. При цьому вони пояснюють свій голос не підтримкою Кремля, а своїми причинами.
"Ми бачимо, що голосують в більшості сателіти Росії або ті, які незадоволені Європейським Союзом і США. Фактично, кожна країна намагається знайти своє пояснення. Хтось каже, як Іран, наприклад, що вони не підтримують практику тикання країн носом, назви країн і їх критики в ООН. Хтось каже, що права людини – явище значно ширше, і не можна давати такі оцінки. Кожна країна намагається пояснити таке рішення за допомогою своїх інтелектуальних і креативних здібностей. Але, швидше за все, проголосувати таким чином їх могла переконати Росія", – додає Яременко.
Але з приводу того, чи варто Україні серйозно замислюватися про це або боротися за ці голоси, думка експертів розділилася.
"Результат є. І це головне. А змагатися з Росією і "перекуповувати" ці країни ... Навіщо? По-перше, це аморально. По-друге, ми стаємо в ту ж позу, що і Росія", – вважає Фесенко.
А ось Яременко говорить, що українські дипломати могли б попрацювати на цих напрямках і протистояти російській пропаганді на території цих країн.
"Чи варто переживати? Варто. Це робота дипломатів – аналізувати результати голосування в ООН. Звертаю увагу, що з кожним роком зменшується кількість країн, які підтримують цю резолюцію. Це, звичайно, негативний фактор. Це не означає, що щось не так робиться українською дипломатією, але такі моменти треба помічати, аналізувати і цим треба займатися. У Латинські і Америці проти проголосували деякі країни, в яких є українське посольство, і дуже давно. Це означає, що у нас на місці є люди, які можуть щось протипоставити російській пропаганді, агітації. Це дуже непросте питання, адже Росія також працює з цими країнами, може теоретично натякати на якісь контракти, які вигоди. Непросто знайти контраргументи, але це завдання дипломатів. У третини країн, які проголосували проти, є українські посольства, а, значить є поле для роботи. Це робота не одного представництва України при ООН, це системна робота", – резюмує він.
Нагадаємо, Третій комітет Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй затвердив черговий раз оновлений проект резолюції по Криму "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)". Документ стосується захисту прав людини на окупованому півострові, які порушуються Російською Федерацією як державою-окупантом. Проект резолюції підтримали 67 країн-членів ООН, проти – 26, утрималися – 82.
19 грудня 2017 року Генеральна асамблея ООН схвалила "кримську" резолюцію "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)". За неї проголосували 70 країн. Проти були 26 країн, утрималися 76.
Перший раз резолюцію про становище в галузі прав людини в окупованому Криму Генасамблея розглядала в грудні 2016 року. Тоді її підтримали теж 70 країн, ще 77 країн утрималися і 26 проголосували проти.Зокрема, це Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, Північна Корея, Еритрея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М'янма, Нікарагуа, Росія, Сербія, Південно-Африканська Республіка, Південний Судан, Сирія, Таджикистан , Уганда, Узбекистан, Венесуела та Зімбабве.
Крим був незаконно анексований Росією в березні 2014 року після проведення "референдуму", невизнаного ні Україною, ні світовим співтовариством. У тому числі "кримський референдум" не визнає і ООН.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 р початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели низку економічних санкцій.
У свою чергу Міжнародний кримінальний суд (Гаазький трибунал) визнав, що дії Росії під час окупації Криму розцінюються як військовий конфлікт проти України. У Гаазі відзначають, що даний міжнародний конфлікт може бути розслідуваний за нормами Римського статуту.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми