Зробити стартовою
25,63
28,64
РУС

В ЄС скасували частину санкцій проти оточення Януковича: чому це сталося і що далі

Поки суд скасував тільки ті санкції, які і так закінчилися, але це дуже тривожний "дзвіночок" для Києва, вважають експерти

Сергій Арбузов і Микола Азаров. Фото: "Українська правда"
Сергій Арбузов і Микола Азаров. Фото: "Українська правда".

Втікачі українські екс-чиновники з оточення Януковича поступово домагаються скасування введених проти них санкцій.

Так, у четвер, 28 січня, Генеральний суд Європейського Союзу ухвалив низку рішень щодо скасування санкцій проти українських екс-чиновників. Зокрема, суд скасував одне з рішень Ради ЄС про застосування санкцій проти екс-прем'єр-міністра України Миколи Азарова і його сина Олексія. Суд взяв до уваги, що в листі, переданому Генеральною прокуратурою України в якості підстави для прийняття рішення про санкції, відсутні деталі за висунутими звинуваченнями.

Аналогічне рішення було прийнято щодо екс-першого віце-прем'єра Сергія Арбузова, колишнього голови Адміністрації президента Сергія Клюєва та екс-міністра енергетики Едуарда Ставицького

"До особи не можна ставитися як до відповідального за зловживання державними коштами на підставі того, що воно є об'єктом попереднього розслідування в третій країні без того, щоб Раді ЄС було відомо про питанні, з приводу якого висунуто можливі звинувачення щодо особи в цьому розслідуванні", – йдеться в рішенні суду по кожному зі справ.

Таким чином, суд вирішив, що заморожування активів цих осіб не відповідає критеріям, тому скасував санкції за період з 6 березня 2014 року по 5 березня 2015 року.

Разом з тим, в силі залишається друге рішення Ради ЄС, яким санкції були продовжені ще на один рік. Тому ці екс-чиновники, за винятком Олексія Азарова, який не був включений в другій списку санкцій, залишаються під санкціями.

Раніше скасування санкцій домігся екс-заступник голови Адміністрації президента Андрій Портнов. Суд визнав, що накладення санкцій лише за ознакою співпраці з колишнім режимом неприпустимо. Своїм рішенням "Суд підтримав позов Портнова і зняв (санкції такі як) арешт майна, який було накладено на нього", – заявили в суді.

Як відомо, проти цілого ряду чиновників з найближчого оточення Януковича а також проти самого колишнього президента і його синів після їх втечі були порушені кримінальні справи. Більшість звинувачень стосуються зловживання службовим становищем та розкрадання державних коштів. Майже всі "втікачі" в даний час знаходяться в Росії, і Москва відмовляється їх видавати.

На Заході проти Януковича і його оточення були введені санкції – їхні активи і майно були заблоковані, ряду з них був заборонений в'їзд на територію західних країн, а деякі навіть були оголошені в міжнародний розшук Інтерполу.

Поки нічого страшного, але недоробки Генпрокуратури в наявності

Інформація про те, що ЄС скасував санкції проти деяких колишніх чиновників, викликала бурхливе обговорення в Україні. Причому, якщо деякі експерти відзначають, що тривожитися не варто – рішення суду стосується санкцій, які і так минули, проте ряд аналітиків зазначає, що такий поворот подій може вплинути на подальші рішення Євросоюзу про продовження санкцій – це питання розглядатиметься вже в березні поточного року .

Так, політолог Павло Нусс вказує, що санкції проти не зняті – до березня 2016-го діє другий санкціонний сектор. "Мова йде про зняття окремого сектора європейських санкцій, які втратили свою силу ще рік тому, а репресалії (санкції) проти "сім'ї" мають другий сектор і мають іншу юридичне формулювання, які діють і діятиме до березня 2016-го з реальною перспективою їх продовження, і вони не скасовані", – написав він у себе в facebook.

А екс-глава робочої групи СБУ з питань санкцій Дмитро Тупчієнко зазначив, що для того, щоб скасувати нові санкції екс-чиновникам знадобитися знову звертатися до суду, і розгляд може займати від півроку-до року. "Але за цей час вводяться нові санкції (ЄС як правило приймати рішення про продовження санкцій або раз на півроку, або раз на рік), тобто старі санкції вже пройшли. Тому це такий філософський процес, чому Ахіллес ніколи не наздожене черепаху. Адвокати відпрацьовують свої гроші, вони домагаються скасування тих рішень, які вже не діють і так до нескінченності", – сказав він у коментарі для одного з телеканалів.

Разом з тим, не всі експерти впевнені, що ЄС так само легко, як і раніше, буде продовжувати санкції проти українських екс-чиновників.

"Санкції в 2014 році, багато в чому, вводилися авансом і потім наші відповідні інститути не дали необхідної і досить обґрунтованої інформації для того, щоб ці санкції тривали, а оскільки в Західній Європі все-таки правова держава, вони не можуть спиратися на чисто політичні рішення та інтереси, необхідний фактаж і правові аргументи для того, щоб ці санкції були продовжені", – зазначив у коментарі Сегодня.ua Глава Центру прикладних політичних досліджень" Пента "Володимир Фесенко.

А представниця "Центру протидії корупції" Дар'я Каленюк нагадала, що в березні 2014 року Рада ЄС своїм рішенням наклав санкції на 18 осіб на підставі листа на той момент генпрокурора Олега Мацніцкого, який повідомляв, що ГПУ розслідує справи, в яких ці особи фігурують як розкрадачі державного майна у великих масштабах. "Згодом у ЄС зажадали деталей цих виробництв і з жахом усвідомили, що по деяким особам навіть виробництв не було на момент написання листа. ЄС усвідомив небезпеку оскарження санкцій через суд і змінив стратегію – зажадав від ГПУ розслідування економічних злочинів і підтвердження, що особи мають повідомлення про підозру. У березні 2015 року ЄС саме ці підтвердження використовував як нова підстава для оголошення санкцій. З Портнова, Олексія Азарова, Калініна і Якименко санкції були зняті ще рік тому, тому що економічні справи за ним або не велися, або були заслабкі", – написала вона у себе в facebook.

При цьому Дар'я Каленюк повідомила, що саме зараз в ЄС триває внутрішнє обговорення, чи продовжувати санкції, які вже були накладені в 2015 році.

Володимир Фесенко, у свою чергу, закликає не драматизувати ситуацію. "Просто керівництво країни і політичний клас повинні посилити тиск на прокуратуру та інші правоохоронні органи та юридичні юридичних інституції, щоб вони все-таки ретельно і системно підходили до цього питання", – сказав він.

Хто винен, і що робити?

І все ж виникає питання, чому за майже два роки українські правоохоронці і, в першу чергу, Генпрокуратура, як вища наглядова інстанція, так і не змогла надати міжнародним інституціям необхідні матеріали і докази щодо злочинної діяльності представників попередньої влади, зазначає правозахисник Едуард Багіров.

"Правових, законодавчих, нормативних актів, які забороняли б проводити розслідування притягати до відповідальності представників попередніх влад, або конкретно оточення колишнього президента України Януковича немає ні у Генпрокуратури, ні у МВС, СБУ, Податкової та ін.", – Сказав він Сегодня.ua. Та й сама доказова база є, додає експерт.

"Докази є, в тому то й проблема! Якби доказів не було б у Генеральної прокуратури, СБУ, МВС та ін., Але вони є. І, в разі необхідності, їх можна зібрати в достатньому обсязі, щоб суд європейський не прийняв рішення про зняття санкції", – сказав правозахисник.

На думку Володимира Фесенка, є різні причини ситуації, що склалася. "Це і вкрай низька ефективність цих (правоохоронних) органів. Є проблеми з тим, як вони працюють, і тому стоїть питання про їх реформування. З іншого боку, є і, на жаль, і ряд прикладів, коли виникли дуже серйозні підозри щодо того, що деякі товариші просто розвалювали справи або свідомо гальмували розслідування. Можливо, на цьому навіть заробляли. Це теж серйозна претензія до керівництва ГПУ з цим треба розбиратися", – сказав він.

Едуард Багіров вважає, що головна причина – це відсутність політичної волі у керівництва країни доводити розслідування до кінця.

При цьому експерти вважають малоймовірним, що хтось із керівників правоохоронних відомств понесе пряму персональну відповідальність за пробуксовки у цих справах.

У той же час, аналітик Павло Нусс стверджує, що головна проблема сьогодні – це відсутність заочного засудження екс-чиновників, але Генпрокуратура вже підготувала необхідний комплекс матеріалів, щоб виправити раніше допущену помилку.

"І у цієї помилки є своє пояснення. Вся вітчизняна силова структура не мала раніше досвіду ведення такого масштабу кримінальних справ, проти групи осіб, яка мала монополію і на судову систему, і на органи правопорядку, ГПУ", – пояснив він.

А начальник Управління спецрозслідування Генпрокуратури Сергій Горбатюк заявив, що у ЄС буде достатньо підстави для продовження санкцій, поскоьку протягом 2015 ГПУ надавала відповідні документи не менше десяти разів.

Він уточнив, що на даний момент санкції продовжують діяти проти Віктора та Олександра Януковичів, Миколи Азарова, Віталія Захарченка, Віктора та Артема Пшонки, Олени Лукаш, Андрія і Сергія Клюєва, Віктора Ратушняка, Раїси Богатирьової, Дмитра Табачника, Юрія Іванющенка, Олександра Клименка, Едуарда Ставицького, Сергія Курченко, Сергія Арбузова.

Разом з тим адвокат, і представник захисту одного з фігурантів справ Ігор Фомін сумнівається, що у ГПУ є якісь реальні напрацювання у цих справах. "За два роки жодного результативного справи. Два роки Європа чекала, поки наші підозрюють. Нічого не дадуть", – сказав він Сегодня.ua.

Більше того, на його думку, в даний час є всі передумови до того, що в ЄС можуть вже не так активно вводити санкцій проти всіх, на кого вкаже Київ.

"Сам Генеральний суд ЄС чітко написав, що наявність підозри недостатньо для того, щоб накладати на людей санкції, щоб заарештовувати їх майно і гроші. Він прямо вказує, що якщо ви хочете, щоб санкції та майно були заарештовані ви не просто повинні підозрювати кого- то в чомусь, ви повинні надасть достатній обсяг доказів, які б дали можливість європейської інстанції накласти ці арешти ", – пояснив він.

Володимир Фесенко все ж вважає, що прокуратура активізує свою діяльність за цим напрямком. "Це рішення стане стимулом для активізації діяльності по взаємодії з міжнародними інститутами в більш ретельному розслідуванні діяльності колишніх керівників України", – сказав він.

У той же час, за інформацією активістки Дар'ї Каленюк, санкції в березні 2016-го будуть продовжені тільки щодо тих осіб, щодо яких є серйозний прогрес у розслідуванні, зокрема, обвинувальні акти, передані до суду. "Поки це тільки питання по Богатирьової (екс-глава МОЗ) і В.Януковичу за нашою інформацією", – написала вона в соцмережах.

При цьому Каленюк нагадала, що рішення про продовження санкцій буде приймати Рада ЄС, яка складається з лідерів 28 країн-членів. "І голосувати треба одноголосно. Навіть одна країна може заблокувати продовження санкції", – пояснила активістка.

В цілому ж, вся ця історія навколо скасування санкцій, негативно позначається як на ставлення українського суспільства до влади, так і на іміджі України на Заході.

Разом з тим, будь-яких серйозних наслідків для внутрішньополітичної обстановки або у відносинах із західними країнами чекати не варто.

"Для Заходу це не головний критерій – це наша громадська думка вимагає: де вироки по Януковичу, Азарову та ін. Захід до цього відносить більш спокійно, боле того вони вимагають, щоб не просто було відновлено справедливість, а щоб спрацювали принципи правової держави", – зазначає Володимир Фесенко.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " В ЄС скасували частину санкцій проти оточення Януковича: чому це сталося і що далі". Інші Політика дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Денис Скворцов

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь