Суд над Фірташем і план щодо Криму: політичні підсумки тижня

Хоча військова ситуація на Донбасі нехай повільно, але стабілізується, стан "ні миру, ні війни" мало кого задовольняє. Тому минулий тиждень відзначився низкою ініціатив, спрямованих на те, щоб зрушити ситуацію з місця.

ПЛАН АРТЕМЕНКА. Один з найгучніших скандалів тижня в Україні розгорівся після публікації "Нью-Йорк таймс". Американська газета повідомила про те, що маловідомий навіть в Україні депутат Радикальної партії Андрій Артеменко передав до адміністрації президента США план врегулювання ситуації з Кримом і Донбасом одночасно.

Суть цього плану не нова – формула "Крим в обмін на Донбас" звучала і раніше. Новизна "плану Артеменка" – в принципах обміну. Депутат запропонував здати Крим в оренду Росії на 50 років, а після цього терміну провести референдум про те, з ким півострів хоче жити.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Зрозуміло, що фактично – це формула легітимізації російської анексії. Але в обмін на це Артеменко запропонував Росії відмовитися від підтримки сепаратистів Донбасу: передача під контроль України, ніякого особливого статусу і тільки 72 години на виїзд всім тим, хто не хоче жити з українською владою. Це йде врозріз з позицією більшості українських політиків: "Крим і Донбас – наші, і жодних компромісів з агресором". Хоча всі визнають, що конфлікт треба вирішувати.

ПАСПОРТИ "ДНР". Ситуація навколо Донбасу стає все напруженішою навіть без військових дій. Минулого тижня президент РФ підписав указ про визнання російською владою документів, виданих самопроголошеними "ДНР" та "ЛНР". Кремль пояснює це суто гуманітарними міркуваннями (допомогти жителям Донбасу), але практично весь світ зазначив, що визнання документів – це фактично визнання самих "республік".

Причому, судячи з усього, це тільки перший крок, оскільки, за повідомленнями преси РФ, в планах Кремля – прямі торговельні відносини з підприємствами "ДНР" та "ЛНР", які можуть бути націоналізовані.

І це не все: Держдума РФ у першому читанні ухвалила закон, який забороняє використовувати міжнародні платіжні системи для переказів до України. А оскільки використання російських платіжних систем раніше заборонила українська влада, то у заробітчан взагалі не залишається легальних способів відправки грошей на Батьківщину. Результат очікується все той же – валютні надходження України зменшаться, а це ризик девальвації гривні.

Україна у відповідь на випад з паспортами зажадала посилити санкції проти Росії. Експерти ж схиляються до того, що і в самій РФ уже мало вірять у скасування або пом'якшення санкцій, а також не хочуть йти по кримському сценарієм на Донбасі з видачею там російських паспортів.

ЛИСТ ЯНУКОВИЧА. Свій "внесок" у вирішення проблеми Донбасу вирішив внести і збіглий президент Віктор Янукович. Трирічну річницю своєї втечі він вирішив відзначити відкритим листом на адресу провідних світових лідерів, до якого вклав два меседжі. Один – про проведення референдуму щодо статусу Донбасу в разі невиконання українською владою Мінських угод, інший – про необхідність міжнародного розслідування подій зими 2013-2014 років.

З другим все зрозуміло: Віктор Федорович не вірить в чесність українських правоохоронних органів, які, на його думку, всі хочуть звалити на нього. З першим складніше, оскільки з листа незрозуміло, чому тільки Україна повинна виконувати Мінські угоди і про який референдум йдеться: загальноукраїнський, донбаський чи, може бути, нідерландський. Втім, екс-президент, можливо, не знає, що референдуми бувають різні, а тому і вирішив не уточнювати.

ПАРЛАМЕНТ ПО-НОВОМУ. Але взагалі-то Янукович даремно писав свій лист. Варто екс-президенту з'явитися в інформпросторі, як український парламент згадав про нього і вирішив прийняти (поки що тільки в першому читанні) закон, який доводить до логічного кінця процедуру заочного засудження. Саме цього закону, за словами генпрокурора Юрія Луценка, не вистачає, щоб засудити Януковича.

Однак в парламенті багато хто побоюється, що закон діятиме не тільки проти Януковича. По суті, створюється схема: Генпрокуратура публікує в центральному ЗМІ повідомлення про підозру будь-якій людині (але не факт, що воно широко розповсюджуватиметься), потім проводить заочний процес – і все, людина засуджена, хоча вона може навіть не знати про це. З огляду на спірність процедури, Радикальна партія, "Самопоміч" та частина "Опозиційного блоку" проголосували проти, а "Народний фронт" дав голоси умовно, щоб виправити текст до другого читання. Тож поки що не ясно, яким буде закон в результаті.

Варто зазначити, що парламент на цьому тижні працював продуктивніше, ніж у попередні місяці. Нардепи навіть прийняли план роботи на найближчі півроку, а під законопроекти стали знаходитися голоси. Більш того, Блок Петра Порошенка, "Народний фронт" і Радикальна партія підписали Декларацію єдності – це зараз, мабуть, єдиний спосіб стабілізувати парламентську більшість. Тому що сьогодні у Верховній Раді коаліції з необхідними 226 голосами фактично немає.

СПРАВА ФІРТАША. І ще одна резонансна подія тижня, що минає, – рішення Вищого земельного суду Відня, який зняв заборону на можливість екстрадиції українського бізнесмена Дмитра Фірташа до США.

Раніше суд першої інстанції визнав, що запит американської прокуратури політично мотивований, і відмовив їй в екстрадиції. Тепер ця відмова скасована, і вирішення питання передається до ведення міністра юстиції Австрії, який повинен погодитися на екстрадицію або відмовити в ній.

У зв'язку з чим думка двох австрійських судів виявилося діаметрально протилежною, сказати складно. Саме звинувачення, висунуте Фірташу в Штатах, досить сумнівне, оскільки йдеться про хабар, яку нібито від імені українського бізнесмена дали в Індії 10 років тому. Сама ж справа матеріалізувалося три роки тому в розпал бурхливих подій в Україні. Тому є підстави вважати, що тут не обійшлося без політики. А оскільки політична лінія Вашингтона після приходу Дональда Трампа змінюється, то цілком ймовірно, що і політично вмотивовані рішення змінюватимуться.

До речі, вчора ввечері стало відомо, що Земельний суд Відня відмовився задовольнити запит прокуратури Відня про арешт бізнесмена Дмитра Фірташа за екстрадиційним ордером Іспанії. Про це повідомив представник захисту Фірташа. За його словами, Фірташа звільнили без внесення додаткової застави, але забрали закордонний паспорт. Він не може залишати Австрію.