Судова реформа: ТОП-10 головних змін

Головною подією сьогоднішньої роботи Верховної Ради має стати прийняття двох президентських ініціатив: Конституційних поправок в частині правосуддя в другому читанні і закону про судоустрій і статус суддів. В АП, БПП і НФ кажуть, що це допоможе реально запустити судову реформу і очистити суддівський корпус від корупціонерів. На практиці, це буде четверта спроба очистити судову систему і покласти край практиці різних судових рішень в одній і тій же справі, яка процвітала при режимі Януковича. Верховний суд повністю перезавантажать і повернуть йому право кінцевої касації, ліквідувавши, таким чином, чотирьохрівневу судову систему Ківалова-Портнова. Всі без винятку судді повинні будуть пройти оцінювання: здати іспити, дві декларації про свої та доходи сім'ї, а законність всіх винесених ними рішень Вища кваліфкомісія перевірить під мікроскопом. Правда, реалізація цих змін розтягнеться на роки і експерти попереджають, що миттєвих результатів від прийняття поправок до Конституції і нового закону про судоустрій суспільство не побачить.

З РАДИ ПО ГОЛОСУ. У першому читанні Конституційні зміни по частині правосуддя Верховна Рада проголосувала 2 лютого 244 голосами. Вже тоді було зрозуміло, що для збору 300 необхідних для остаточно зміни Основного закону голосів потрібно буде серйозно "попітніти". Але в АП і БПП навіть не припускали наскільки. Розраховували на підтримку "Опозиційного блоку", так як фракції "Радикальна партія" і "Самопоміч" висували ряд істотних вимог. Але пару тижнів тому опозиціонери навідріз відмовилися підтримати президентський закон про внесення змін до Конституції. Тому, довелося домовлятися з фракціями "Самопоміч" та "радикалами". Більш того, деякі їх поправки стали підтримувати в "Народному фронті" і "Батьківщині", які 2 лютого голосували "за". Тому в авральному порядку депутатському корпусу разом з чиновниками з АП в терміновому порядку довелося написати новий закон про судоустрій і статус суддів, де прописали більшу частину вимог "лояльної опозиції".

По-перше, мова йде про повернення до трирівневої судової системи, яка діяла в Україні до 2002 року: суди першої інстанції, апеляція і Верховний суд. Хоч в проекті змін до Конституції в частині правосуддя цієї норми немає, а ще півроку тому президент не обіцяв повернення до трирівневої системи, відповідна норма записана в новому законі про судоустрій і статус суддів. На цьому наполягли фракції "Народний фронт", "Самопоміч" та "Батьківщина".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як писав Сегодня.ua, чотирьохрівневу судову систему під себе створив Віктор Янукович, забравши у ВСУ левову частку повноважень. Адже саме ВСУ в 2004-му скасував результати другого туру президентських виборів, призначивши так званий третій тур, коли переміг Віктор Ющенко.

"Коли Янукович намагався узурпувати владу, був прийнятий закон, згідно з яким в Україні ввели чотирьохрівневу судову систему, і ВСУ був фактично позбавлений повноважень судової влади. Чому? Тому що Янукович і компанія не змогли вплинути на суддів ВСУ. На нижчих рівнях було простіше, тому що президент призначав і звільняв суддів", – вважає глава Українського юридичного товариства Олег Березюк.

Саме тому і створили систему спецсуден судів, через які Янукович і його соратники прокручували потрібні їм рішення. так, в інтерв'ю Сегодня.ua глава ВСУ Ярослав Романюк пояснював, що створивши касаційні суди по всіх юрисдикцій (у Вищому господарському суді, у Вищому адміністративному суді та Вищому спеціалізованому суді) Янукович фактично завершив створення чотирирівневої системи і забрав у ВСУ право скасовувати рішення судів нижчої інстанції.

"В результаті змін до Конституції у нас буде трирівнева система, яка існувала до 2002 року. Тому Верховний суд, як установа, перетвориться в класичну касаційну інстанцію, яка розглядатиме справи після апеляції і буде покликана забезпечити уніфікацію судової практики. Щоб не було того, що накоїли за ці роки існування чотирирівневої системи, коли "завдяки" подвійної касації виникало багато суперечливих рішень. Це, я б сказав, один з інструментаріїв протидії корупції в судовій системі", – пояснив Сегодня.ua заступник члена Венеціанської комісії Сергій Головатий.

ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА. У своїх попередніх публікаціях про судову реформу Сегодня.ua неодноразово наводив думки парламентаріїв і експертів про те, що Конституційними змінами зберігається вплив президента на судову систему. Так, наприклад, призначати і переводити суддів буде як і раніше президент за поданням нового органу – Вищої ради правосуддя, який замінить нинішній Вища рада юстиції. А парламент з цього ланцюжка і зовсім приберуть.

На думку експертів "реанімаційних пакету реформ", повноваження щодо призначення глав суддів і їх заступників повинні залишитися в компетенції зборів суддів кожного суду. Більш того, в бесіді з Сегодня.ua член Венеціанської комісії (2009-2013) Марина Ставнійчук розповіла, що Вища рада правосуддя, який замінить сьогоднішній Вища рада юстиції, реально почне працювати тільки з квітня 2019 року. "До цього його функції буде здійснювати нинішня Вища рада юстиції. Правда, за винятком членів Вищої ради правосуддя від з'їзду суддів, які повинні бути обрані не пізніше ніж через три місяці після вступу в силу закону про Вищу раду правосуддя", – додала Ставнійчук.

Про це в своїй окремій думці писав і суддя Конституційного суду Микола Мельник: "Протягом певного часу (не менше двох років) у глави держави зосередяться надмірні повноваження в сфері судової влади: визначення системи судів (освіта, реорганізація та ліквідація) та формування їх складу (призначення на посаду судді, переведення суддів з одного суду до іншого)".

Коментуючи збільшення впливу президента на судову вертикаль, віце-спікер Оксана Сироїд сказала Сегодня.ua, що, по суті, після 2-річного перехідного періоду президент дійсно втратить право створювати, реорганізовувати і ліквідовувати суди. Згідно ст. 19 закону про судоустрій, проект закону про створення і ліквідації судів президент буде подавати в ВР на голосування після консультацій з Вищою радою правосуддя. Тобто, роль останньої скрипки в цьому питанні буде все-таки грати парламент.

Та й, на думку Сергія Головатого, навіть в питанні призначення суддів безстроково за президентом залишиться лише церемоніальна функція. "У нашому випадку це повинен бути не парламент, не політики. У нашій ситуації найвищої легітимності має президент, як глава держави, – він безпосередньо обраний народом. Уряд у нас створено парламентом – представницьким органом народу. Тому, щоб забезпечити вищу легітимність для судової влади від народу, формально буде видаватися указ президента про призначення суддів. Але, знову-таки, з положень запропонованих змінами до Конституції чітко випливає: рішення про призначення стверджує Вища рада правосуддя, і це рішення формально легітимізує через указ президента. Тому, розширення повноважень президента міф і брехня, – президент позбавляється всіх повноважень, крім цього формального аспекту видачі указу", – вважає Головатий.

ІСПИТИ І ЗАРПЛАТИ. Найскладнішим питанням у всіх цих Конституційних змінах і прийнятті нового закону про правосуддя залишається очищення суддівського корпусу від корупціонерів. По суті, за словами Марини Ставнійчук, після Майдану влада це намагалася зробити вже три рази. "Спочатку вони реорганізовували суддівський корпус через закон "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" (№1188-VII від 08.04.2014). Потім вони використовували проти судової влади закон "Про очищення влади" (№1682-VII від 16.09.2014). Венеціанська комісія сто разів говорила, що цього не можна робити, тому що для суддів повинна бути абсолютно інша процедура. Далі вони прийняли закон "Про забезпечення права на справедливий суд" (№192-VIII від 12.02.2015). Це була третя хвиля. І все це призвело до того, що два роки після Революції Переваги витратили на розмови про судову реформу", – каже Ставнійчук.

Дійсно, так звану переатестацію служителів Феміди на різних рівнях вже проводили: спочатку в ВСУ, про що публічно говорив його глава Романюк, потім в апеляційних судах Києва та Київської області відповідно до закону про забезпечення права на справедливий суд. Але, на жаль, всі ці спроби реформувати корумповану судову систему провалилися. Тепер оцінювання суддів планують почати заново і знову з ВСУ. За словами заступника голови АП Олексія Філатова, зараз в Україні близько 7 тис. суддів і початок переатестації для них пропишуть в законі про судоустрій і статус суддів.

"Планується, що Верховний суд повинен бути створений (за законом його склад повністю перезавантажать – Авт.) протягом 6 місяців з дня набрання чинності законом (про судоустрій – Авт.). Судді апеляційних судів повинні бути оцінені протягом року-півтора. А паралельно з цими процедурами будуть проведені конкурси в апеляційні суди. Що стосується інституційних змін Вищої ради юстиції та інших органів суддівського самоврядування, це можна зробити досить швидко", – пояснював

Але, в новому законі про судоустрій терміни проведення оцінювання прописані лише для суддів Верховного суду. Джерела Сегодня.ua в АП кажуть, що тимчасові рамки "іспитів" для суддів інших інстанцій свідомо не закладали, щоб їх не прострочити. Правда, справа не тільки в термінах. Новим законом прямо не передбачається оцінювання суддів апеляційних і місцевих судів. "Що стосується суддів апеляційних судів, звертаю вашу увагу, що призначення суддів тут буде здійснюватися лише на вакантні посади за конкурсом, – сказав нам ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук. – Ви знаєте, що зараз судді апеляції проходять кваліфікаційне оцінювання (згідно із законом про забезпечення права на справедливий суд – Авт.) І сьогоднішні тестові завдання придатні для проведення оцінювання".

Те ж, за словами Оніщука, стосується і місцевих судів. "У встановлені законом терміни весь суддівський корпус зобов'язаний пройти первинне кваліфікаційне оцінювання. І положення чинного закону (про забезпечення права на справедливий суд – Авт.) не відміняються. Діючі судді місцевих судів і апеляцій залишаються суддями, але зобов'язані пройти оцінювання (для суддів апеляції до березня 2017 року, для суддів місцевих судів терміни встановлює ВККС – Авт.). Далі вже застосовуються положення нового закону про судоустрій. І, звертаю вашу увагу, що обов'язкове оцінювання судді (всіх рівнів – Авт.) повинні будуть пройти, якщо захочуть взяти участь в конкурсі на зайняття вакантної посади, або якщо захочуть перейти на нову систему оплати праці (див. Інфографіку – Авт.)", – підсумував Оніщук.

По суті, законодавці пішли на хитрість. Прямо звільняти суддів забороняє Конституція. У той же час поетапний перехід на нову систему оплати праці записаний в законі про судоустрій. Тому, хочеш отримувати більше – повинен пройти оцінювання, в тому числі і на добропорядність.

Очистити суддівський корпус від корупціонерів планують, в тому числі і за рахунок введення так званої подвійної декларації. Після набуття чинності нового закону про судоустрій в силу, всі судді повинні будуть подавати свою і декларацію про доходи всіх членів сімей. Їх, в тому числі, буде оцінювати і Громадська рада при ВККС. А щоб розвантажити останній від вала судових досьє, справи по дисциплінарним провиною провинилися суддів розглядатиме Вища рада правосуддя. Хоч експерти РПР і відзначають, що Громадська рада не матиме важелів впливу на конкурси, фактично інше їх вимогу АП і парламентарії задовольнили – прописали можливість створення антикорупційних судів. Їх повноваження обіцяють прописати окремим законом.