ТОП-10 обіцяних за рік реформ

Блискавичне завершення війни, вибори за новими правилами, перемога над корупцією та права для опозиції. "Сегодня.ua" вирішили згадати всі головні обіцянки нової влади, дані нею за рік після втечі Віктора Януковича.

СОЦІАЛКА. Кожен українець на собі відчув "покращення" дій нової влади: стрімка девальвація гривні, підвищення цін на продукти, бензин і комуналку. При цьому, Кабмін заморозив індексацію мінімальних пенсій і зарплат на рік – до 1 грудня 2015-го. Правда, якщо в бюджеті з'являться додаткові кошти, своє рішення влада перегляне.

Жителям Донбасу, які не по своїй волі опинилися в заручниках у проросійських бойовиків, і зовсім не виплачують ні пенсій, ні соцдопомогу, ні зарплат. Перевести в готівку кровно зароблені жителі Сходу можуть на мирних територіях. Але через постійні бойові дії, побоюючись за своє життя, люди не ризикують їздити туди-сюди.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Звичайно, все це можна списати на війну, але від нового Кабміну чекають реальних реформ. "Завданням попереднього складу уряду було, відверто, протриматися в умовах агресії. Тому особливих реформ та позитивних змін не відбулося, та й навряд чи могло статися. Перед нашим Кабміном стоять абсолютно інші завдання, а не просто скаржитися на війну", – сказав нам міністр соцполітики Павло Розенко.

За його словами, в роботі Мінсоцполітики вже є перші здобутки: до квітня завершиться об'єднання фондів соцстраху. "Ми провели закон через Раду. Ця та ідея, з якою я прийшов у Міністерство. Усередині відомства закрили корупційні схеми із тендерних закупок. Вони повністю децентралізовані, передані на рівень місцевих органів влади, а участь у тендерах беруть безпосередні виконавці робіт, а не фірми-посередники, як раніше", – сказав нам міністр.

Також Кабмін зробив перший крок до реформування системи субсидій і пільг, який обіцяють завершити вже до кінця цього тижня. Вони передбачатимуть підтримку сім'ям, які не в змозі "потягнути" підвищення тарифів (наприклад, на газ на 280%), якого вимагає МВФ. Але, все-таки, завдяки домовленостям Розенка, з місією Фонду вдалося домовитися: вони відмовилися від своєї вимоги підвищити пенсійний вік для чоловіків до 65 років. Вдалося урізати і спецпенсії (для суддів, прокурорів, нардепів): з 90% від окладу до 60%.

ВІЙНА. "Антитерористична операція не може і не буде тривати 2-3 місяці. Вона повинна і буде тривати години", – пообіцяв Петро Порошенко на брифінгу 28 травня. Війна триває й донині: міста, села, цілі райони Донецької і Луганської областей залишаються окупованими бойовиками "ДНР" і "ЛНР", люди знаходяться за межею гуманітарної катастрофи і щодня гинуть під обстрілами. За даними ООН, кількість жертв на Донбасі вже перевищила 5600 осіб, більше 13 тисяч отримали поранення, понад мільйон – стали біженцями.

Ще одна ключова військова обіцянка – різке зростання грошового забезпечення військовослужбовців. "Я обіцяв розповідати на кожній зустрічі, яка у мене буде, що ми забезпечимо армію. Це буде першим пріоритетом. Строковиків, які воюють в бою, в армії не буде. Там будуть добровольці. Отримувати він буде тисячу гривень на день. На один мільйон гривень будуть застраховані їхні життя і здоров'я", – повідомив кандидат Порошенко на одній зі своїх останніх передвиборних зустрічей в травні 2014 року.

Однак, як заявив у липні заступник міністра оборони – керівник апарату міністерства Петро Мехед, "з урахуванням діючої нормативної бази і прийнятих поправок до законів України грошові виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, які залучаються до проведення антитерористичної операції... складають залежно від займаних ними посад від 5700 гривень у розрахунку за цілий місяць".

До теми "бойової тисячі" повернулися лише в лютому цього року: "За кожен день перебування в бою, тобто виконання бойового завдання, кожен військовослужбовець: це солдат або генерал – додатково отримує 1000 гривень", – повідомив на засіданні Кабміну прем'єр Арсеній Яценюк.

Окремо визначено грошову винагороду за успішне виконання завдання бойовими підрозділами і за знищення бойової техніки російських терористів. Розмір цих виплат, за словами Яценюка, прив'язаний до мінімальної заробітної плати: "Якщо бригада успішно виконала завдання, вона отримує додатково 365 тис. гривень, полк – 243 тис. гривень, батальйон – 121 тис. гривень, рота – 60 тис. гривень".

У свою чергу, Коаліційна угода передбачала розробку і прийняття Військової доктрини України – ще до кінця минулого року. Цього документа немає і понині, визнають наші співрозмовники в силових органах.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ. Так вже історично склалося, що кожна нова-стара політеліта, прийшовши до влади, обіцяє змінити Конституцію в інтересах народу. Мовляв, в 96-му Основний закон писали нашвидкуруч, а редакція 2004-го і зовсім недосконала. Але всі благі наміри закінчувалися тим, що Конституцію переписували під себе.

Нинішня влада не стала винятком: ще в лютому 2014-го нардепи 7-го скликання повернули Конституцію-2004, з обіцянкою змінити її до кінця року. Адже, за законом, поправки повинні вноситися на двох різних сесіях Ради.

Порошенко обіцяв надати регіонам широку економічну і політичну автономію, або так звану децентралізацію. Для цього в Кабмін віце-прем'єром він поставив свого ставленика, нинішнього спікера Володимира Гройсмана, закріпивши за ним провести обіцяну децентралізацію. Паралельно президент в середині липня представив у Раді свій варіант поправок до Конституції, який розкритикували абсолютно всі фракції, включаючи коаліційні.

"Поправки до Конституції, які Петро Порошенко запропонував через місяць після приходу до влади, були абсолютно непродуманими, неефективними і мали одну мету – посилення президентської влади. Пропонувалося знищити вертикаль влади (ліквідувати адміністрації на місцях, а замість них створити виконкоми – ред.), А на місцях створити інститут представників президента (поряд з губернаторами, посада яких, після поправок до Конституції, повинна стати виборною – ред.)", – сказав "Сегодня.ua" заслужений юрист України, екс-нардеп кількох скликань і один з авторів Основного закону Юрій Кармазін.

Більш того, за його словами, виконкоми і місцева влада отримують всю владу на місцях, а функція загального нагляду, який був у прокуратури (ВР позбавила прокуратуру такої функції – ред.), перетікала до представників президента на місцях. По суті, це спроба зробити президентсько-парламентську форму правління. Цей проект, незважаючи на критику, апарат президента все ж відправив на експертизу до Венеціанської комісії. І, як казав екс-представник президента у ВР Руслан Князевич, європейці схвалили президентські поправки. Але на ділі все йде не так: експерти Венеціанської комісії визнали законопроект таким, який концентрує владу в руках президента.

Зараз цю тему у владних кабінетах не піднімають, продовжуючи грати на публіку: Порошенко призначив главою "незалежної" Конституційної комісії того ж Гройсмана. Але, як вдалося дізнатися "Сегодня.ua", члени цієї комісії будуть допрацьовувати той же президентський варіант поправок до Основного закону. Більшу частину "коаліціантів" та експертів це не влаштовує: зі своїми пропозиціями вони хочуть увійти до складу комісії на чолі з Гройсманом. Правда останній навіть не призначив дату першого засідання своєї комісії.

МЕДИЦИНА. У всіх без винятку українців медична реформа асоціюється з обіцянками усунути корупційні схеми з тендераміігосзакупкамі, здешевити медикаменти в аптеках, впровадити страхову медицину і підвищити зарплату лікарям. Спеціально для цього на посаду "головлікаря" в Кабмін запросили іноземця з Грузії Олександра Квіташвілі.

Дещо вже зроблено: левову частку тендерів і держзакупівель ми будемо проводити через UNICEF. Це допоможе заощадити бюджетні гроші на покупках вакцин, ліків від діабету, туберкульозу та СНІДу. У програмі діяльності Кабміну реформа охорони здоров'я розрахована на 2 роки.

Але за три місяці його роботи ми не побачили в Раді жодного законопроекту від Мінздрава.Так, ще в грудні в бліц-інтерв'ю "Сегодня.ua" новоспечений міністр обіцяв незабаром розробити потрібний пакет законопроектів. Тепер терміни переносяться на березень. "Частиною реформи буде надання можливості лікарням легалізувати доходи". Тобто, в березні першим кроком стане боротьба з корупцією в лікарнях.

БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ. Викорінити корупцію в Україні – обіцянка, яку давав чи не кожен український політик за цей рік – президент, прем'єр, народні депутати та міністри. Ще в минулому році парламентом був прийнятий цілий пакет антикорупційних законів, в тому числі, було створено Національне антикорупційне бюро – орган з величезними повноваженнями, який може перевіряти чиновників на детекторі брехні і з'ясовувати чи чесно вони заробили свої яхти і вдома.

Певні успіхи в справі боротьби з корупцією, безумовно, є, визнає Олексій Хмара з українського Transperency International, але обіцяно було куди більше. "Оцінювати боротьбу з корупцією можна за трьома складовими. Перше – це створення необхідної інституційної бази. Законодавство, яке створює антикорупційні органи, вимагає розкриття інформації, передбачає більш суворе покарання, – все це прийнято. Тут можна поставити "плюс", – говорить він "Сегодня.ua"

Але, при цьому, за словами експерта, ми так і не дочекалися вироків ні по одній з гучних корупційних справ. "У нас була гучна справа проти колишнього заступника керівника "Укразалізниці", проти ряду представників колишньої влади, але жодного вироку досі немає", – зазначає Хмара, додаючи, що це, зокрема, свідчить і про те, що корупційна складова в тій же судовій системі залишається, а реформи правосуддя так проведено і не було.

Третій момент, за словами представника Transperency International, ліквідація корупційних схем на рівні міністерств і відомств. "Тут є як значні успіхи, так і величезні невдачі", – упевнений Хмара. Нарікає експерт і на те, що в раді структур ці схеми почали ліквідовувати лише зараз, а не після Майдану: "Це пояснюється швидше економічною ситуацією, ніж бажанням зміни. Схеми почали ліквідовувати три місяці тому, але не зрозуміло, що вони робили попередні дев'ять", – зауважує наш співрозмовник.

ВИБОРИ. Президент України Петро Порошенко у своїй передвиборчій програмі ще в березні 2014-го заявив, що докладе "всі зусилля в рамках своїх конституційних повноважень, щоб до кінця 2014 року відбулися дострокові парламентські вибори виключно на пропорційній основі за відкритими списками".

Дострокові парламентські вибори дійсно відбулися 26 жовтня, однак за колишньою, змішаною пропорційно-мажоритарною системою. Парламент не тільки не зміг підготувати і прийняти глобальні поправки до виборчого законодавства, а й, скажімо, провалив голосування за зміни, що дозволяли брати участь у виборах військовослужбовцям в зоні військової операції на Донбасі. У підсумку тисячі українських солдатів і офіцерів виявилися позбавлені можливості обрати своїх представників до Ради.

В ході виборчого процесу та підрахунку голосів було зафіксовано величезну кількість порушень – в кількох округах голоси довелося перераховувати повторно, бійці окремих добровольчих батальйонів "кошмар" незалежних кандидатів на Донбасі. "Парламентські вибори 2014-го увійдуть в історію України як найбрудніші... Влада дозволяє собі фальсифікувати і спотворювати вибір людей", – зазначав раніше один з лідерів "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул.

Але, за словами експертів, у влади вистачило сил, хоч і за старим законом, оновити склад Ради більш, ніж на 50%. За словами директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка, під купол пройшли громадські працівники, експерти журналісти і нові люди, які не мають корупційних або ще яких-небудь зв'язків з політиками попередньої влади.

Коаліційна угода передбачає "відмову від змішаної пропорційно-мажоритарної системи... протягом першого кварталу 2015 року". Однак відповідні законопроекти поки знаходяться виключно в проекті. 3 лютого спікер ВР Володимир Гройсман доручив комітету з питань правової політики і правосуддя разом з апаратом Верховної Ради України створити робочу групу з підготовки змін до виборчого законодавства.

"Нереформована Україна не буде успішною, тому у нас є необхідність внести зміни до Конституції та виборчого законодавства вже на нинішній сесії", – пообіцяв Гройсман.

Раніше в інтерв'ю "Сегодня" перший президент незалежної України Леонід Кравчук говорив: "Хочете затягувати реформу, створіть робочу групу з розробки змін". Але у цієї влади немає часу на зволікання: народ спитає з нардепів, чому норми коаліційної угоди не виконуються.

ОПОЗИЦІЯ. "В якості першочергового (проекту – ред.) внесу до Верховної Ради закон про парламентську опозицію", – заявив у своїй передвиборчій програмі Порошенко.

Однак, цей документ не тільки не був прийнятий, але навіть не був внесений або підготовлений. Після обрання нового складу парламенту, про опозиційний законі забули, а в самій опозиції скаржаться, що жодна з їхніх ініціатив (а їх подано більше ста) не була прийнята Верховною Радою. Як раніше розповідала "Сегодня.ua" нардеп від "Опозиційного блоку" Тетяна Бахтєєва, вони в перший же день роботи нового парламенту внесли пакет поправок, які скасовували б пенсійну реформу, повертали б виплату ряду пільг і допомог.

Крім того, опозиція активно займається спробою скасувати скандальну постанову Кабміну про обмеження виплат зарплат і пенсій на тимчасово непідконтрольних України територіях Донецької та Луганської областей. Але поки також – без особливого результату. За словами Вілкула, впродовж двох місяців влада навмисне затягувала процес розгляду справ у суді про відновлення виплат пенсій і соціальних допомог мирним жителям із зони конфлікту. Незважаючи на звернення депутатів "Опозиційного блоку" до Конституційного суду розгляд справ постійно переносилися.

"Коаліціанти", втім, також підкреслюють необхідність прийняття закону про опозицію. "Адже поки ніде в законі поняття "опозиція" не визначене. Давайте приймемо закон, який буде відповідати європейській практиці, і закріпить права опозиції", – вважає нардеп від БПП Наталія Агафонова. Нардепи від ПРО готові взяти участь у розробці проекту. Але робота почнеться не раніше березня: до кінця лютого ВР повинна внести поправки до бюджету – цього вимагає МВФ.

СУДИ. У коаліційній угоді і програму діяльності Кабміну перший етап судової реформи повинні провести до кінця 2015-го. Правда в цьому питанні, хоч поки і на папері, влада випереджає терміни.

У першому читанні Рада вже прийняла пакет законів, який повинен докорінно змінити роботу однієї з найкорумпованіших гілок влади. Так, призначати суддів, навіть вперше, і переводити в інші суди хочуть за результатами відкритого конкурсу: усного іспиту, правила якого повинна розробити Вища кваліфікаційна комісія, і перевірки "на добропорядність". Остання буде включати перевірку репутації судді в колективі і характеристику його начальства. Якщо у судді будуть дорогі годинники, він зобов'язаний підтвердити законність доходів на придбання предмета розкоші. В іншому випадку таким нечистим на руку суддею займеться новий орган – своєрідна "судова поліція" .Також хочуть ввести додаткові обмеження: суддя не зможе розглядати справу, будучи членом сім'ї, родичем або свояком людини, що приймає участь в цьому судовому процесі.

У другому читанні такі зміни Рада планує затвердити до кінця лютого. "Адже якщо взяти судову систему та органи прокуратури, – там є цілі замкнуті корпоративні і родинні зв'язки", – сказав нам директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

Правда, у заслуженого юриста України Юрія Кармазіна є свої пропозиції щодо судової реформи: "У Конституції потрібно прописати норму відкликання провинилися суддів". Такі пропозиції звучать і під куполом. Але поки нардепи зійшлися на тому, що розбиратися з корупційною діяльністю суддів продовжить Вища кваліфікаційна комісія, яка, до слова, не працює майже рік.

РЕФОРМА МВС. Про необхідність проведення глобальної міліцейської реформи новий глава МВС Арсен Аваков заявив відразу ж після свого приходу у відомство. Концепцію розробили і представили на початку осені минулого року. Як розповідав в інтерв'ю "Сегодня.ua" радник Авакова Зорян Шкіряк, "якщо говорити про терміни, то ми сподіваємося, що вже на початку 2017-го року люди відчують реальні структурні зміни в системі Міністерства внутрішніх справ".

Реформа дійсно масштабна: там і перетворення міліції в поліцію, і поява єдиної патрульної служби – замість нинішніх ДАІ та ДПС, і створення нового спецпідрозділу швидкого реагування за типом американського SWAT, і серйозне скорочення штату – за рахунок оптимізації структури.

Треба зауважити, що реформа МВС, на відміну від багатьох інших реформ, хоча б просувається. Перший законопроект, спрямований на оптимізацію структури МВС, не тільки розроблений, але і вже прийнятий Верховною Радою. "Ліквідовані УБОЗ, транспортна міліція, ветеринарна міліція, купа непотрібних надбудов", – написав у себе в "Фейсбуці" після прийняття документа Аваков.

"Наступний крок – прийняття двох законів – "Про органи внутрішніх справ" та "Про національної поліції". Тягнути з внесенням цих законів не будемо, як і не зупинимо реальні зміни в структурі міліції, що почали вже зараз – виводячи на зміну ДАІ, нову патрульну службу, створюючи наш український SWAT, змінюючи старі МРЕВ", – обіцяє міністр.

Правда, і тут є труднощі – на таку масштабну реформу немає грошей. "Реформ не буває без грошей. І я дуже бажаю і Авакову, і Еке Згуладзе успіху, але реформи без грошей бути не може. Зараз грошей немає ні американських, ні спонсорських, ні українських", – заявив наприкінці січня в ефірі "5 каналу" лідер фракції БПП Юрій Луценко.

ІНФОРМАЦІЯ. Ні для кого не секрет, що інформаційну війну з РФ ми начисто програли. Особливо яскраво це проявилося після незаконної анексії Криму. Але й тоді ще уряд "камікадзе" не поспішала відвойовувати першість на інформаційному полі у пропагандистської машини Кремля.

Всерйоз про це задумалися після парламентських виборів, коли по "справедливому" квотним принципом ділили міністерські портфелі. За випадковим збігом обставин куму президента дісталося крісло глави новенького Міністерства інформполітики. Через три місяці після формування нового Кабміну відомство Юрія Стеця так і не запрацювало. Терміни постійно переносяться. За останньою інформацією, на повну котушку Мінінформ має запрацювати до 25 лютого.

У планах Стеця розробити концепцію інформнебезпеки України, створити суспільне теле- і радіомовлення, запустити роботу наших телеканалів за кордоном і провести роздержавлення друкованих ЗМІ. Одна з недавніх гучних ідей – створення "інтернет-військ", щоб доносити правдиву інформацію до народу по мережі.

Але все поки тільки на словах. Так і не презентували нову концепцію роботи міністерства: старий документ ще наприкінці 2014-го розкритикували, а новий так і не з'явився. Аналогічна ситуація і з концепцією інформнебезпеки країни. Терміни постійно зсуваються, і тільки в травні Мінінформ обіцяє закінчити розробку документа і подати його в Раду.