Три роки "нормандській четвірці": п'ять зустрічей, два "Мінська", одне майбутнє

У вівторок виповнилося рівно три роки з моменту першої зустрічі "нормандської четвірки", головного переговорного майданчика щодо конфлікту на Донбасі. "Сегодня" дізналася про головні здобутки формату і його майбутнє.

"ДЕНЬ Д". Вперше лідери чотирьох країн (Україна, Німеччина, Франція і РФ) зібралися 6 червня у французькому місті Бенувіль на святкуванні 70-ї річниці висадки союзників антигітлерівської коаліції в Нормандії, відомої у всьому світі як "День Д". Тоді, під час першої зустрічі президента Петра Порошенка і російського лідера Володимира Путіна, сторони обговорили конфлікт на Донбасі і його економічні наслідки для України. У підсумку "нормандська четвірка" прийшла до висновку, що ситуацію можна вирішити тільки мирним і політичним шляхом. Експерти вважають, що, незважаючи на рідкісні зустрічі керівників держав (за минулі три роки їх було всього п'ять), формату вдалося домогтися двох найважливіших у конфлікті угод – Мінських домовленостей. Так, за словами політолога Володимира Фесенка, переговори хоч і не припинили бойових дій, але стримали подальшу агресію з боку РФ. "Заслуга" нормандської четвірки "не тільки в тому, що вона оформила правове поле навколо конфлікту з допомогою першого і другого" Мінська ". На мій погляд, куди важливіше, що держави" четвірки "в ході декількох раундів переговорів визнали Росію агресором", – говорить глава Майдану закордонних справ Богдан Яременко.

ПУНКТ №13. Розповідаючи про подальшу долю "нормандського формату", Яременко зазначив: ймовірність відмови від нього вкрай мала.
"Будь-яка зміна формату зараз виключена – всі учасники вже заявили, що він залишиться в нинішньому складі, а США – що поки не готові приєднуватися, – вважає експерт-міжнародник Андрій Бузаров. – Нову кров влити може новообраний президент Франції Еммануель Макрон. Але, на мій погляд, він допоможе активізувати його в частині організації зустрічей, але не в питанні прийняття рішень ". Після чергового саміту в Італії прихильність "нормандському формату" задекларували і лідери країн G7 в тринадцятому пункті свого підсумкового комюніке: "Конфлікт в Україні може бути вирішений тільки повною імплементацією Мінських угод. Ми підтримуємо зусилля" нормандської групи "і ОБСЄ в питаннях деескалації кризи".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Військові експерти – про переговори: "є як плюси, так і мінуси"

Остання зустріч "нормандської четвірки" відбулася в Берліні 30 травня, а представляли країни заступники глав зовнішньополітичних відомств. При цьому заступник голови нашого МЗС Вадим Пристайко заявив: українська сторона запропонувала оголосити черговий "режим тиші". За його словами, це вже десятий раз, коли пропонується перемир'я. У зв'язку з цим "Сегодня" вирішила дізнатися, що думають про роботу "четвірки" військові експерти. Екс-заступник голови Генштабу Ігор Романенко оцінює успіхи формату стримано: "Домовитися про припинення вогню не виходить, тому в подальшому серйозного просування не передбачається. Потрібно виходити на більш високий рівень, стратегічний. На рівень, де будуть США". У свою чергу директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський каже як про плюси, так і про мінуси формату: "Позитивом я можу назвати те, що вдалося знизити небезпеку розгортання широкомасштабної агресії проти України і посадити Росію за стіл переговорів. А ось мінус в тому, що переговори зайшли в глухий кут. Поки не виправдалися надії на те, що конфлікт можна вирішити політичним шляхом. Сама війна, сам конфлікт – це програш дипломатії ".