Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

"ОСББ у Верховній Раді", або Три проблеми майбутнього парламенту

3 липня, 07:51

Віталій Рябошапка

Безліч "нових облич" у Верховній Раді наступного скликання загрожує політичними кризами

Верховна Рада України

Верховна Рада України / Фото: AFP

Реклама

За результатами позачергових виборів до Верховної Ради України парламент серйозно оновиться. Цей факт не викликає практично жодних сумнівів як у учасників виборів, так і у експертів. Але чи буде це оновлення не тільки за формою, а й по суті? З якими складнощами доведеться зіткнутися майбутнім народним депутатам, багато з яких до цього року не думали про політику? Як довго триватиме процес їх ознайомлення з "real politics", і чим закінчиться адаптація?

Тренд на нове

Нинішні вибори дійсно показали феноменальну "зарядженість" політичних сил на просування в політику нових облич. Безумовно, лідирують за цим показником нові партії: "Слуга народу" Дмитра Разумкова і "Голос" Святослава Вакарчука. "Слуга народу" взагалі зайняла принципову позицію: в парламент від цієї політичної сили йдуть лише ті, хто раніше не був пов'язаний з публічною політикою. У зв'язку з чим вона змушена була відмовити деяким дружньо налаштованим парламентаріям з Верховної Ради нинішнього скликання.

Втім, тренд зробив істотний вплив і на політичні сили, представлені в нинішній Верховній Раді. Більшою чи меншою мірою оновили лави кандидатів, які йдуть як за списками, так і за мажоритарними округами, практично всі.

"Наступне скликання парламенту стало до певної міри заручником запиту суспільства на оновлення влади. Після перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського оновлення стало свого роду політичним фетишем. Аж до того, що часом ставку на оновлення робили там, де це навіть не було виправдано", – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк.

Загалом, за даними Комітету виборців України, з 427 народних депутатів парламенту нинішнього скликання за списками політсил на цих виборах балотуються всього 115. Втім, значна частина діючих парламентарів йдуть на вибори за мажоритарними округами.

Проте динаміка рейтингів, демонстрована соцопитуваннямир, дозволяє говорити, що до Верховної Ради нового скликання пройде рекордне число нових осіб. Нових не тільки в парламенті, але і політиці загалом.

"Парламент оновиться істотно. Попередній парламент оновився на 56%, цей же може перебити рекорд, – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" політолог, професор Києво-Могилянської Академії Олексій Гарань. – Інше питання, чи буде це дійсно нова якість. 2014 року прийшло багато нових людей. Але значна їх частина продовжили грати за старими правилами".

Проблема №1. Недосвідченість

При цьому оновлення парламенту несе в собі як позитиви, так і негативи, зазначають експерти. Найбільші побоювання викликає недосвідченість майбутніх парламентаріїв. Причому недосвідченість не стільки в тій сфері, з якої прийшли кандидати (з цим якраз питань, за великим рахунком, немає), скільки політична недосвідченість.

"Частина кандидатів не мають політичного досвіду. Так, до парламенту йде багато представників громадянського сектору, і це добре. Але робота в парламенті – це, насамперед, командна гра. І як вони гратимуть в команді – питання", – зазначає Олексій Гарань.

Політолог, засновник дослідницької компанії ACTIVE GROUP Андрій Єременко вважає, що поява в парламенті значного числа недосвідчених політиків несе в собі певні ризики і викликає безліч питань, на які відповідей наразі немає.

"Наприклад, як поведуться хлопці-антикорупціонери, які працювали в різних антикорупційних структурах? Вони заходять до парламенту з пачками компромату, яким вони звикли не стільки торгуватися, скільки викладати на публіку і дивитися, що з цього вийде. Це ж їх стиль. І таких в Раді буде багато. Як вони поводитимуться, не знає ніхто, включаючи їх самих. Одна справа – бути громадським діячем. А інше – депутатом, який має важелі, щоб не просто виносити на публіку, а й впливати на силові органи, вимагати розслідування і так далі. А як вони і інші неофіти поводитимуться, коли з'являться спокуси? А вони з'являться", – каже Андрій Єременко.

Підсумком приходу нових людей до парламенту стане те, що стара система політичних домовленостей, як мінімум, почне давати збої, максимум – перестане працювати. А на формування нових механізмів, що враховують нові реалії, потрібен час.

"Є певний механізм, як вирішувати питання в парламенті. Процедура, зрозуміло, що неофіційна. Ти йдеш туди-то, домовляєшся з цим. Питання вирішується. І ось приходять люди, які цю схему не розуміють. Як вони поведуться, якщо колега у відповідь на їх прохання "Дивись, який класний закон, проголосуй!" скаже: "А ти натомість проголосуй за мій!" Це стандартний політичний торг, так відбувається скрізь, у всіх країнах. Але як нові люди, ті ж антикорупціонери, поведуться, коли опиняться в таких переговорах, зіткнуться з політичними реаліями, лаштунками? І як тоді рішення приймати? Де точки тиску на них? Відсутність відповіді на це питання гарантує, що рішення в новому парламенті деякий час проходитимуть погано, тому що старий механізм вже не працюватиме, а новий ще не налагодили", – зазначає Андрій Єременко.

При цьому, за його словами, пройшовши через політичну кризу, в результаті парламент створить новий принцип політичної взаємодії. Експерт припустив, що з точки зору інтересів держави він буде ефективніше чинного.

Проблема №2. "Різновекторність"

Другою проблемою нового парламенту стане "ефект випадкових людей", зазначають експерти.

"Другий тренд, який задав Зеленський, – деталізація знищує рейтинг. Тому багато парламентські сили і навіть мажоритарники воліють не заглиблюватися в деталі щодо своїх планів. Якщо це і добре для виборів, то може бути погано для подальшої спільної роботи. Зараз виборці думають, що нове – значить, добре. Але потім багато виборців можуть бути розчаровані", – каже Андрій Миселюк..

За його словами, ні народ, ні потенційні партнери за коаліціями і союзами не знають, чого один від одного очікувати. Це на певний період ускладнить роботу парламенту – поки депутати притруться і поки не стануть явними основні мотиви і прагнення політсил і окремих політиків.

Андрій Єременко, в свою чергу, також виділяє цю проблему.

"Якщо люди йдуть до парламенту від однієї політсили і під гаслом "за все хороше", то потім починає виникати запитання у них же: а все хороше – це що? Так, звісно, у політсили є якісь погляди. Але вони не прописані чітко. Немає чітких тез, на кшталт "щоб досягти того-то, робимо те-то". У них, скоріше, "ми всі хороші хлопці зібралися, щоб робити добрі справи". А потім з'ясується, що під "хорошими справами" кожен депутат має на увазі щось своє. Один – проти підвищення податків. Другий – за збільшення "соціалки". І т.д. І як в такому випадку "золоту середину" навіть в рамках однієї фракції знайти? Ви спробуйте ОСББ зробити в своєму будинку, де всі сусіди і всі знайомі! Ось в парламенті буде спроба зробити кілька ОСББ з малознайомих, по суті, людей", – каже експерт.

Проблема №3. Самостійність

Ще одна небезпека нового парламенту – погана керованість. Експерти одноголосно висловлюють думку, що з цим керівники нових політсил зіткнуться вже через рік роботи парламенту, можливо, раніше.

"Припустимо, у "Слуги народу" буде дуже різношерстий список. І оскільки фракція буде дуже велика, вона буде важко керованою. У ній можуть виникнути кілька центрів впливу, – говорить Олексій Гарань. – Але певна керованість повинна бути. Тому що, якщо фракція розпадається на групи за інтересами, як ними управляти?" – зазначає експерт.

При цьому, за його словами, найбільша проблема буде все ж не з списочниками, а з мажоритарниками. Пройшовши до парламенту від певної політичної сили, вони, на відміну від списочників, не повинні входити до складу фракції цієї політсили. Але якщо в лояльності "старих" політиків лідери партій можуть бути більш-менш упевнені, то як поведуться парламентські неофіти – невідомо.

"Я думаю, що в кожному парламенті є принципові депутати, які йдуть проти лінії своєї партії і фракції. З одного боку, це свідчення певної демократизації як парламенту, так і партій. З іншого – є певна небезпека. Хтось із таких депутатів може стати "тушками". Особливо це стосується мажоритарників", – каже Олексій Гарань.

ВУ свою чергу, Андрій Єременко вважає: некерованість "нових облич" в парламенті може породити найсерйознішу кризу.

"Найстрашніша проблема, і в чому буде третя криза, – коли з'ясується, що ці хлопці зовсім самостійні. Або мають широкий простір для маневру. Це буде найгірше. Якщо виявиться, що вони під олігархами, то олігархи чудово знають механізми, які працюють в парламенті, а ми можемо передбачити, знаючи інтереси олігархів, що вони робитимуть. А ось коли з'ясується, що "нові обличчя" самостійні, у кожного власне розуміння добра і зла, своє власне розуміння, куди варто вести країну, власне розуміння своїх інтересів – іноді меркантильних, іноді, що гірше, альтруїстичних, – це буде велика криза. Тобто проблема буде якраз в тому, що вони можуть виявитися самостійними. А у нас система не вміє працювати з самостійними політиками. У нас система працює з групами впливу, за якими стоять ФПГ тощо", – говорить експерт.

На думку Андрія Єременка, в результаті парламенту доведеться виробити зовсім нову для України систему роботи політичних механізмів.

"В результаті грандіозної політичної кризи, яка може статися приблизно через рік, парламент переформатується, зрозуміє, хто і з ким, як і навіщо. Закінчиться криза, як зазвичай, компромісом. В якому не буде тих, хто абсолютно виграли, – на поступки повинні будуть піти всі сторони", – говорить експерт.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, як представники ГО "Опора" зафіксували незаконну агітацію і підкуп виборців.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...