Україна показала НАТО, на що здатний її ОПК

У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбувся день українського ОПК, організований держкомпанією "Укроборонпром". Фактично це перший захід подібного роду. Українські зброярі розраховують на увагу з боку країн колишнього Варшавського договору, які тепер входять до Альянсу, але мають в своєму розпорядженні стару радянську техніку радянського зразка. За словами експертів, інтерес окремих держав-членів НАТО до українського обладнанню досі мав одиничний характер. Щоб мати успіх на Заході, нашим компаніям треба відкрити свої представництва в Євросоюзі, а також пройти дорогу процедуру сертифікації виробів на відповідність стандартам Альянсу.

ПРИЙШЛИ З МИРОМ.У штаб – квартирі НАТО моделі і зразки української продукції були представлені в п'яти сферах – бронетехніка , ракетно – артилерійські озброєння , авіапром , радарно – навігаційні системи та технології для військово – морського флоту . Кожна з презентацій включала перерахування підприємств українського ОПК , що спеціалізуються в тій чи іншій сфері , продукції , яку вони виробляють , а також успішних прикладів їх співпраці з країнами – членами НАТО .

Виконуючий обов'язки глави місії України при НАТО Єгор Божок пояснив, що презентація в чому орієнтована на країни-члени Альянсу, що входили раніше до Варшавського блоку. Ці держави до сих пір експлуатують старе радянське озброєння. "Ми привезли сюди наші ноу-хау, що показують, як модернізувати, обслуговувати цю техніку без участі російської оборонки", – пояснив Божок. За його словами, ще однією причиною, яка змусила українських виробників представити свої зразки в штаб-квартирі НАТО, стала необхідність імпортозаміщення та пошуку нових ринків збуту. "Після того як Росія здійснила агресію проти нашої країни, продовжувати співпрацю з російським ОПК було б абсолютно нелогічно", – пояснив Єгор Божок.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ЩО ПОКАЗАЛИ.Відносно, наприклад, бронетехніки представники "Укроборонпрому", які організували день ОПК, вказали, що в нашій країні існує більше 20 профільних підприємств, де працюють понад 12 тисяч фахівців. Для міжнародних партнерів ці потужності можуть бути цікаві як майданчик для гарантійного та післягарантійного обслуговування старої радянської техніки. Крім того, Україна хотіла б розміщувати західну електроніку на вітчизняних броньованих машинах, а також розгорнути центри експлуатації західної техніки на своїй території. Як приклад вдалої співпраці з країнами-членами НАТО згадується українсько-польський бронеавтомобіль "Онцилла", який був представлений півтора роки тому на міжнародній виставці IDET в чеському місті Брно .

У сфері ракетно-артилерійського озброєння, за інформацією "Укроборонпрому", наша країна має в своєму розпорядженні більш ніж десять спецпідприємств, які виробляють системи наведення, високоточні боєприпаси, а також бойові модулі і протитанкові ракетні комплекси. Ці озброєння українські виробники хотіли б встановлювати на зразках різної західної бронетехніки. Як приклад в рекламному проспекті зазначений польський 120-мм міномет Rak, встановлений на чотирьохвісній колісній платформі. Його родзинкою може стати керована міна українського виробництва.

В авіаційній сфері Україна має 29 підприємств , здатних виробляти літальні апарати , двигуни до них , а також ремонтувати і модернізувати старі радянські літаки і вертольоти . Найбільшим з таких підприємств є київська компанія " Антонов " , яка виробляє відомі у всьому світі військово – транспортні літаки " Ан " .
В " Укроборонпромі " також вказали , що вітчизняні виробники готові приєднатися до створення сучасних зразків безпілотної авіації .

У військово – морській сфері наша країна має в своєму розпорядженні мінімум п'ятьма підприємствами , здатними виробляти бойові кораблі , двигуни для кораблів , а також обладнання для потреб берегової оборони . Вдалими прикладами військово – морського співробітництва вказуються розробки в інтересах турецьких ВМС , а також виробництво " малого корвета " " Каракал " , зробленого для Казахстану , з використанням передового європейського обладнання .

В " радарно – навігаційній " сфері задіяні понад 7000 фахівців , які працюють на 25 підприємств . Тут наша країна готова брати участь , серед іншого , в розробці літака дальнього радіолокаційного виявлення на базі Ан – 148 , а також ремонті і модернізації старих радянських зенітно – ракетних комплексів . Крім того , в Україні можуть створюватися сучасні радіолокаційні системи протиракетної оборони і засоби зв'язку .

Представляючи вітчизняну продукцію , гендиректор " Укроборонпрому " Роман Романов зазначив , що це перший захід подібного роду . За його словами , за два з половиною роки " гібридної " війни Україна накопичила свій унікальний досвід , який хотіла б поєднати з можливостями західних компаній .

" У нас є все необхідне обладнання , зокрема бронетехніка , високоточна артилерія , безпілотні системи , в тому числі наземні системи типу " Фантом " . Українська оборонна промисловість може запропонувати такий досвід , якого ще не мають союзники " , – пояснив Романов . За словами Єгора Божка , зацікавленість з боку представників Альянсу була досить високою : " Активні консультації з представниками української оборонки вели понад 30 фахівців в окремих збройових сферах " .

ЯКИЙ ЕФЕКТ. "Представляючи на рівні НАТО окремі зразки , ми точково доносимо інформацію про свій потенціал . Але для того , щоб працювати на ринку країн НАТО , потрібно спочатку відкрити представництво своїх компаній на території Європейського союзу і пройти відповідну сертифікацію . Виробництво військової продукції регулюється економічними правилами , що діють на території ЄС " , – пояснив " Сегодня" директор інформаційно – консалтингової компанії Defence Express Сергій Згурець .

За словами експерта з питань ОПК, колишнього заступника гендиректора "Укроборонпрому" Максима Глущенка, наявність спеціальних лабораторій, які могли б виробляти сертифікацію нашого обладнання за стандартами Альянсу, стає "каменем спотикання" при переході на натовські стандарти. "Нам доведеться або створювати свої лабораторії, які зможуть підтверджувати відповідність української продукції стандартам Альянсу, або користуватися послугами центру стандартизації НАТО. Обидва ці варіанти – дорогі. Але без відповідності цим стандартам немає сенсу міркувати про можливість продажу наших ОВТ Заходу", – пояснив Глущенко.

За його словами , інтерес до нашої продукції присутній , оскільки нам є , що запропонувати . Наприклад , – в бронетанковій галузі або ж в сфері радіолокаційного обладнання , яке за своїми характеристиками може змагатися з західними зразками . Але цей інтерес носить не купівельний , а професійний інтерес .

" Наприклад , літаки Ан – 124 " Руслан" використовуються для стратегічних перевезень НАТО , але про закупівлі не йдеться . Для країн НАТО , куди входять лідери світового експорту озброєнь , ми цікаві як ринок . В кращому випадку як партнер , але не як постачальник " , – заявив Максим Глущенко .

Сергій Згурець зазначив , що інтерес країн – членів Альянсу до української збройової продукції має " осередковий характер " : " Зокрема , можна згадати високоточні вироби ( керована протитанкова ракета Falarick . – Авт . ) , які робить київське КБ " Луч " . Одна із зарубіжних компаній використовує ці засоби ураження для зразків озброєнь , які йдуть не в НАТО , а поставляються іноземним замовникам в Азію та Африку" .

За словами експерта , основними партнерами з числа країн – членів НАТО для України залишаються США і Польща .