Сергій Мартинець
Випускаючий Влада Сьогодні Міжнародний трибунал з морського права закінчив слухання за позовом Києва до Москви про агресію в Керченській протоці і захоплення українських моряків. Україна сьогодні закликала морський трибунал покарати Росію тимчасовими заходами.
У свою чергу іноземні юристи, що представляють українську сторону, обґрунтували позов і російську агресію. Про це написала в Facebook заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль, яка також брала участь у слуханнях.
Так, професор Альфред Соонс, який раніше був арбітром в трибуналах з морського права в багатьох знакових справах останніх років, озвучив правові підстави запиту України щодо застосування тимчасових заходів і юрисдикцію Трибуналу. Юрисдикцію трибуналу ставила під сумнів Росія.
Він пояснив, що запит України про тимчасові заходи має на меті захист її прав на повний імунітет військових кораблів від юрисдикції іншої держави – військове судно є вираженням суверенітету держави, прапор якої вона несе.
"Імунітет військових кораблів передбачає, що інші держави не можуть заарештовувати, затримувати їх, заважати їм іншим чином виконувати свої функції. Абсолютний імунітет захищає як самі кораблі, так і їх екіпажі, пасажирів, все на борту, включаючи товари і обладнання. Росія за ст. 30 (Конвенції) UNCLOS мала право лише вимагати залишити територіальне море, що кораблі і так вже робили", – сказав юрист.
Партнер юридичної компанії Covington & Burling LLP Марні Чік пояснила на слуханнях, що захоплення Росією військових кораблів України не підпадає під виключення військової діяльності (на що посилалася РФ в ст. 298 (1) (b) UNCLOS).
"Перш за все, сама Росія визначає свої дії як правоохоронні, не як військову діяльність. Росія постійно заперечувала військовий характер своїх дій. Характер дій, які здійснює Росія, носить характер "застосування національного законодавства", в даному випадку кримінального. І саме ці дії є предметом справи, оскільки вони порушують імунітети, гарантовані Конвенцією. По-друге, Українські військові кораблі не були задіяні у військовій діяльності, вони намагалися повернутися до свого порту приписки. Тільки те, що корабель є військовим, не означає, що він задіяний у військовій діяльності. Для використання винятків щодо військової діяльності, має значення не вид корабля, а характер його діяльності", – пояснила вона.
Генеральний секретар Гаазької Академії міжнародного права професор Жан-Марк Тювенін пояснив найважливіші елементи справи, і чому невідкладність і характер шкоди вимагають, щоб Трибунал зобов'язав Росію вжити заходів, які запитує Україна.
Він зазначає, що українські військові кораблі пошкоджені через втручання Росії, і росіяни не приховують цього, а це може завдати непоправної шкоди для ВМС України.
"Доказ невідкладності: 17 квітня РФ продовжила арешт моряків, хоча в той час Україна застосувала і вичерпала всі дипломатичні засоби. Це не просто загроза для імунітету кораблів і їх екіпажів. Такі імунітети фактично порушуються Росією з кожним днем все сильніше. Нагальність ситуації сьогодні є такою ж, як і в перший день. До того ж, з кожним днем імунітет України по UNCLOS порушується все більше. Росія не звертає уваги на всі вимоги звільнити військові кораблі і членів їх екіпажів. Росія помиляється, що тимчасові заходи вплинуть на розгляд справи по суті або обмежать здійснення Росією своєї кримінальної юрисдикції", – пояснив професор.
Як ми повідомляли,Росія відмовилася від участі в слуханнях в морському трибуналі за позовом України. У той же час, як пояснила Олена Зеркаль, демарш російської сторони не стане перешкодою для правосуддя в Міжнародному трибуналі.
Нагадаємо, Україна звернулася до Міжнародного трибуналу з морського права (ITLOS), щоб були ухвалені примусові заходи до Росії для звільнення полонених українських моряків. А раніше уряд запустив відповідний процес в Європейському суді з прав людини і механізм примусового врегулювання спору згідно з Конвенцією ООН з морського права.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми