Україна обирає президента: головне за 5 лютого

Щодня – новий рекорд. Центрвиборчком сьогодні зареєстрував ще чотирьох кандидатів на пост президента. Це безпартійний Сергій Носенко, політолог-самовисуванець Руслан Рігованов, Віктор Кривенко від "Народного Руху України" і Сергій Кривонос від партії "Воїни АТО".

Вручили посвідчення і самовисуванцю Роману Безсмертному, якого затвердили вчора. Ще чотирьом претендентам комісія відмовила через неповний пакет документів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Тому в цілому ЦВК затвердила вже 34 кандидати. Коли підіб’ють підсумки, зареєстрованих може стати більше чотирьох десятків. Такого в Україні ще не було на жодних президентських виборах.

Рекордну кількість претендентів експерти пояснюють їхнім бажанням пропіарити себе перед парламентськими виборами. Адже два з половиною мільйона застави – це значно менше, ніж доведеться витратити на рекламну кампанію в ЗМІ. Кандидатів згадують у новинах, запрошують на ток-шоу. Ефірний час – якщо не подавати документів у ЦВК – коштує набагато дорожче.

За два з половиною мільйона можна придбати тільки до півгодини ефірного часу залежно від каналу – кажуть експерти. Кандидати ж за ці гроші сумарно отримують до доби піару, – каже політтехнолог Борис Тизенгаузен. Але є і ще один мотив такого масового прагнення до президентства.

"Будь-який кандидат, який забирає бодай піввідсотка у одного з лідерів перегонів, може фактично обмінювати ці піввідсотка на якісь бонуси – тобто на певні місця в прохідній частині списку від партії лідера або ще десь. Люди з комерційною жилкою можуть грати в бізнес, в продажу ось цих своїх відсотків ", – говорить Борис Тизенгаузен, експерт з управління репутацією, політтехнолог.

Політологи впевнені: така велика кількість претендентів збільшує ризик маніпуляцій. Адже кожен кандидат може мати своїх представників у дільничних комісіях різних рівнів. А багатьох людей складніше проконтролювати. І через їхні чвари можуть виникнути проблеми з підрахунком голосів.

"Щоб прийняти рішення, їм потрібно мати кворум. А тут є ще нюанс, що частина кандидатів, вони будуть грати за фактом як технічні кандидати. І очевидно, що частина людей, які там будуть нібито від них, вони насправді будуть підігравати іншим кандидатам. Це може створити певний хаос, навіть з точки зору підбиття підсумків голосування. Не всі результати будуть підраховані ", – упевнений Олексій Якубін, політолог.

До всього, є ризик, що частина технічних кандидатів буде не собі дивіденди заробляти, а конкурентів очорняти на догоду тому, хто заплатить більше.

У Нацполіції кажуть – будуть пильно стежити і за процесом агітації. Громадянину, який продасть голос, загрожує до 2 років позбавлення волі, агітатору за підкуп – до 7 років в'язниці. У МВС підкреслюють – офіційні агітатори повинні працювати на волонтерських засадах.

"Закон про вибори президента України. Стаття 64 частина 6 прямо забороняє будь-які виплати за агітаційну роботу. Так, спроби укласти такі масові угоди тисячами, десятками тисяч і таким чином здійснити підкуп виборців, нами теж будуть кваліфікуватися як порушення виборчого законодавства", – говорить Іван Варченко, радник міністра внутрішніх справ України.

За даними МВС, з початку передвиборчої кампанії склали 145 адмінпротоколів та відкрили близько 10 кримінальних справ.

Раніше міністр внутрішніх справ Арсен Аваков вже розповідав про порушення закону кандидатами в президенти. Також він зазначив, що правоохоронці не йтимуть на поступки, оскільки дотримуються закону. Тому вже створили систему реагування на звернення громадян.

Як відомо, чергові вибори президента України повинні відбутися 31 березня 2019 року. Детальніше читайте в статті: Вибори-2019: ключові дати і порядок обрання президента і Верховної Ради.