У Мін'юсті спростували слова Козаченко про покупку поштових марок за матдопомогу

Слова директора Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяни Козаченко про те, що вона нібито витратила отриману матеріальну допомогу на покупку поштових марок для нормальної роботи, не відповідають дійсності. Міністерство юстиції взагалі не користується поштовими марками, використовуючи в роботі маркірувальні машини, а ніхто з її працівників про придбання поштових марок в плані виключення не звітували. Про це йдеться у відповіді Міністерства юстиції України на запит "Українських новин".

"На придбання поштових марок на протязі 2015-2016 років кошти Міністерством юстиції України не використовувалися... Матеріальна допомога від фізичних осіб, в тому числі – співробітників Міністерства юстиції України, на придбання поштових марок в 2015 році і в січні-травні 2016 роки не надходила. Авансові звіти, за якими, в плані виключення, співробітники можуть відзвітувати за придбання поштових марок, до Міністерства юстиції України також не надходили", – йдеться у відповіді.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Раніше директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко в своєму коментарі під статтею про отримання нею у 2015 році матеріальної допомоги заявила, що витратила три тисячі грн з матеріальної допомоги на придбання поштових марок.

"Про матеріальну допомогу: 8 тисяч це було при народженні дитини (!), а три було отримано і передано співробітникам, ми марки на них купуємо на кореспонденцію", – написала вона.

При цьому, чинний Закон України "Про джерела фінансування органів державної влади" прямо забороняє Міністерству і його співробітникам використовувати позабюджетні гроші, в тому числі – матеріальну допомогу, для здійснення діяльності Міністерства.

У той же час Тетяна Козаченко відмовляється пояснювати, чому вона не вказала у своїй декларації про доходи видані нею в 2014 році кредити фізичній особі в розмірі 10 млн грн під заставу нерухомості в центрі Києва, власність на яку оскаржує компанія з управління проблемними активами Riverta (Латвія). А також, яким чином у неї в іпотечній заставі виявилися приміщення, на які раніше судами була накладена заборона на відчуження.

Також директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України не змогла пояснити походження ряду об'єктів нерухомості, що знаходяться в її власності згідно з Реєстром майнових прав України, але не відображені в її декларації про доходи.