В очікуванні миру: коли настане "момент істини" для мінських угод

Ситуація на Донбасі загострюється з кожним днем, проте західні політики продовжують лише закликати до мирного вирішення конфлікту шляхом виконання мінських угод. Україна ж відверто заявляє, що цим угодам може прийти кінець. "Глибока стурбованість" західних лідерів з приводу подій на Сході України давно стала виразом прозивним, проте експерти сумніваються, що іноземці, залучені в урегулювання кризи в Україні, зроблять більш жорсткі заходи, поки зберігається хоч якийсь шанс виконання мінських домовленостей.

Ситуація на Сході України особливо загострилася ще на початку тижня, коли бойовики рано вранці понеділка пішли на штурм українських позицій в районі населених пунктів Новоласпа і Старогнатівка Донецької області. Атака противника була успішна відбита. Однак у Штабі військової операції повідомляють, що інтенсивність обстрілів з боку бойовиків не зменшується. Так, за інформацією штабу, за минулу добу бойовики 87 разів порушили режим припинення вогню. Так, противник 12 разів застосував артилерію, 21 – міномети, 5 – реактивні системи залпового вогню "Град", 65 разів обстрілювали військових з гранатометів і стрілецької зброї.

Спікер Адміністрації президента з питань воєнної операції, полковник Андрій Лисенко повідомив, що за минулу добу в результаті бойових дій 1 військовослужбовець загинув, ще 3 поранені.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Президент Петро Порошенко вже доручив МЗС України поінформувати західних партнерів про загострення ситуації на Донбасі і загрозу зриву мінських угод.

У Європейському союзі, в свою чергу, закликали тристоронню контактну групу активізувати переговори щодо врегулювання ситуації на Донбасі у зв'язку з останніми подіями в зоні проведення військової операції. "Мінські домовленості повинні виконуватися сумлінно, починаючи з повного спостереження за припиненням вогню і реальним відведенням важкого озброєння. Подальший імпульс необхідно надати переговорам у рамках тристоронньої робочої групи для повної реалізації мінських домовленостей в узгоджені терміни до кінця цього року", – йдеться в повідомленні прес служби Європейської служби зовнішньополітичної діяльності.

Не варто чекати більш жорсткої позиції ЄС

Експерти зазначають, що в ЄС поки налаштовані на продовження "мінського формату" переговорів і на жорсткість позиції по відношенню до РФ і бойовиків не піде.

"Мінські угоди – це плід зусиль дипломатії ключових європейських країн Німеччини та Франції. Це дипломатичне дітище фрау Меркель. І якщо зараз сказати, що замість реалізації мінських угод ми спостерігаємо ескалацію конфлікту, то це де-факто визнати крах зусиль дипломатичної машини ЄС, так званої "м'якої сили", яка завжди лежала в основі ЄС", – пояснив Сегодня.ua політолог Вадим Карасьов.

Політолог Володимир Фесенко, у свою чергу, вказує на те, що ЄС висловлює стурбованість і заявляє про неприпустимість таких дій бойовиків.

"Чекати якоїсь іншої реакції навряд чи є підстави. Зараз була висловлена реакція в класичній дипломатичної формі", – сказав він Сегодня.ua, додавши, що питання нових санкцій на порядку денному не стоїть.

"У нас до цього питання (санкцій, – ред.) ставляться якось легковажно, як ніби це те ж саме, що перевести на іншу швидкість автомобіль. Так не буває. Санкції – це дуже серйозне питання. Навіть те, що ЄС продовжив санкції на півроку – це дуже серйозне рішення, оскільки Росія запустила такі ресурси, щоб цього не допустити.

Очікувати, що зараз раптом через спалах військових дій ЄС введе санкції? Таких спалахів за останні півроку відбувалося вже кілька. ЄС не вводив нових санкцій навіть після Дебальцевого", – сказав він.

За його словами, нові санкції можуть ввести тільки, якщо буде якісно нова ескалація конфлікту, як то спроба захопити Маріуполь, наступ на Харків або використання російської авіації.

ОБСЄ повинні залишитися, а миротворці – лише віддалена перспектива

Останнім часом на території підконтрольній бойовикам посилився тиск на представників моніторингової місії ОБСЄ: проти їхньої діяльності в Донецьку і Луганську пройшли акції протесту, в минулу неділю невідомі спалили в Донецьку чотири автомобілі спостерігачів. Крім того глава ОБСЄ Івіца Дачич повідомив, що спостерігачі вже кілька разів потрапили під обстріл.

На думку місії, такі дії свідчать про те, що на Донбасі є люди, які хочуть, щоб ОБСЄ перестала доповідати про те, що відбувається на підконтрольній бойовикам території.

Подібної думки дотримуються і експерти. "Звичайно ж, підпали автомобілів у Донецьку, акції тиску, все це робиться, щоб "видавити" ОБСЄ з території "ДНР" та "ЛНР". Щоб сепаратисти за підтримки РФ безкарно порушували домовленості", – говорить Володимир Фесенко.

За його словами, РФ зацікавлена в повторенні ефекту 2008 року. "До цих пір сперечаються, хто почав першим військові дії на кордоні між Осетією і Грузією. Таку ж ситуацію РФ і сепаратисти хочуть отримати на Донбасі. Їм не потрібні зайві очі з того боку", – оповіді він.

Політолог Віталій Бала в свою чергу нагадав про заяву секретаря РНБО Олександра Турчинова про те, що бойовики готують масові теракти, в яких хочуть звинуватити українських військових. "Вони (бойовики і РФ, – ред.) можуть бути зацікавлені в тому, щоб ОБСЄ не визначило справжніх організаторів", – сказав він Сегодня.ua.

Володимир Фесенко зазначив, що поки місія прийняла рішення залишитися на цій частині Донбасу.

При цьому експерти вважають, що миротворці могли б підсилити місію ОБСЄ на Донбасі, про що сьогодні знову заявив президент, але поки немає реальних перспектив для їх введення.

"Є дуже великі сумніви, що ця ініціатива буде реалізована, але про неї потрібно постійно говорити. Це питання має бути постійно на порядку денному. Чим більше будуть про це говорити, тим краще буде для України", – зазначає Віталій Бала.

Подібної думки дотримується і Володимир Фесенко. "Якщо мирна модель "Мінська-2" зайде в глухий кут, а ми до цього наближаємося, тоді треба буде міняти парадигму мирних переговорів. Тоді потрібно буде зосереджуватися на більш реальних інструментах припинення вогню в зоні конфлікту і тоді тема миротворців може бути до речі", – додав він.

"Момент істини" для мінських угод

Експерти вважають, що на Донбасі найближчим часом буде зберігатися напружена ситуація, а про майбутнє мінських угод можна буде судити по тих подіях, які відбудуться восени.

"Зараз всі будуть акуратні й обережні в оцінках і словах. Зараз у європейських столицях відпускний сезон. Остаточні оцінки буду даватися за результатами серпня. Ці оцінки прозвучать, швидше за все, тільки лише в ході зустрічі президентів "нормандському форматі" у вересні цього року", – каже Вадим Карасьов.

Володимир Фесенко вважає, що визначальними у подальшій долі "Мінська-2" стануть вибори на підконтрольних бойовикам територіях. "Якщо будуть проведені місцеві вибори в "ДНР" та "ЛНР" за їхніми правилами, це буде означати зрив політичної частини мінських угод. Якщо такі вибори пройдуть, то ні про які особливості місцевого самоврядування (на частині Донецької та Луганської областей, – ред.) не може йтися, це – ключовий момент", – сказав він.

Вадим Карасьов, у свою чергу, вважає, що виконання політичної частини мінських угод (якщо воно все ж станеться), автоматично призведе і до припинення військового конфлікту.

А Віталій Бала пропонує, у разі провалу "мінського формату", залучати до прямих переговорів не тільки РФ і ЄС, а й США.