У псевдореспубліках на Донбасі бояться голоду вже цього літа

На цьому тижні виповнюється три роки з того дня, коли сепаратисти почали захоплювати адміністративні будівлі в Харкові, Донецьку та Луганську. Та якщо в Харкові українській владі вдалося взяти ситуацію під контроль, то в Донецьку і Луганську заколот призвів до збройного конфлікту, який триває досі. Зараз на окупованих територіях панує гнітюча атмосфера. Особливо складна ситуація в Луганській області. Тут відкрито говорять про наближення голод і гуманітарної катастрофи.

ЯК ПОЧИНАЛАСЯ ВІЙНА. Проросійські мітинги в Донецьку почалися ще 1 березня 2014 року. Саме в цей день рада РФ дозволила президенту Росії Володимиру Путіну ввести війська на територію України, а процес незаконної анексії Криму вже йшов повним ходом. Вже в перші дні березня 2014 року сепаратисти під керівництвом Павла Губарєва намагалися захопити будівлі Донецької облради та Донецької облдержадміністрації (ОДА). Новий виток загострення стався 6 квітня 2014 року, коли агресивні натовпи взяли під контроль Донецьку облраду і ОДА. Вони вимагали провести референдум про входження до складу Росії, а наступного дня проголосили так звану "Донецьку народну республіку" ("ДНР"). Над захопленими будинками були підняті прапори Росії.

Бойовики захоплювали адміністративні будівлі також у Луганську і Харкові. Той факт, що схожі події під однаковими гаслами відбувалися одночасно в декількох місцях, дозволяє стверджувати, що саме 6 квітня 2014 стало днем початку активної фази сепаратистського заколоту на сході України, який був інспірований Росією. Та якщо в Харкові українська влада зуміла взяти ситуацію під контроль, то в Донецьку і Луганську цього зробити не вдалося. Більше того, вже 12 квітня банда терористів під керівництвом російського офіцера Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) захопила місто Слов'янськ у Донецькій області, поширивши на нього вплив "ДНР". Так почався збройний конфлікт.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Люди голосували на псевдореферендум заради "російських зарплат". Фото AFP

ТЕРИТОРІЯ ОБМАНУ І РОЗЧАРУВАННЯ. Очевидець подій трирічної давнини, житель Донецька Євген зазначає, що в захопленні адміністративних будівель у Донецьку брали участь як місцеві, так і росіяни, які почали з'являтися в місті в лютому і березні. "З місцевих туди пішли в основному лузери, у яких були проблеми з роботою і особистим життям. Думали, що все налагодиться. Але нічого не налагодилося, а двоє з моїх знайомих, які туди пішли, вже відвоювались", — сказав Євген.

Ще один житель Донецька, Олексій, пригадує, що міліція здавала об'єкти, що охоронялися, майже без опору. "Навіть коли захоплювали будівлю МВС, менти тільки для видимості поштовхалися. А так, щоб постріляти у повітря або водометами відігнати загарбників, навіть такого не було", — каже Олексій. За його словами, багато міліціонерів не особливо заперечували проти "кримського сценарію", тому що хотіли отримувати "російські зарплати".

Голова Єдиного координаційного центру "Донбас", уродженець окупованої Горлівки Олег Саакян вважає, що ніхто з місцевих не заперечував проти силової зачистки будівель. "Донбас не протестує, Донбас працює", — говорить Саакян. На його думку, місцеві до кінця не розуміли, що їх чекає, і ніхто не зміг їх очолити, щоб повести на штурм і зачистку будівель від сепаратистів. Також Саакян упевнений, що ідеї сепаратизму на Донбасі не були особливо популярні: згідно з опитуваннями, від 60 до 80% громадян, залежно від віку, міцно ідентифікували себе з Україною.

Зараз, за словами Олега, багато жителів Донецька почали розуміти, що їх ошукали". Подібні настрої притаманні й іншим мешканцям підконтрольних "ДНР" територій, вважає Олег Саакян. "Такі почуття відчувають люди, незалежно від політичних настроїв. Окуповані райони стали територіями обману і розчарування. Люди знаходяться в окупації, в безправному становищі. Але вони не вийдуть на протест, тому що бояться. Але в розмові з вами жодна людина не зізнається у своїх страхах і помилках. Навпаки, вона всіляко буде виправдовуватися", — говорить Саакян.

НА ПЕНСІОНЕРІВ СТРАШНО ДИВИТИСЯ. У Луганській області на територіях, підконтрольних так званій "ЛНР", ситуація, судячи з усього, ще гірша. Жителі "республіки" все більше говорять про можливий голод і гуманітарну катастрофу, які, на їхню думку, можуть вибухнути вже до літа.

"Дуже важко всім. Буквально на всьому доводиться зараз економити. Місцева "влада" "забила" на все, допомоги чекати нізвідки. Але якщо у нас є хоча б родичі в Україні або в Росії, які хоч чимось можуть допомогти в цій ситуації, то на пенсіонерів, особливо самотніх, взагалі страшно дивитися. Вони буквально голодують", — розповіла мешканка Луганська Ганна Р.

Багато місцевих жителів зараз прагнуть знайти роботу в Росії, бо в Україну їхати бояться, бо впевнені, що до них будуть питання в СБУ. Як правило, ці люди виїжджають не тільки в прикордонні області, але їдуть навіть у Сибір і на Далекий Схід.

Жителі так званої "ЛНР" також зазначають, що в "республіці" помітно зріс рівень злочинності, в першу чергу квартирних крадіжок і грабежів. "До відсутності води, світла, ліків, нормальної медицини, дорожнечі всі якось вже звикли, але останнім часом стало небезпечно залишати своє майно і квартири без нагляду, а також ходити поодинці в вечірній час по вулицях. Скоро важко буде знайти того, хто не постраждав від квартирних крадіжок", — розповіла нам мешканка Алчевська Наталія М.

"Найгіршого часу, ніж зараз, у нас ще не було. У 2015 і 2016 роках було важко, але, принаймні, була робота на заводі, була зарплата. Зараз здається, що все повільно вмирає, а життя тут взагалі втрачає всякий сенс", — розповів робочий Алчевського металургійного комбінату Олександр К.

Люди не розуміють, як жити далі і не вірять, що акції протесту щось вирішать. Безвихідь...