У Ризі починається саміт Східного партнерства: всі подробиці

Сьогодні ввечері в Ризі стартує саміт "Східного партнерства". У столицю Латвії з'їдуться лідери 28 країн ЄС та 6-ти держав-учасниць програми Східного партнерства: Вірменії, Азербайджану, Грузії, Білорусі, Молдови та України. Головна мета саміту – звірити годинники і підвести підсумки шестирічної роботи програми "Східного партнерства". Адже на сьогоднішній день лише в одній Білорусі немає діючого або замороженого військового конфлікту з Росією. Більш того, в ЄС все частіше звучать тривожні заяви про те, що програму "Східного партнерства" з інтеграції пострадянських країн в європейську сім'ю слід закрити через небажання останніх проводити реформи і наростаючою агресії Росії.

ВЕЧЕРЯ І КРУГЛИЙ СТІЛ. Приїде до столиці Латвії сьогодні після обіду разом з делегацією АП та радником Михайлом Саакашвілі і Петро Порошенко. Спочатку у вузькому колі з лідерами країн ЄС, зокрема, з Ангелою Меркель, в Художньому музеї "Riga Bourse" вони підготують порядок денного саміту. Після, вже в Будинку Чорноголових – в одній з президентських резиденцій, пройде урочиста вечеря високопоставлених гостей саміту. До організації такого масштабного заходу в Ризі почали готуватися заздалегідь: вже вчора центр Риги патрулювали поліцейські, центральними вулицями туди-сюди проносилися кортежі, а повітряний простір патрулювали військові вертольоти. Головний же, і заключний день саміту, пройде в Національній латвійській бібліотеці, або, як її називають у народі, – в "Замку світла". Завтра там, після обіду, пройде головна і заключна частина саміту: узгодження та оприлюднення спільної Декларації за підсумками зустрічі.

ВИГОДИ ДЛЯ УКРАЇНИ. У ній, за словами голови комісії Сейму Латвії у справах Європи Лоліти Чігане "можуть прописати навіть дуже приємні сюрпризи для України". Так, за словами європарламентарів, сьогодні між офіційним Києвом і Брюсселем може бути підписана угода про виділення чергового траншу макрофінансової допомоги на 1,8 млрд євро. Також, вже точно відомо, що знайдеться місце в Декларації і на пункт про "долю безвізового режиму з Україною". Як відомо, в середині травня Єврокомісія опублікувала звіт, в якому відкрито звинуватила українську владу в саботажі виконання вимог Брюсселя для скасування віз. Тепер, за словами керівника дирекції Єврокомісії з питань європейської політики сусідства Крістіана Даніелсона, питання відкладається на рік. Політолог Володимир Фесенко прогнозує, що візи для українців скасують вже наступного літа. Рішення буде приймати Єврорада на одному із засідань на початку наступного року. Серед цих вимог ЄС в обмін на скасування віз – боротьба з корупцією, реформа місцевого самоврядування, адміністративна реформа і підвищення рівня безпеки прикордонних регіонів, щоб не допустити незаконної міграції. "Тобто, у вас ще є домашня робота, над якою потрібно добре попрацювати. Я думаю, можливість скасування безвізового режиму буде відображена в підсумковій Декларації саміту "Східного партнерства", – сказав "Сегодня" керівник дирекції Єврокомісії з питань європейської політики сусідства Крістіан Даніельсон.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

А ось згадки про перспективу членства України в ЄС, про що говорив напередодні саміту Петро Порошенко, в підсумковій Декларації напевно не буде. Це в бесідах з "Сегодня" підтвердили європолітики і експерти, нагадуючи, що така перспектива прописана в Лісабонському договорі: там йдеться про те, що будь-яка європейська держава може претендувати на членство в ЄС.

ІНША ПОЛІТИКА. За словами політолога Володимира Фесенка, український питання не буде головним на порядку денному сьогоднішнього саміту "Східного партнерства". Куди більш важливо, на його, і словами європейських політиків і дипломатів, – змінити політику Євросоюзу стосовно Росії. В ЄС ніхто не заперечує: військова агресія Росії проти України сильно похитнула геополітичні шальки терезів. За словами екс-віце-прем'єра України з євроінтеграції Олега Рибачука, зараз Євросоюз стоїть перед глобальним вибором: з одного боку, Росію вже не можна назвати партнером, але з іншого – ніхто і не зважиться прямо назвати її ворогом. Масла у вогонь підливає і пасивність української влади. В одному з офіційних прес-релізів до саміту "Східного партнерства" Євросоюзу вже відкрито звинувачує Україну в саботажі реформ, популізмі, дешевих обіцянках і переконаннях, що прагнення в ЄС – вилікує Україну від усіх внутрішніх "хвороб". За словами директора із зовнішньої політики Лондонського центру європейських реформ Яна Бонда, багато європейських країн можуть виступити за скасування або ослаблення введених проти Росії санкцій. Це, за словами експерта, стало можливим після заяви РФ, що вона не заперечує, щоб з 1 січня 2016-го ЗВТ між Україною та ЄС почала двосторонню роботу. "Багато європейських країн можуть сприйняти це як позитивний сигнал, у відповідь на який можна переглянути або послабити санкції. І Володимир Путін буде тиснути на деякі європейські країни та окремих людей, які зацікавлені у відновленні економічних зв'язків з Росією, чий бізнес зав'язаний на Росію. Я думаю, ми не повинні ослаблювати санкції, поки війна на Донбасі не закінчиться, поки Україна повністю не відновить контроль над ділянкою російсько-українського кордону", – вважає Бонд