Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що український закон "Про освіту" нібито грубо порушує права людини. Про це він сказав перед початком засідання Ради ЄС з питань закордонних справ.
На його думку, Україна своїм законом порушила права людини.
"З тих пір, як український парламент прийняв закон про освіту... в сусідніх з ЄС країнах відбувається грубе порушення прав людини. Вони відібрали право у всіх меншин використовувати їх рідну мову при отриманні освіти у віці з 10 років. Це – грубе порушення прав людини, грубе порушення прав меншин, і це грубе порушення Угоди про асоціацію", – заявив Сийярто.
Дипломат підкреслив, що на наступній сесії Ради асоціації з Україною Угорщина буде ставити це питання на порядок денний. Наступне засідання Ради Асоціації Україна-ЄС заплановано на грудень цього року.
Нагадаємо, 10 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сиярто відвідав Ужгород, де зустрівся з керівниками організацій закарпатських угорців і керівниками історичних церков для узгодження точок зору. Він виступив за перегляд Угоди про асоціацію України з Європейським союзом.
Раніше Угорщина різко розкритикувала новий мовний закон, який нібито порушує права угорської нацменшини в Україні.
12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи прийняла рішення з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів щодо закону "Про освіту". Рішенняе ПАРЄ достатньо жорстко засуджує те, що Верховна рада прийняла закон про освіту, змінивши статтю 7 (про мову освіти) без консультацій з представниками національних меншин.
Днем раніше під час виступу на сесії ПАРЄ президент України Петро Порошенко заявив, що Україна гарантує право на навчання рідною мовою, але при цьому вивчення державної мови є обов'язковим.
Читайте також:
- Продати Крим: Україна отримала непристойну пропозицію з високої європейської трибуни
- Польща і Україна обговорять закон про освіту: Ян Пєкло повідомив деталі
- Угорське питання: що стоїть за реакцією Будапешта на новий український закон про освіту
- Скандал з законом про освіту: в Угорщині пояснили чутливість офіційного Будапешта