Після довгих травневих канікул, половину з яких народні обранці, по ідеї повинні були провести в регіонах зі своїми виборцями, а іншу – в напруженій комітетській роботі, Верховна Рада повертається до прийняття законів.
Перший день пленарного тижня нардепи вирішили приділити в основному питанням війни і всього, що з нею пов'язане – від правових аспектів введення воєнного стану до соціального захисту бійців, які перебувають зараз на Донбасі.
ЗАБОРОНА МОБІЛЬНИХ . Має намір Верховна Рада розглянути урядові поправки до статуту про військову службу, які заборонять солдатам, які знаходяться в зоні бойових дій, користуватися мобільними телефонами.
Як наголошується в тексті документа, підготовленого Міноборони, зокрема, в зоні проведення військової операції, "а також в умовах надзвичайного стану або під час дії особливого періоду на територіях, де ведуться бойові дії, військовослужбовцям, виконуючим обов'язки військової служби, забороняється користуватися особистими засобами мобільного зв'язку".
Дозволяти використовувати такі засоби буде лише командир військової частини.
У відомстві Степана Полторака необхідність прийняття цієї ініціативи пояснюють тим, що вільна можливість солдат користуватися мобільними призводить до витоку секретної інформації.
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ НАЙМАНЦІВ . У свою чергу група народних депутатів на чолі з військовим експертом Дмитром Тимчуком пропонує законодавчо легалізувати участь іноземців у військовій операції на території України.
Як наголошується в пояснювальній записці, чинне законодавство України не передбачає проходження військової служби іноземцями, а практика участі іноземців у бойових діях на стороні України суперечить закону. У той же час, міжнародна практика визнає право на службу за контрактом в легальних військових формуваннях поза межами держави і можливість найму іноземних громадян на контрактній основі для військової служби в національних збройних силах.
"Є всі підстави сподіватися, що з отриманням іноземцями та особами без громадянства легальної можливості служити в Збройних силах наша країна отримає кілька боєздатних, досвідчених і мотивованих підрозділів загальною кількістю до тисячі осіб. За рахунок іноземців, які увійдуть до лав ЗС, зменшаться потреби в мобілізації громадян України та витрати на різні форми виплат учасникам бойових дій, інвалідам, сім'ям загиблих і тому подібне", – йдеться в пояснювальній записці.
СКАСУВАННЯ ЗАКОНУ ПРО РЕФЕРЕНДУМ . А от депутати від двох правлячих фракцій коаліції – БПП і "Народного фронту" на чолі з керівником парламентського комітету з правової політики Русланом Князевичем пропонують скасувати закон 2012 року "Про всеукраїнський референдум".
Як наголошується в пояснювальній записці, документ був прийнятий Верховною Радою ще в часи Віктора Януковича 6 листопада 2012 і вступив чинності 28 листопада 2012 року.
"Цей закон мав би стати еталоном демократичності і зразком забезпечення належних процедур здійснення влади єдиним її джерелом – українським народом. Однак цілий ряд положень закону не тільки не відповідають вимогам Конституції України, але й організаційно роблять неможливим здійснення народовладдя", – йдеться в пояснювальній записці.
Наголошується, що на неконституційність окремих норм чинної редакції закону щодо порядку ініціювання, підготовки та організації всеукраїнського референдуму неодноразово зверталася увага професійними підрозділами Верховної Ради, іншими органами державної влади, науковцями, представниками експертних установ і організацій.
"Правові механізми реалізації народного волевиявлення, закладені в тексті закону, суперечать загальним принципам права і основним принципам функціонування демократичного суспільства. Ряд його норм суперечить Конституції України і об'єктивно можуть бути загрозою для збереження та гарантування конституційного ладу України. Наприклад, запропоновано механізм внесення змін до Конституції Україна або прийняття нової Конституції України на всеукраїнському референдумі", – зазначають автори законопроекту.
Крім того, законом не передбачено належних правових і організаційних інструментів забезпечення вільного волевиявлення громадян і не враховані загальноприйняті стандарти у цій сфері. Зокрема, неодноразово негативно оцінювалися: правова невизначеність і невиправдано широкий предмет всеукраїнського референдуму; відсутність належного порядку формування та організації роботи комісій референдуму як незалежних і неупереджених органів адміністрування; неможливість участі політичних партій як повноцінних суб'єктів процесу референдуму; не обґрунтовано підвищення ролі органів державної влади в процесі референдуму; відсутній ефективний механізм спостереження за ходом процесу референдуму; непрозорість і неконтрольованість джерел фінансування агітації на всеукраїнському референдумі, незабезпечення відкритості такої агітації і ряд інших положень. Крім цього, експерти заявляли про низку техніко-юридичних помилок і неточностей в тексті закону.
Дія закону в чинній редакції може мати вкрай негативні наслідки для функціонування інститутів демократичного суспільства в Україні та для конституційного ладу в цілому, наголошується в пояснювальній записці.
Як нагадує УНІАН, колишнім законом було передбачено, що предметом референдуму можуть бути питання: про схвалення нової редакції Конституції України, про внесення змін до Конституції України, про скасування, втрату чинності чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції (конституційний референдум); про зміну території України (ратифікаційний референдум); щодо прийняття чи скасування закону або внесення змін до чинного закону (законодавчий референдум); з питання, за винятком тих, щодо яких референдум не допускається згідно з Конституцією України (загальний референдум). Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі є обов'язковими.
На думку експертів, прийнятий законом порядок прийняття нової Конституції і порядок внесення змін до Основного Закону не відповідає конституційним положенням.
У червні 2013 року Венеціанська комісія оцінила закон про всеукраїнський референдум на запит голови Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи Андреса Геркеля. ВК встановила, що дозвіл виносити на референдум питання внесення змін до Конституції або нову Конституцію може порушити конституційну стабільність і законність в Україні. Крім того, комісія висловила думку, що закон про референдум не зовсім відповідає міжнародним стандартам щодо питань, які можуть бути винесені на референдум за народною ініціативою. Також Венеціанська комісія відзначила ряд технічних проблем в законі про всеукраїнський референдум.
ВОЄННЕ ПОЛОЖЕННЯ . У планах парламентаріїв – і розгляд у другому читанні президентського законопроекту №2541, який регулює правові аспекти запровадження воєнного положення. Перший раз ініціатива глави держави вже отримала схвалення нардепів на початку квітня.
А розробку закону РНБО ініціювала ще наприкінці лютого. Втім, як пояснив тоді секретар Радбезу Олександр Турчинов, його мета зовсім не у введенні воєнного стану зараз і негайно, а в тому, щоб підкоригувати застаріле законодавство у відповідності з новими викликами.
"Заходами правового режиму воєнного стану щодо законопроекту, зокрема:
1) встановлення посиленої охорони важливих об'єктів національної економіки та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і введення особливого режиму їх роботи...
2) введення трудової повинності для працездатних осіб...
3) примусове відчуження майна, що перебуває у приватній чи комунальній власності", – йдеться в пояснювальній записці.
Також в разі введення воєнного стану вводиться "заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій і регулювання роботи підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів, театрально-видовищних закладів та інших підприємств, установ, організацій та закладів культури та ЗМІ".
Неможливо буде у випадку воєнного стану і відправити у відставку прем'єра разом з Кабміном, а також розігнати Верховну Раду – проведення виборів також неможливе.
Відповідно до поправок влада буде зобов'язана провести евакуацію населення, а також отримати можливість примусово видворяти громадян іноземної держави, які "погрожують нападом, здійснюють агресію проти України".
Як зазначається в законі, військовий стан по всій території України, а також на окремих територіях вводиться президентом України з подачі РНБОУ і затверджується Верховною Радою.
Крім того, має намір ВР за пропозицією Кабміну внести зміни в закон "Про держтаємниці" і збільшити кількість співробітників Держслужби спецзв'язку до 7595 осіб, з яких 6095 мають бути військовослужбовцями. Стоїть на порядку і законопроект №2436 про скасування військового збору з обміну валюти, а також ініціативи, спрямовані на посилення соцзахисту військовослужбовців.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми