Питання децентралізації і Донбасу в Конституції потрібно розділити: інтерв'ю з німецьким експертом Зайберлінгом

Прийняті Верховною Радою в другому читанні поправки до Конституції в частині правосуддя, за словами президента і парламентаріїв, відкрили довгоочікуваний шлях до реформування корумпованої судової системи. Разом з цим, розпіарена і не менш необхідна реформа децентралізації не реалізується через те, що хто не проголосував за інші зміни в Основний закон. Так, за словами віце-прем'єра Геннадія Зубка, роль останньої скрипки грають райони і області, які по закріплених в Конституції повноважень, можуть призупинити або скасувати будь-які рішення новостворених громад. Правда процес внесення змін до Конституції в частині децентралізації ускладнюється тим, що в перехідних положеннях проекту позначили так званий особливий статус Донбасу – зобов'язання по Мінським угодами. І 300 голосів під таку збірну солянку в рамках одного проекту під куполом немає. Все частіше звучать пропозиції "викинути" з проекту змін до Основного закону скандальний п.18, і розпочати конституційний процес заново: перше читання, оцінка Конституційним судом і друге читання. Про це йшла мова і на круглому столі на тему Конституції, організованому за підтримки Центру Разумкова. Там же Сегодня.ua поспілкувався з керівником проекту Фонду Гайса Зайделя в Україні (понад 20 років допомагає нам проводити реформи) Даніелем Зайберлінгом .

  – Нещодавно Верховна Рада проголосувала конституційні поправки в частині правосуддя . У той же час очікує своєї черги ще один проект змін до Основного закону щодо децентралізації , де в перехідних положеннях записано так званий " особливий статус " Донбасу.

 - Я абсолютно згоден з вами – це велика проблема. Коли ми говоримо про майбутнє внесення поправок до Конституції щодо децентралізації або навіть про закон про децентралізацію, там повинні бути положення про Донбас, як і про інші регіони. Але як впоратися з цим складним завданням? З одного боку дуже складно зараз отримати (проголосувати в Раді – Авт.) закон, який буде включати Донбас і Крим. Зрозуміло, що можливість реалізації такого закону на окупованій частині Донбасу і в анексовано му Росією Криму буде обмежена. З іншого боку нічого не робити, тому що ви не зможете поширити дію цих законів на Донбас і Крим теж неправильно. Так що питання дуже складне і саме тому ми його досі обговорюємо, а президент Порошенко намагається знайти вихід, в тому числі і в рамках Мінського процесу. Наприклад, останні 25 років за допомогою Придністров'я Росія стримує розвиток Молдови. І ми не можемо дозволити повторення сценарію в Україні. Розвиток України в цілому не може бути заблоковано Донбасом. З іншого боку було б неправильно проводити реформи, забувши про Донбас. Це дуже складна політична і геополітична проблема, яка повинна бути вирішена .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Як вважаєте , в Раді знайдеться 300 голосів за зміни до Конституції з особливим статусом Донбасу?

- Це хороше запитання. Звичайно, може бути необхідна більшість для прийняття. Але питання ж не в формальності прийняття закону, а в тому, як мати справу з особливим статусом Донбасу, з людьми, які живуть на Донбасі? Як знайти вихід, щоб не забути про них, але, в той же час не дати цьому регіону заблокувати розвиток України? Я думаю, з часом Мінський процес покаже, що він не може реально вирішити проблему. Але які ще шляхи виходу можуть бути: неформальні комунікації, робочі групи в парламенті, які будуть розробляти "план-Б" (повернення Донбасу і Криму – Авт.). Виглядає все так, як у прислів'ї: "Мовчіть, якщо ви щось робите, але якщо не робите, теж мовчіть". Будь-яке ваше рішення може бути по-своєму сприйнято Росією, і може бути неправильно інтерпретовано опозицією (в Україні – Авт.). Також зараз ми багато говоримо про букву Конституції, але головна ідея, я думаю, в імплементації норм Основного закону. Це вже зовсім інша історія .

- Звучали також пропозиції " викинути " з проекту змін до Конституції щодо децентралізації особливий статус Донбасу.

- Це один із шляхів виходу . Дуже важко побачити єдине велике рішення проблеми . Але однієї лише підписом закону ви не вирішите всі проблеми пов'язані з децентралізацією . У нас був такий же процес в Німеччині , ми думали , як правильно подати такий проект змін з 1972 до 1980 рр . І навіть після 10-12 років ми мали судові позови . Я радий , що рішення з цього питання в Україні не залежить від мене , і , на щастя , президент Порошенко не просить у мене поради . Але , я вважаю , вам потрібно розділити питання децентралізації та Донбасу в Конституції.

  - У той же час конституційні зміни , включаючи інтереси Донбасу , записані в Мінських угодах . І якщо Україна буде саботувати їх виконання , ЄС може послабити санкції проти Росії . Зокрема , Франція і Німеччина вже готуються до цього з січня 2017 року.

 - Якщо бути чесним, на даний момент я не бачу причин для ослаблення санкцій. Тому що я не бачу чесних і відкритих дискусій у Росії, я не бачу, щоб вони шукали вихід з цієї ситуації. Здається, що робляться (з боку Росії – Авт.) якісь незначні зрушення, щоб якось вплинути на голосування в Брюсселі. У той же час американські санкції проти Куби тривали близько 52 років. Але я не думаю, що європейські санкції проти Росії будуть діяти так само довго. У той же час санкції проти Росії ще не змусили саму Росію сісти за стіл переговорів з Україною. Тому, можна вважати, що головна мета введення санкцій ще не досягнута .