Зустріч в Астані: щоб переговори відбулися, потрібен компроміс і припинення вогню

15 січня в Астані мають відбутися переговори президентів України і Росії Петра Порошенка і Володимира Путіна з французьким лідером Франсуа Олландом і канцлером ФРН Ангелою Меркель.

Їх основне завдання – домогтися реального припинення вогню в Донбасі і обговорити кроки з подальшої деескалації збройного конфлікту на сході України. Однак, остаточно зустріч в Астані досі не підтверджена, і існує ймовірність, що переговори будуть відкладені на невизначений час.

Для переговорів потрібно припинення вогню

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За словами політолога Володимира Фесенка, остаточно відомо про те, чи відбудуться переговори в Астані, стане сьогодні ввечері – за результатами сьогоднішньої зустрічі міністрів внутрішніх справ України, Росії, Франції та Німеччини. На думку експерта, глави зовнішньополітичних відомств мають знайти компроміс у питанні припинення вогню в Донбасі, і тільки це зможе стати основою для переговорів в "нормандському" форматі в Астані.

"У чому зараз головна проблема – в тому, що Росія займає жорстку позицію. Фактично, Росія виступає за перегляд мінських домовленостей. Україна і європейські лідери наполягають на тому, що треба виконувати ті угоди, які були підписані у вересні в Мінську", – зазначив Фесенко.

"По суті зараз можна домовитися тільки про одне – про припинення вогню в Донбасі. Про інше домовитися навряд чи можливо, оскільки позиції сторін занадто сильно різняться. А от у припинення вогню зацікавлені всі сторони конфлікту, більшою і чи меншою мірою", – вважає він.

Однак, експерт відзначає, що тут позиції сторін різняться в питанні лінії розмежування учасників бойових дій.

"На сьогодні, я так розумію, переговори відбудуться на виробленні якогось компромісу з виконання мінських домовленостей, насамперед щодо забезпечення реального припинення вогню. Буде припинення вогню – тоді буде ймовірність зустрічі в Астані", – сказав експерт.

"Їхня (глав МЗС чотирьох країн – Авт.) зустріч є, можливо, останньою спробою знайти компроміс перед зустріччю в Астані. Якщо цей компроміс їм вдасться знайти – то тоді зустріч в Астані відбудеться", – додав він.

Якщо ж ні, зазначає експерт, то ця зустріч буде відкладена на невизначений період часу. У той же час Фесенко впевнений, що переговори між сторонами будуть продовжуватися незалежно від того, чи відбудеться зустріч на вищому рівні 15 січня.

При цьому, як зазначає політолог Кость Бондаренко, глави МЗС все ж рішення не приймають, однак можуть обговорити в контексті світової ситуації українське питання і напрацювати нові рекомендації для лідерів чотирьох країн напередодні зустрічі в Астані, доля якої залежить в першу чергу від того, будуть чи виконаються мінські домовленості.

"Як ми бачимо на сьогоднішній день, мінські домовленості не виконуються ні одній, ні іншою стороною. Вчорашні обстріли Донецька показують, що ні одна, ні інша сторона не готові сьогодні до виконання мінських домовленостей. Я навіть схиляюся до того, що існує саботаж на рівні як деяких українських чиновників, деяких політичних сил в Україні, так і на рівні деяких сил у Донецьку та Луганську, які хотіли б саме продовження війни", – сказав Бондаренко.

Він зазначив, що "в будь-якому випадку глави МЗС можуть, користуючись знаннями, досвідом, умінням і впливом, спробувати дати якусь формулу, яка має бути схвалена вже на рівні президентів. Але це в тому випадку, якщо вони не отримають директиви від керівників держав".

На думку політолога Олександра Палія, є дві ключові умови для зустрічі в Астані – узгодження підсумкового документу і присутність під час зустрічі всіх перших ключових осіб: Меркель, Олланд, Назарбаєва, Путіна і Порошенко.

"Необхідно, щоб було підготовлено якесь попереднє рішення. Тому, що приїхати туди і влаштувати Путіну якусь чергову обструкцію – в цьому немає сенсу", – сказав він.

На думку експерта, швидше за все мова йтиме про чіткої лінії розмежування та визначення ефективного механізму припинення вогню.

Про що говоритимуть в Астані

Щодо можливих результатів переговорів в Астані, якщо вони все ж таки відбудуться, політолог Фесенко припускає, що їх результатом може стати підписання певного документа або дорожньої карти щодо повернення до здійснення мінських домовленостей.

"На мій погляд, єдине, про що можуть домовитися сторони в осяжній перспективі і про що будуть домовлятися – це припинення вогню і заморожування конфлікту. Та формула світу, яка була узгоджена в Мінську у вересні, "розтоптана" 2 листопада під час так званих виборів сепаратистських республік. Тому, на жаль, повернутися до цієї формули на мій погляд буде вкрай складно... Єдиний реалістичний варіант – це поступове припинення вогню і заморожування конфлікту. Ось про це і будуть домовлятися", – вважає Фесенко.

"Зараз ці переговори в "нормандському" форматі – це спосіб вивести з глухого кута мінський формат і повернутися до виконання мінських домовленостей", – сказав Фесенко.

На думку Костя Бондаренка, в Астані сторони можуть домовитися до "поглибленого варіанту мінських угод".

"Мінські домовленості на сьогоднішній день є тим мінімумом, на який сьогодні здатні сторони. Але ніхто не розуміє, що робити далі. А тому числі незрозуміло це і в рамках "нормандського" формату..." – упевнений він.

Бондаренко зазначає, що навіть за умови виконання всіх пунктів мінського протоколу залишається багато питань, зокрема про статус самопроголошених республік.

Крім того, за словами Бондаренка, "нормандський" формат не передбачає участь у переговорах США, тому існує ймовірність, що напрацьовані четвіркою рішення не будуть прийняті Америкою.

Також експерт зазначає, що відсутність в Астані представників бойовиків також загрожує тим, що вони не стануть виконувати домовленості, які там можуть бути досягнуті.

"У мене скромні очікування. Все-таки, необхідний якийсь формат, який би став міксом "женевського", "нормандського" і "мінського" форматів, де б приймали участь всі зацікавлені сторони і спільно вирішували питання", – вважає Бондаренко.