Зустріч в Парижі: що виграла кожна зі сторін

У п'ятницю, 2 жовтня, в Парижі пройшли переговори лідерів країн "нормандської четвірки" (Україна, Німеччина, Франція і Росія).

Зустріч тривала майже 5 годин у закритому форматі. За підсумками будь-яких документів підписано не було, проте сторони повідомили про досягнення низки домовленостей щодо подальшого виконання мінських угод.

Зокрема, "Нормандська четвірка" домовилася про те, що вибори на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської області повинні в обов'язковому порядку проходити за українським законодавством.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У понеділок, 5 жовтня, глава МЗС РФ Сергій Лавров повідомив, що російська сторона вже почала переговори з бойовиками про перенесення виборів. Як відомо, в так званій "ДНР" бойовики призначили свої вибори на 18 жовтня, в т.зв. "ЛНР" – на 1 листопада.

Технічні деталі виборів на Донбасі повинні бути прописані в новому законі, а сама дата буде призначена протягом 80 днів з моменту його прийняття. Всі кандидати, включаючи лідерів бойовиків, повинні будуть отримати на цей час імунітет, а сам процес проконтролює ОБСЄ.

При цьому, як повідомив президент Франції Франсуа Олланд, після проведення виборів Росія зобов'язана буде передати під контроль України українсько-російський кордон і відкликати незаконні збройні формування.

Разом з тим президент України Петро Порошенко заявив, що виведення іноземних військ з української території повинне відбутися негайно, без прив'язки до термінів проведення місцевих виборів. "Це чітко написано в мінських домовленостях, чітко підтверджено керівниками Франції та Німеччини і доведено до РФ", – сказав президент.

Поки ж доступ до непідконтрольної Україні частини кордону і до всієї території зайнятої бойовиками повинні отримати спостерігачі ОБСЄ. "ОБСЄ тепер повинна мати безперешкодний доступ на всю окуповану територію і доступ до кордону", – заявив Петро Порошенко. Сама ж місія спостерігачів ОБСЄ буде збільшена.

Крім того під егідою ОБСЄ та за підтримки Франції та Німеччини на Донбасі повинна початися процедура розмінування.

Також на зустрічі була досягнута домовленість про відведення легкого озброєння від лінії зіткнення. Раніше, 29 вересня, в Мінську Тристороння контактна група підписала угоду про відвід озброєнь калібром менше 100 мм.

У понеділок, 5 жовтня, українські військові заявили, що вже почали відведення озброєнь.

Очікується, що наступна зустріч "нормандської четвірки" пройде на початку листопада, але вже на рівні глав Міністерств закордонних справ.

Після завершення переговорів в українській політичній та експертному середовищі розгорнулася гостра дискусія щодо того, наскільки вигідні або не вигідні Україні досягнуті в Парижі домовленості.

Опитані Сегодня.ua експерти відзначають, що жодна зі сторін переговорів не домоглася повного виконання поставлених перед собою цілей, а подальший розвиток ситуації багато в чому буде визначатися тим, як і на яких умовах на Донбасі будуть проведені вибори.

"Давати оцінку передчасно, оскільки ми не володіємо всією повнотою інформації про ситуацію, в якій знаходиться, про її можливості", – сказав Сегодня.ua глава центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов.

Ілюзії Заходу і невдоволення Путіна

На думку голови Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка лідери Франції та Німеччини спробували показати, що переговори пройшли успішно.

"Виграла стороною намагалися виглядати ті, хто проводив прес-конференцію за підсумками Парижа: Меркель і Олланд. Німеччина і Франція отримали ілюзорний виграш – вони для себе зберегли перспективу продовження мінського мирного процесу і живлять ілюзію, що їм вдасться політичне врегулювання", – сказав він .

Професор кафедри політології НаУКМА Олексій Гарань, в свою чергу, вказує на те, що мета Заходу на даному етапі досягнута. "Мета Меркель і Олланда полягає в тому, щоб знизити можливість військового конфлікту. Це їх турбує найбільше. Можна сказати, що ця мета досягнута, але як рухатися далі, ось тут виникає багато питань", – сказав він Сегодня.ua.

При цьому, як зазначає Володимир Фесенко, президент РФ залишився незадоволений результатами переговорів.

"Той факт, що Путін спішно покинув Єлисейський палац, не давши жодних коментарів, які не відповівши на жодне запитання журналістів, говорить про те, що він був незадоволений результатом переговорів. До того ж з нього взяли зобов'язання по відміні виборів на Донбасі. Якщо вибори не скасують – це буде ще одне підтвердження його недоговороздатності", – пояснив експерт.

Також, як зазначає Андрій Золотарьов, президенту РФ поки не вдається нав'язати Україні свій сценарій по поверненню Донбасу. "По" планом Суркова "(припускає перехід т.зв. "ДНР" і "ЛНР" на забезпечення Києва, але зі збереженням політичного впливу Москви і широкими правами автономії) з повернення Донбасу, судячи з результатів (зустрічі в Парижі), є вельми серйозні обмежувачі", – зазначив експерт.

При цьому Олексій Гарань відзначають, що Путін продовжить домагатися виконання своєї найголовнішої мети – ослаблення західних санкцій.

"Шляхом деескалації Путін розраховує показати, що виконує мінські домовленості, і, відповідно, потрібно знімати санкції. І Україні потрібно наполягати, що лише після повного виконання мінських угод, які в тому числі передбачає виведення російських військ, можливо говорити про ослаблення санкцій", – сказав він.

Володимир Фесенко також вважає, що пом'якшення санкцій проти РФ можливо тільки після виконання Москвою всіх пунктів Мінських угод. "ЄС буде вирішувати це питання в кінці року. Теоретично такий шанс (пом'якшення санкцій) є, але думаю, що навряд чи до кінця року з'являться вагомі результати (виконання Мінська-2), які дозволять говорити про пом'якшення санкцій", – сказав він.

Часткова перемога України і велика внутрішньополітична проблема

Експерти відзначають, що для України важливо те, що на зустрічі в Парижі вдалося зафіксувати подальше перемир'я на Донбасі.

"Перемир'я буде продовжуватися. Воно підкріплюється тим, що відбувається відведення озброєння. Буде розширюватися контрольна місія ОБСЄ в тому числі і на кордон. Це плюс. Є відчуття того, що зараз все-таки вдасться утримати це перемир'я і конфлікт переноситься з військової в політико- дипломатичну площину. Також плюс. Якщо не будуть виконані мінські угоди, то санкції проти РФ триватимуть і цей теж позитив", – сказав Олексій Гарань.

За словами Володимира Фесенка, домовленість про відвід озброєнь – це поки єдиний конкретний результат Парижа "Він був досягнутий до зустрічі в Парижі, але завдяки цій зустрічі. Наближення цієї зустрічі було дуже потужним стимулом для представників контактної групи підписати цю угоду. Що для нас важливо – підписану угоду воно ближче до української позиції. Саме Україна наполягала на поетапному відвід озброєнь і на посиленому контролі ОБСЄ, а сепаратисти пропонували все відразу і без особливого контролю. Є хороший шанс на стабілізацію нинішньої перемир'я", – пояснив політолог.

У той же час, як відзначають експерти, тиск західних партнерів на Україну в питанні амністії бойовиків, щодо того, щоб питання про місцеві вибори вирішувалося окремо від інших важливих для України аспектів (висновок іноземних найманців, звільнення заручників, контроль над кордоном і пр), створює гостре політичне напруження всередині України.

"Помітна чітка поляризація (українського суспільства) за підсумками паризької зустрічі: від апологетики президента до гранично жорстких оцінок. Більш того, судячи із заяв і Меркель і Олланда, суверенітет і незалежність України вельми абстрактна", – відзначає Андрій Золотарьов

Володимир Фесенко додає, що своїми заявами на прес-конференції за підсумками переговорів щодо того, як далі має просуватися мирне врегулювання на Донбасі, Меркель і Олланд тільки погіршили можливості для реалізації мінських домовленостей всередині України.

"Після того, що вони наговорили, у Верховній Раді зменшиться число прихильників проекту про децентралізацію. І навіть якщо буде знайдений якийсь компроміс з приводу місцевих виборів, малоймовірно, що він" пройде "через парламент", – сказав експерт.

Але навіть якщо Україна для збереження миру піде на окремі поступки в переговорах по Донбасу, важливо те, як влада зможе скористатися отриманим перемир'ям, вважає Андрій Золотарьов.

"Зрозуміло, що президент привіз "поганий мир", який, як відомо, краще "доброї війни". Але в черговий раз ставиться питання, як буде використаний цей світ. Якщо для збагачення нових властей – це одне, якщо для модернізації – це інше . Якщо буде перший варіант, то наслідки для країни можуть бути дуже і дуже сумними", – сказав він.