Обличчя нової влади: хто з людей Зеленського очолить Кабмін, міністерства і Раду

В Україні триває процес формування нової влади. Стартувавши після перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського, він продовжився виборами до Верховної Ради, де партія "Слуга народу" здобула переконливу перемогу. Попереду – формування коаліції (якщо "Слуга народу" визнає за необхідне вступати з кимось в союз), розподіл комітетів у парламенті, призначення прем'єр-міністра України і уряду, зміна генпрокурора і деяких інших представників влади, призначених раніше, і т.ін. По суті, йдеться про створення абсолютно нової конфігурації влади з самого верху і до низу. Причому не тільки виконавчої.

Зрозуміло, з огляду на масштаби майбутніх змін, процес буде не швидким. І, як уже показала практика, не дуже публічним. Швидше за все, не тому, що новій владі не до вподоби публічність, а тому, що за багатьма позиціями у неї самої ще немає розуміння – хто буде найбільш оптимальним варіантом в тому чи іншому кріслі. У ЗМІ раз у раз виникають все нові кандидатури на ту чи іншу посаду, лунають різноспрямовані заяви і з вуст представників нової влади. Однак визначеності немає. Точно можна сказати одне: політики, чиї імена раз у раз спливають у мас-медіа або у "витоках" з джерел, в дійсності розглядаються і мають шанси обійняти посади, на які номіновані.

Сайт "Сьогодні" буде в режимі реального часу відслідковувати процес формування нової влади і оперативно інформувати читачів про всі зміни в цьому процесі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Верховна Рада

Спікер Верховної Ради

Дмитро Разумков, голова партії "Слуга народу" і №1. Його ім'я в зв'язку з роботою на посаді спікера парламенту стало називатися відразу після президентських виборів. У травні, після відходу одного президента Івана Баканова до СБУ і складення ним повноважень голови партії, саме Разумков очолив "Слугу народу". У Разумкова дві освіти: міжнародна економічна і правознавця. Однак більшу частину життя він пропрацював у сфері політконсалтингу. Під час президентської кампанії був спікером штабу Володимира Зеленського. Довгий час вважався єдиним кандидатом на посаду голови Верховної Ради.

Олександр Корнієнко, голова передвиборчого штабу партії "Слуга народу", №7 в списку партії. Ім'я керівника кампанії партії президента стало згадуватися в зв'язці з посадою спікера вже після виборів – коли в СН оцінили масштаби перемоги і серйозно замислилися над проблемою заповнення вакантних посад. Член команди СН Давид Арахамія, зокрема, зазначив, що на посаду спікера розглядаються кандидатури як Дмитра Разумкова, так і Олександра Корнієнка. Втім, за інформацією інших джерел, Корнієнко все ж більше претендує на посаду керівника фракції "Слуги народу". Олександр Корнієнко – інженер-технолог за освітою. Однак має також диплом психотерапевта, а в своїй кар'єрі займався в тому числі журналістикою, коучингом, політтехнологіями, менеджментом.

Перший віце-спікер Верховної Ради

Руслан Стефанчук, представник президента в парламенті, №2 в списку партії "Слуга народу". Спочатку розглядався як кандидат на посаду голови фракції в парламенті. Довгий час був безальтернативним кандидатом, вже після виборів в списку претендентів на цю посаду з'явився Олександр Корнієнко. Сам же Стефанчук перемістився до списку кандидатів на посаду першого віце-спікера парламенту. Доктор юридичних наук, колишній проректор Інституту держави і права ім. Володимира Корецького НАН України та Національної академії прокуратури України, співавтор багатьох законопроектів Руслан Стефанчук в команді "Слуги народу" має найбільший досвід законотворчості.

Віце-спікер Верховної Ради

За множинним твердженням представників "Слуги народу", партія налаштована віддати посаду представникам опозиції. "Я можу повторити свою вже висловлену позицію, що опозиційним фракціям потрібно буде визначитися зі своїм статутом у парламенті і вирішити питання з кандидатурою на віце-спікера", – зазначив, зокрема, Дмитро Разумков. В одному з інтерв'ю голова штабу партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко натякнув, що посаду партія хотіла б віддати "комусь із нових сил". Не виключено, ця опція буде реалізована, якщо "Голос" не ввійде до коаліції із "Слугою народу".

Генеральна прокуратура

Руслан Рябошапка. На посаду генерального прокурора (у відставці Юрія Луценка не сумнівається ніхто) озвучена поки що єдина кандидатура – заступника голови Офісу президента. Причому озвучена самим Володимиром Зеленським. "Я з самого початку президентської кампанії говорив, що Рябошапка – крутий фахівець. Я бачу його одним з претендентів", – сказав Зеленський. При цьому про інші кандидатури інформації поки жодної не з'являлося. "Оцінюю 50 на 50% шанси. Або стану, або ні", – відповів на запитання про шанси замінити Луценка сам Рябошапка. Кандидат на посаду генпрокурора, як для українських реалій, має непогану репутацію. Зробив кар'єру в Мін'юсті, де починав на посаді консультанта, очолював Бюро з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабміну і департамент аналізу антикорупційної політики в "Transparency International Україна". У 2016-17 роках був членом Нацагентства з питань запобігання корупції. В Офісі Зеленського відповідає за правовий блок і взаємини з судами.

Кабінет міністрів

Оскільки на парламентських виборах "Слуга народу" отримала більшість голосів, вперше в історії парламентсько-президентської України не стоїть питання, скільки місць в Кабміні можуть отримати представники партії-переможниці. Вони можуть отримати всі. Проте, судячи з офіційних і не дуже заяв представників СН, президент налаштований формувати уряд технократів. В якому далеко не всі посади займатимуть члени СН. Що ж стосується посади прем'єра, то він, судячи з озвучених прізвищ кандидатів на цю посаду, швидше за все, точно буде "з боку" .Сам же Кабмін, точніше, його структура, залишається в підвішеному стані. За словами секретаря Радбезу Олександра Данилюка, в команді Зеленського розглядають варіанти скорочення кількості міністерств. Втім, на якому етапі перебуває проект реформування і коли він буде здійснений, поки незрозуміло. Тому, обговорюючи кандидатів на ту чи іншу міністерську посаду, представники команди президента і ЗМІ виходять з існуючої структури Кабміну.

Прем'єр-міністр

За півтора тижні, що минули з часу парламентських виборів, в ЗМІ серйозно обговорювалося мінімум шість кандидатів на цю посаду, причому "фаворити" змінювалися. Ще кілька людей згадувалися як можливі претенденти.

Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді. Рашкован цілком відповідає критеріям, озвученим президентом Володимиром Зеленським: прем'єром має бути абсолютно незалежний, професійний економіст. Довгий час працював в одному з комерційних банків, співпрацював з Американською торговою палатою. Потім перейшов в НБУ. У 2014-2016 роках обіймав посаду в.о. заступника голови Нацбанку. В активі Рашкована – членство в раді директорів Київської школи економіки. Тієї самої, яка після виборів провела "лікнеп" для депутатів зі "Слуги народу". Прихильник ліберальної економіки, противник всіляких обмежень. Має гарні зв'язки з представниками західних фінансових кіл.

Олександр Данилюк, секретар Ради національної безпеки і оборони. Данилюк був одним з перших, кому преса пророкувала посаду прем'єра. Втім, це було задовго до парламентських виборів – ще до інавгурації Зеленського. Після призначення на посаду секретаря РНБОУ його прізвище в прив'язці до прем'єрської посади не згадувалося аж до початку липня. Після виборів Данилюк знову почав розглядатися як один з кандидатів. При цьому позиція самого секретаря РНБОУ невизначена. Перед парламентськими виборами він повідомив, що має достатній фронт робіт як секретар РНБО. Пізніше помітив, що готовий працювати там, де вважатиме за потрібне президент. Олександр Данилюк – досвідчений економіст і управлінець. Довгий час працював у ведучих інвестфондах світу. За попередньої влади працював представником президента в Кабміні, заступником голови Адміністрації президента, міністром фінансів в уряді Гройсмана. Близько приятелював з "батьком" грузинського "економічного дива" Кахою Бендукідзе, розділяє його ідеї.

Андрій Коболєв, голова правління НАК "Нафтогаз України". Як і Олександр Данилюк, Коболєв, коментуючи напередодні парламентських виборів можливість свого переїзду на Грушевського, зазначив, що не хотів би завершити розпочате в тій структурі, де він працює зараз. Втім, за інформацією ЗМІ, на "співбесіді" з президентом Володимиром Зеленським голова НАК відзначився. Ставлення до Коболєва в Україні неоднозначне. З одного боку, він відомий як людина, яка зрушила реформи в нафтогазовій сфері з "мертвої точки" і відсудила для України у Росії рекордну (в світових масштабах) суму. З іншого – йому так і не вдалося завершити реформи: зашкарубла і корумпована галузь поки без успіху пручається. Економіст за освітою, Коболєв значну частину кар'єри пропрацював в НАК "Нафтогаз України". Також займався інвестиційним менеджментом і консалтингом.

Юрій Вітренко, виконавчий директор НАК "Нафтогаз України". Давній соратник і партнер по бізнесу Андрія Коболєва. Вони разом проводили реформи в НАК, тому все, сказане про голову "Нафтогазу", можна віднести і до Вітренка. Втім, останнім часом соратники конфліктують. За словами Коболєва, конфлікт йде на тлі відмінності поглядів на подальшу трансформацію НАК. Економіст за освітою, Юрій Вітренко (до речі, син відомого політика, лідера ПСПУ Наталії Вітренко) за свою кар'єру працював в українських і зарубіжних банках, у відомій міжнародній консалтинговій компанії, разом з Коболєвим і партнерами створив інвестиційну групу. З НАК "Нафтогаз України" співпрацював з 2002 року, в 2014-му перейшов на роботу до компанії.

Айварас Абромавічюс, член Наглядової ради Державного концерну "Укроборонпром", екс-міністр економіки України в уряді Арсенія Яценюка. В активі литовського економіста Абрамавічуса, який отримав в 2014 році українське громадянство, – робота в литовських, естонських банках. Він є співвласником і керуючим шведської інвестиційної компанії East Capital. На посаді міністра економіки України запровадив систему закупівель ProZorro, яка різко скоротила на перших щаблях корупцію в системі держзакупівель.

Олексій Гончарук, заступник голови Офісу президента. Олексій Гончарук останнім приєднався до претендентів на посаду прем'єра – про нього як про кандидата на посаду стали говорити лише в кінці липня. Однак встиг стати претендентом №1. Принаймні в ЗМІ численні джерела саме його називають фаворитом. При цьому Гончарук не економіст (а саме таку вимогу до прем'єра висловив президент), а юрист за освітою. Втім, він є юристом в галузі банківського та фінансового права і в своїй кар'єрі працював в різних компаніях, що займаються саме фінансовими і економічними справами. Та й в офісі Зеленського він відповідає саме за економічний блок.

Міністерство охорони здоров'я

Михайло Радуцький, народний депутат, №18 у списку партії "Слуга народу". Ще до парламентських виборів ім'я Михайла Радуцького називалося в якості кандидатури на посаду голови парламентського комітету з питань охорони здоров'я. Після переконливої ​​перемоги "Слуги народу" в ЗМІ з'явилася інформація, що він розглядається на посаду міністра охорони здоров'я. "Не чув про інші (кандидатури), крім Михайла. У нього є своє бачення того, як краще реалізувати реформу ... Не впевнений (що він буде міністром), але у нього точно є своє бачення, як краще реформувати сферу охорони здоров'я", – зазначив , зокрема, голова штабу СН Олександр Корнієнко. У той же час сам Радуцький категорично заперечує, що має намір стати міністром. "Я вже, напевно, 200 разів говорив і ще раз повторюю: я і не збирався обіймати посаду міністра", – сказав днями народний депутат.

Міністерство освіти і науки

Сергій Бабак, народний депутат, №11 в списку партії "Слуга народу". Доктор технічних наук, кандидат економічних наук, психолог Сергій Бабак безпосередньо пов'язаний зі сферою освіти. За його плечима – чотири вузи, в тому числі іноземний, ректорство в Університеті нових технологій, керівництво науковим центром Академії наук. Бабак – куратор освітніх програм в "Інституті майбутнього". Те, що саме Сергій Бабак розглядається на посаду голови МОН, підтвердив той же Олександр Корнієнко. "Всі необхідні компетенції у нього є, він розуміє цю сферу, займався управлінням в освіті", – сказав Корнієнко. Сам Бабак, судячи з усього, готовий змінити новенький депутатський мандат на міністерське крісло. "Не знаю, перейду в уряд чи ні. Я готовий працювати в уряді і в парламенті, в комітеті, щоб займатися питаннями освіти", – говорить він.

Сайт "Сьогодні" продовжує стежити за новими змінами в кандидатурах і призначеннями на ключові посади в державі.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали про те, що в Офісі президента хочуть звільнити Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації.