Забрати ліжко важливіше, ніж гроші: юрист оцінив нову ініціативу про незаконне збагачення

Визначення граничної суми в розмірі 14,4 млн гривень (15 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в кримінальних провадженнях), за розкрадання якої, згідно з новим законопроектом про незаконне збагачення (№ 1031), настає кримінальна відповідальність, – нормальна практика, яка дозволяє розмежувати адміністративну та кримінальну відповідальність.

Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповів юрист Іван Ліберман.

"У нас точно так само є стаття 212 ("Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежі") Кримінального кодексу України, вона теж передбачає кримінальну відповідальність тільки якщо 290 тис. гривень не сплачено податку. Це зроблено для того, щоб розмежувати адміністративну та кримінальну відповідальність. Це нормальна практика, хоча люди можуть цим користуватися (якщо сума викраденого нижче 14,4 млн грн – Ред.). Крім того, в бізнесі це не вважається великими грошима. Адже чим більша сума, тим легше довести, що це буде вкрадено", – каже Ліберман.

Крім того, за його словами, правильно і те, що спочатку мова заходить про конфіскацію майна, а потім про гроші.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Це пов'язано з тим, що гроші завжди важче знайти і конфіскувати, ніж те майно, яке є в наявності, значиться в реєстрах. Крім того, до грошей ще треба дотягнутися, забрати їх. Якщо було б навпаки, то вони могли б погратися з майном, переписати нерухомість. А коли у неї забирають ліжко, телевізор та інші "іграшки" для дорослих, людина тоді мислить по-іншому. Тут є і фактор морального тиску на людину", – продовжує юрист.

Як зазначає експерт, такі формулювання в законопроекті правильні і з точки зору міжнародного іміджу.

"Я думаю, що таке розмежування зробили для того, щоб показати всьому світу, що Україна як законоборець не женеться за покаранням, а домагається відновлення справедливості", – підводить підсумок Ліберман.

Як повідомляли новини "Сьогодні", в лютому Конституційний суд ухвалив рішення скасувати статтю 368-2 в Кримінальному кодексі. На думку суду, підозрювані в корупції не зобов'язані доводити законність походження своїх статків – Конституція дає право підозрюваним в незаконному збагаченні не звітувати перед слідством про джерело своїх доходів. Тодішній генеральний прокурор Юрій Луценко назвав зазначену статтю неефективною, так як її можна застосувати на практиці.