Навіщо МЗС Німеччини "ховає" поліцейську місію ОБСЄ на Донбасі: думки експертів

У МЗС Німеччини натякнули, що Україні не варто розраховувати на поліцейську місію ОБСЄ на Донбасі. На думку експертів, такі сигнали свідчать про небажання європейців втягуватися в конфлікт, проте питання безпеки – ключове для Києва, і без його рішення навряд чи можливо провести вибори на непідконтрольних територіях. А без виборів реалізації мінських угод не буде.

Так, 27 квітня спікер Міністерства закордонних справ ФРН Мартін Шефер повідомив, що розміщення збройної місії ОБСЄ на сході України може виявитися дуже складним питанням. При цьому введення на Донбас поліцейської місії ОБСЄ на Донбас є одним з ключових умов Києва для проведення там виборів.

"Без вирішення питань безпеки в цілому і поліцейської місії зокрема складно обговорювати можливість підготовки проведення місцевих виборів", – заявив президент України Петро Порошенко в ході телефонних переговорів президентом Франції Франсуа Олландом і Канцлером Німеччини Ангелою Меркел 15 квітня, повідомляє його прес-служба.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Тоді ж повідомлялося, що співрозмовники скоординували позиції щодо перспектив запровадження поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі і обговорили питання продовження санкцій проти Росії за невиконання Мінських домовленостей.

А 24 квітня в інтерв'ю українським телеканалам Порошенко заявив, що російська сторона погоджується на розміщення на Донбасі поліцейської збройної місії ОБСЄ.

"Я дуже радий, що ця тверда позиція української сторони зараз підтримана нашими партнерами в "нормандськму форматі", партнерами в США, і нарешті ми бачимо, що Росія погоджується на цей формат. Думаю, що у нас це повинно вийти", – сказав він.

Як відомо, 14 квітня під час прямої лінії президент Володимир Путін сказав, що Петро Порошенко запропонував посилити присутність ОБСЄ. "Його пропозиція – щоб співробітники ОБСЄ були зі зброєю на лінії розмежування і добилися повного припинення вогню. Я вважаю, що це правильна пропозиція, ми це підтримуємо. Ця пропозиція має бути опрацьована на Заході, щоб ОБСЄ збільшило своїх співробітників і прописало у своєму мандат наявність вогнепальної зброї", – сказав він.

Разом з тим, вчора спікер МЗС ФРН заявив, що ні Німеччина, ні Франція не залучені до участі в будь-якій домовленості зі зміни цивільного характеру місії, як в рамках ОБСЄ, так і в "нормандському форматі".

"Це правда, що ми, відповідно до нашої компетенції як головуючої країни в ОБСЄ і після консультацій в рамках "нормандського формату", попросили секретаріат (ОБСЄ) розробити варіанти для поліпшення безпеки під час запланованих місцевих виборів. Зараз досить рано говорити, якими будуть результати" , – підкреслив Мартін Шефер.

У той же час він акцентував, що ОБСЄ в даний час не має прецеденту зі створення збройної місії. "Ми можемо сказати, що вважаємо на даний момент це складним питанням, щоб уявити, яким чином збройна місія ОБСЄ може імовірно виглядати, щоб мати завдання ефективного забезпечення безпеки виборів в сепаратистських районах і посилення безпеки спостерігачів ОБСЄ", – йдеться в заяві.

Мартін Шефер також повідомив, що це питання буде обговорюватися на найближчій зустрічі в "нормандському форматі".

Раніше Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що в даний час глави МЗС "нормандського формату" обговорюють можливість зустрічі в травні.

За словами голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Олександра Хуга, поліцейська місія ОБСЄ на Донбасі може з'явитися в разі, якщо всі 57 країн-учасниць організації ухвалять відповідне рішення.

А так званий "глава "ДНР" Олександр Захарченко вже встиг заявити, що розцінить поліцейську місію ОБСЄ як інтервенцію в "республіку". "Якщо у них виникне бажання з'явитися тут озброєними, я буду розцінювати це як інтервенцію, і всіх ОБСЄшників, хто буде зі зброєю, буду розстрілювати, щоб у них навіть бажання не виникло прийти сюди з пістолетом, – сказала людина, яка вважає себе місцевим главою, і чиї цитати розвішані по Донецьку на рекламних бордах. – Моніторингова місія отримала мандат на моніторинг, тому жоден ОБСЄшник зі зброєю сюди не прийде", – додав він.

Спостерігач ОБСЄ на Донбасі. Фото: AFP

Що означає заява МЗС ФРН

На думку експертів, такі заяви МЗС Німеччини свідчать про те, що не у всіх на Заході є бажання вплутуватися в історію зі збройною місією ОБСЄ.

"Порошенко говорив про попередні домовленості, і він тут нічого не придумував, оскільки приблизно про те ж говорив Путін на прямій лінії. А за заявами речника МЗС ФРН криється розуміння того, що технічне рішення про трансформацію мандата ОБСЄ з моніторингової на поліцейську, – це досить складний і тривалий процесс.На це потрібна згода всіх 57 держав-членів ОБСЄ", – пояснив Сегодня.ua директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

У той же час, як повідомив Сегодня.ua глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко з посиланням на високопоставлені джерела а Адміністрації президента, питання поліцейської місії ОБСЄ узгоджувалося з Ангелою Меркель ще на початку лютого місяця.

"І Меркель позитивно поставилася до цієї ідеї, оскільки мова йшла про забезпечення безпеки під час виборів, інакше демократичні вибори на сепаратистських територіях провести неможливо", – сказав він.

На думку Володимира Фесенка, ця заява МЗС ФРН, може свідчити про певні відмінності позиції Меркель і міністра закордонних справ Штайнмайера, який більше схильний йти на поступки росіянам.

У той же час, європейці не дуже хочуть втягуватися в Донбас, зазначає заступник голови Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. "Одна справа дикі племена африканські розводити, а інша справа повноцінна війна, де люди, що з одного, що з іншого боку використовують серйозну зброю", – зазначив він.

Цілком можливо, що Німеччина, яка зараз головує в ОБСЄ, боїться брати на себе додаткову відповідальність, зазначає Володимир Фесенко. "Вони бояться затягування, Штайнмаєр хоче вирішити (питання про вибори на Донбасі) якомога швидше. А якщо погоджувати питання про поліцейську місію ОБСЄ, то раніше осені це питання вирішити не вдасться", – вважає він.

А західні партнери в світлі майбутніх президентських виборів в США восени 2016 і виборів у Франції та Німеччині в 2017 році хотіли б вирішити питання із врегулюванням на Донбасі до кінця поточного року, додає Вадим Карасьов. "І нам доведеться переосмислити багато речей, і не істерити, що все пропало, що нас примушують, а подивитися тверезо на існуючу геополітичну реальність і можливо не саму сприятливу для нас геополітичну динаміку в світі, і робити свою роботу з виконання мінських угод. На це і налаштовувала український депутатський корпус і українське керівництво Вікторія Нуланд (помічник держсекретаря), а слідом за цим, очевидно остаточну крапку поставить сам держсекретар Керрі, візит якого найближчим часом намічається в Україну", – пояснив експерт.

Але забезпечення безпеки на Донбасі під час виборів є ключовою позицією Києва, і відступати, по всій видимості, в цьому аспекті Україна не буде, вважає Володимир Фесенко. "Якщо не буде вирішено питання про безпеку, то не будуть проведені вибори. А питання про вибори зараз є ключовим (для виконання мінських угод). Навіть не питання про особливий статус. І все впирається в ці дві ключові проблеми", – пояснив він.

Таким чином, вирішення ситуації знову затягується, що, втім, почасти вигідно як Україні, так і РФ, вважає Олексій Голобуцький.

"Україні невигідно проводити зараз вибори, а РФ невигідна якась визначеність. Вони дивляться, як у нас розвивається в країні ситуація, що у нас вже "піднімають голову" реваншистські настрої. Поки не ясні перспективи дострокових виборів у Раду. Якщо ця коаліція не покаже те, що вона може голосувати, а така ймовірність дуже висока, то доведеться проводити вибори в цьому році, і тут нічого не зробиш, а це нова влада і нові розклади. При цьому поки у РФ є можливості утримувати цей режим на Донбасі", – пояснив він.

При цьому Олексій Голобуцький вважає, що санкції проти РФ з великою часткою ймовірності влітку будуть продовжені. "Як би там не відносилися деякі країни. Є Німеччина, Франція і Великобританія, які мислять більш глобально. А ті, хто сьогодні в ЄС критикує санкції, просто хочуть отримати від багатих країн компенсацію за економічні втрати", – пояснив він.