Дар`я Нинько
У середу, 15 листопада комітет з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України знову не погодив фінальну позицію щодо президентського проекту закону №7163 "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях". Норму, що викликала дискусії на комітеті, парламентарії вирішили доопрацювати і винести на наступне засідання, яке заплановане на четвер, 16 листопада. І, як розповів сайту "Сегодня" народний депутат від фракції ВО "Батьківщина" Олексій Рябчин, якщо депутати встигнуть це питання вирішити, голосування проекту закону в другому читанні з усіма правками може відбутися в четвер же, як це і очікувалося раніше.
Про що не домовилися на комітеті
Дискусійним питанням на вчорашньому засіданні комітету стала стаття № 10 майбутнього закону. У ній визначаються заходи, які можуть здійснюватися військовими формуваннями та іншими особами, залученими для забезпечення інтересів національної безпеки в Донецькій і Луганській областях щодо забезпечення територіальної цілісності України.
За словами Рябчина, цією статтею пропонувалося де-факто ввести "військове положення без введення воєнного стану". І, незважаючи на те, що секретар оборонного комітету, нардеп від БПП Іван Винник запропонував не змінювати суть статті, а виробити умови, повноваження і територію застосування цих заходів, парламентарії вирішили її все ж доопрацювати.
Фото: facebook.com/alexrbchn
"На всій території Донецької та Луганської областей, будь то в Маріуполі, Слов'янську або Старобільську, на вимогу військових, людина, якщо у неї немає паспорта, може бути затримана. У неї може бути відібрано автомобіль, можуть бути проникнення в її квартиру. Тобто правка була настільки безглуздо виписана, що викликала бурхливу дискусію, і комітет вирішив її не приймати, а доопрацювати", – заявив Рябчин.
Зобов'язання організувати роботу над правками та додатково зібрати комітет взяв на себе його глава нардеп від "Народного фронту" Сергій Пашинський. За словами політика, і він сам, і робоча група "зробили все можливе, щоб збалансувати проект закону".
Після того, як поправки будуть затверджені комітетом, проект закону передадуть на голосування в другому читанні. При цьому, то, що комітет погодить деякі правки, не означає, що він буде прийнятий саме в такому вигляді. Всі вони будуть винесені в сесійний зал.
За словами Рябчин, наступне засідання комітету призначено на четвер, 16 листопада, і встигнути проголосувати народні обранці можуть теж в цей день.
Що передбачають основні правки
У першому читанні президентський проект закону №7163, який неофіційно називають "про реінтеграцію Донбасу", був прийнятий 233 голосами. Але вже тоді – з умовою внесення однієї з основних змін, а саме видалення з тексту згадки про Мінські домовленості. До другого читання депутати пропонували розглянути понад дві тисячі правок, пізніше – понад 600. Серед них були як технічні, так і більш резонансні, наприклад, положення про розрив дипломатичних відносин з Росією. За словами Івана Винника, цією поправкою пропонувалося до прикінцевих положень документа включити обов'язок Кабінету міністрів України ініціювати цей розрив. Однак, від редагування парламентарії відмовилися, залишивши цей аспект на розсуд уряду.
Другою важливою поправкою стало згадування в тексті не тільки Донецької і Луганської області, а й Криму.
"У мотиваційній частині ми згадуємо, що підставою для прийняття цього законодавчого акту стала окупація не тільки Донецької, Луганської областей, а й Криму. Ми ще раз констатуємо, що окупація української території почалася 20 лютого 2014 року, коли перші підрозділи так званих зелених чоловічків, а, де-факто, регулярних підрозділів РФ почали вторгнення в АР Крим, – розповів Винник, – Скрізь по тексту, де ми констатуємо кордони окупованих територій, ми згадуємо і територію Криму".
Втім, на думку народного депутата від БПП, голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, питання анексованого півострова в поправках до проекту закону недостатньо відображене.
"Мені здається, автори повинні були бути більш відвертими на тему того, чому вони наполягають на окремих законах щодо Донецької та Луганської областей і збереженні того закону, який був прийнятий в квітні 2014 року щодо Криму (яким визнали Крим тимчасово окупованою територією – Авт.)", – говорить Чубаров.
Втім, при голосуванні в другому читанні, на думку Винника, проект закону підтримають п'ять фракцій – БПП, "Народний фронт", "Батьківщина", "Радикальна партія" та "Самопоміч". Однак, у кожної з них є свої зауваження і пропозиції щодо проекту.
Так, для фракції "Народного фронту" принципова правка теж стосувалася згадки Мінських угод, розповів сайту "Сегодня" представник політсили нардеп Леонід Ємець.
"Не може бути згадки в українському законодавстві, посилання на Мінські угоди, оскільки вони не є юридичним документом ні національного, ні міжнародного права", – зазначає нардеп. За його словами, таке посилання в законі – це, по суті, легалізація цих угод.
Серед інших обов'язкових вимог НФ значиться і врегулювання питання Криму – анексія Криму теж повинна бути визнана окупацією, зазначає Ємець. Але ще одне питання – верифікація виведення російських військ і роззброєння бойовиків на Донбасі. Так, згідно з баченням фракції НФ, це повинно бути зроблено Міністерством оборони України та МВС.
"Батьківщина", в свою чергу, теж вимагає виключення всіх згадувань про Мінський процес, що і було зроблено на комітеті, розповідає нардеп Олексій Рябчин. Другою обов'язковою, за їх позиції, правкою має бути, знову ж таки, згадка Криму в тексті документа, але, за словами нардепа, це питання було вирішено частково, тому фракція ще буде його аналізувати на експертній раді.
"Третє питання для нас є принциповим. Згідно з чинним законодавством, повинна бути створена ставка Головнокомандувача, яку повинен зайняти президент. Замість цього створюється об'єднаний штаб, який підпорядковується якомусь генералу. І ми будемо досліджувати це питання додатково, тому що ми не розуміємо механізми цього штабу , – говорить він, – і четверте: цей законопроект легалізує якісь міфічні укази президента про застосування Збройних сил. У Конституції прописана окрема процедура цих речей, і це для нас принципіальні речі".
"Самопоміч" дотримується позиції, що Росію треба визнати окупантом, а території – окупованими, але так, щоб дія закону поширювалася і на анексований Крим, зазначає нардеп від фракції Єгор Соболєв. Також позицією політсили було те, що в законі потрібно прописати відповідальність Росії, зокрема, встановити дату окупації.
"Коли немає у юридичного акту дати, не може бути юридичної відповідальності. З якого моменту росіяни повинні нести відповідальність за порушення прав людей на окупованих територіях, за руйнування там інфраструктури. Ми пропонуємо це прописати", – сказав він.
Про готовність дати голоси на підтримку законопроекту в другому читанні заявили і у фракції "Радикальної партії". За словами лідера політсили Олега Ляшка, поправки, за які виступає РП, були враховані, тому фракція готова голосувати "за".
"Це дуже важливий закон, який визнає Росію агресором. У цьому законопроекті враховані всі наші поправки, в тому числі по Криму, управління військами, по відновленню суверенітету України на Донбасі, тому ми будемо за нього голосувати, – сказав він, – Щоб враховувалася ситуація по Криму, щоб ми говорили не тільки про звільнення Донбасу, а й про Крим. Там надаються додаткові повноваження президенту на управління військами – ми проти цього, тому що має бути дозвіл Верховної Ради на застосування військ. Ми проти розміщення миротворців на лінії розмежування, ми за те, щоб миротворці розміщувалися на кордоні між Україною і Росією".
Розглядати будуть при наявності достатньої кількості голосів – експерт
Як розповів сайту "Сегодня" політолог Володимир Фесенко, те, що статус Криму як окупованої території теж повинен бути врахований в цьому законопроекті – дійсно принципова правка. Більшість інших, на думку експерта, будуть відхилені. При цьому, на голосування він буде винесений, якщо у коаліції буде розуміння, що голосів "за" вистачить для його прийняття, вважає Фесенко.
"Я думаю, що будуть виносити цей законопроект на голосування при наявності достатньої кількості голосів для його прийняття, – говорить експерт, – В принципі, деякі опозиційні депутати його теж можуть підтримати".
Втім, як заявив співголова фракції "Опозиційного блоку" Юрій Бойко, ця політсила не підтримуватиме проект закону в другому читанні.
"Наша фракція голосувала за продовження закону про особливий статус територій. Наша позиція – особливий статус повинен бути продовжений на 3-5 років для того, щоб підготувати цю територію до мирного життя, – сказав Бойко, – Так званий закон про реінтеграцію, про який багато говорять, не має нічого спільного з припиненням конфлікту на Сході і поверненням територій і людей, чого хочуть всі люди в Україні".
Нагадаємо, також Верховна Рада 229 голосами "за" прийняла закон "Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької і Луганської областей", внесений президентом України (реєстраційний номер 7164).
Даним законом ще на рік продовжено дію Закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей", який був прийнятий в 2014 році.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми