Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Зарплати суддям по 100 тисяч і скасування акцизів на б/в авто: чим Рада займеться на тижні

31 травня 2016, 08:05

Зеленюк Крістіна

Левова частина роботи для депутатів - розгляд документів, необхідних для «розморожування» програми співпраці з МВФ. А головне - судова реформа

На цей пленарний тиждень до порядку денного нардепи включили більше ста законопроектів, які потрібно прийняти в першому і другому читаннях. Багато з них, за словами керівників фракцій, "мігрували" з минулого пленарного тижня. Їх не прийняли, тому що не було кворуму в ВР – депутати просто прогулювали засідання. Тому спікер Андрій Парубій запропонував у вівторок і четвер працювати до переможного, поки не розглянуть і не приймуть всі проекти. Левова частина – документи, необхідні для "розморожування" програми співпраці з МВФ. А головною родзинкою цього парламентського тижня стане прийняття у другому читанні поправок до Конституції в частині правосуддя. Інтрига в тому, що потрібних 300 голосів під куполом досі немає. І, як і в разі голосування за Кабмін Гройсмана і призначення Луценка генпрокурором, доведеться просити підтримки у так званих олігархічних груп "Воля народу" і "Відродження".

МВФ І ГАЗ. Вчорашній Погоджувальна рада в Раді закінчився скандалом. Лідери фракцій "Радикальної партії" і "Батьківщини" Олег Ляшко і Юлія Тимошенко зажадали від уряду оприлюднити і переглянути текст Меморандуму про співпрацю з МВФ. За день до цього в своєму Facebook лідер "Радикальної партії" оприлюднив деякі пункти нібито оновленого Меморандуму, текст якого за підписом президента, прем'єра, міністра фінансів і голови НБУ Олегу Ляшко, як він стверджує, вдалося роздобути через свої секретні джерела.

У цьому "секретному Меморандумі", за словами Ляшка, українська влада пообіцяла підвищити пенсійний вік, скасувати мораторій на продаж земель с/г призначення, скоротити витрати на освіту і медицину за рахунок скорочення лікарів і закриття шкіл.

Перш, ніж Мінфін і прем'єр Володимир Гройсман встигли спростувати цю інформацію, Ляшко і Тимошенко зробили серію популістським і гучних заяв про "страшний Меморандум з МВФ" і "антинародні обіцянки для отримання $1,7 млрд в рамках третього траншу".

"Я взагалі не розумію, хто і що опублікував, – заявив Гройсман, коментуючи текст Меморандуму, який опублікував Ляшко. – Я таких документів в очі не бачив. Більш того, там немає ніяких підписів. Я вважаю, що це спроба дискредитувати нашу взаємодію з МВФ. Такого документа не існує".

А в Мінфіні офіційно додали, що підписання і публікація фінального справжнього тексту Меморандуму відбудеться тільки через місяць: "Фінальний узгоджений і перекладений українською мовою текст Меморандуму буде опублікований Міністерством фінансів на офіційному сайті відразу після підписання Меморандуму, яке очікується протягом місяця".

Але це не означає, що сьогодні під куполом це не обговорюватимуть. За словами нардепів від БПП і НФ, якийсь секретний текст Меморандуму про співпрацю з МВФ буде головною родзинкою ранкового пленарного засідання. Але тільки після виступу Надії Савченко – з нього нардепи планують почати роботу.

А ось другим питанням на порядку денному, за словами нардепа від БПП Юрія Солов'я, варто законопроект №3251, над яким більше 100 нардепів-співавторів працювали цілих півроку – про зниження вартості розмитнення (акцизного збору) б/в авто. Якщо проект приймуть у другому читанні і президент його підпише, то до кінця 2017 року кожен українець може ввезти один старе авто і, наприклад, заплатити акцизу з машини з об'ємом двигуна 1,5 тис. куб. см не 3100 євро, а трохи більше 100 євро.

Також, за словами голови фракції "Народного фронту" Максима Бурбака, багато законопроектів, які стоять на порядку денному на цей пленарний тиждень, мігрували з попередньої. Ухвалення більшості з них необхідно для відновлення співпраці з МВФ. Саме тому Парубій підтримав ініціативу "фронтовика" Андрія Іванчука працювати у вівторок і четвер до переможного.

Реклама

"Повністю підтримую вашу стурбованість з приводу законопроектів, до яких не доходить (розгляд – Авт.), і правда полягає в тому, що просто депутати не приходять на робочі місця. У нас дуже часто є законопроекти, які повністю узгоджені всіма фракціями, а на рішення не виходимо, бо немає людей (в залі – Авт.). Я поставлю на голосування і підтримую цю пропозицію продовжити (роботу депутатів і після 18:00 – Авт.)", – заявив Парубій.

Також, нехай і з запізненням, на тижні Рада розгляне звернення до Сенату Франції не підтримувати резолюцію про скасування антиросійських санкцій. Як уже писав раніше Сегодня.ua, 28 квітня Національні збори Франції (Нижня палата) прийняла резолюцію авторства депутата з партії Ніколя Саркозі Маріані Тьєррі. Він один з 10 французьких депутатів, які в червні минулого року з офіційним візитом відвідали анексувати Росією Крим. Після цього Тьєррі виключили з ПАРЄ. У бесіді з Сегодня.ua глава парламентської групи дружби "Франція-Україна" Національних зборів Франції Ремі Поврос говорив, що резолюцію ще повинен схвалити Сенат (Верхня палата парламенту Франції – Авт.): "Але уряд (навіть якщо Сенат схвалить резолюцію – Авт. ) не повинно її виконувати. І МЗС Франції вже сказав, що скасування санкцій не відбудеться, поки Росія повністю не виконає Мінські угоди".

Мають намір нардепи на цьому тижні розглянути питання скасування вихідних 1-2 і 9 травня. Відповідний законопроект вже зареєстрували у Раді. На думку авторів документа, "фронтовиків" Олега Медуниці, Андрія Левуса і Миколи Княжицького, в Україні продовжують відзначати свята, позитивний сенс яких був осквернений проросійської пропагандою. "У свідомості більшості українців День міжнародної солідарності трудящих пов'язаний не стільки з захистом трудових прав, скільки зі спадщиною СРСР. Крім того, цей день використовується певними політичними силами для дискредитації української державності", – вважають автори. А щоб увічнити перемогу над нацизмом, депутати пропонують зробити неробочим День пам'яті і примирення 8 травня. Крім того, законопроект передбачає скасування норми трудового законодавства про те, що в разі, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

СУДИ І ГОЛОСИ. Головною подією роботи Верховної Ради, звичайно ж, після сьогоднішнього виступу Надії Савченко, стане ухвалення в другому читанні в Четвер 2 червня поправок до Конституції в частині правосуддя. У першому читанні нардепи 244 голосами "за" проголосували зміни 2 лютого. У другому читанні для цього потрібно цілих 300 голосів, пошук яких триває. Крім того, поправки до Конституції голосуватимуть в пакеті з новеньким законопроектом про судоустрій і статус суддів.

"Щоб прийняти зміни до Конституції, потрібно 300 голосів – це амбітне завдання. Я сподіваюся, що протягом найближчих днів ми зможемо провести остаточні дискусії, щоб включити законопроект (про судоустрій і статус суддів – Авт.) Завтра до порядку денного, в середу розглянути на комітеті і в четвер внести до порядку денного сесії", – заявив спікер Андрій Парубій.

В тренді
Русский літак-шпигун над США і прощання з all inclusive: головні події тижня

Точно не буде підтримувати ні закон про судоустрій і статус суддів, ні поправки до Конституції, фракція "Опозиційного блоку". До сих пір не визначилися у фракціях "Радикальної партії", "Самопомочі" і "Батьківщині". За словами нардепа від РП Юрія Чижмаря, віце-спікера Оксани Сироїд і нардепа від "Батьківщини" Олексія Рябчин, їх нардепи озвучать рішення після сьогоднішнього засідання фракцій, які заплановані на 9 ранку. Але, судячи з їх публічним заявам, голосувати за Конституційні зміни і закон вони не збираються, як і в першому читанні 2 лютого "радикали" і "Самопоміч" не дали голоси за судову реформу. Правда "Батьківщина" початку лютого голосувала "за". І судячи зі слів джерел Сегодня.ua в АП, за попередніми домовленостями "Самопоміч" та "Батьківщина" на сьогоднішньому ранковому засіданні фракцій ухвалять рішення про вільне голосування. Тобто, кожен депутат буде сам приймати рішення, підтримувати Конституційні поправки чи ні.

Але вже зараз зрозуміло, що без голосів, як і називають "радикали" і нардепи від "Батьківщини", олігархічних груп "Воля народу" і "Відродження", потрібних 300 "за" на табло не з'явиться. І цілком ймовірно повторення історії з призначенням Кабміну Володимира Гройсмана та Юрія Луценка генеральним прокурором. Як уже писав Сегодня.ua, за чутками, тоді "Воля народу" дала голоси в обмін за повернення контролю над державною "Укргазвидобування", а "Відродження" – за збереження за главою ДФС Романом Насировим його крісла і впливу глави цієї депутатської групи Віталія Хомутинника на призначення керівників на деякі регіональні митниці.

 Поки під куполом тривають кулуарні торги, посли країн G7 офіційно звернулися до української влади знайти сили і прийняти поправки до Конституції в частині правосуддя і новий закон про судоустрій і статус суддів.

Одне з головних змін – повернення до трирівневої системи, яка діяла в Україні до 2010-го: суди першої інстанції, апеляція і Верховний суд. Хоч в проекті змін до Конституції в частині правосуддя цієї норми немає, а ще півроку тому президент не обіцяв повернення до трирівневої системи, відповідна норма з'явиться в новому законопроекті про судоустрій і статус суддів. На цьому наполягли фракції "Народний фронт" і "Самопоміч".

Чотирьохрівневу під себе створив Віктор Янукович, забравши у ВСУ левову частку повноважень. Адже саме ВСУ в 2004-му скасував результати другого туру президентських виборів, призначивши так званий третій тур, коли переміг Віктор Ющенко.

"Коли Янукович намагався узурпувати владу, був прийнятий закон, згідно з яким в Україні ввели чотирьохрівневу судову систему, і ВСУ був фактично позбавлений повноважень судової влади. Чому? Тому що Янукович і компанія не змогли вплинути на суддів ВСУ. На нижчих рівнях було простіше, тому що президент призначав і звільняв суддів", – вважає глава Українського юридичного товариства Олег Березюк.

Саме тому і створили систему спецсуден судів, через які Янукович і його соратники прокручували потрібні їм рішення. Так, в інтерв'ю Сегодня.ua глава ВСУ Ярослав Романюк пояснював, що створивши касаційні суди по всіх юрисдикцій (у Вищому господарському суді, у Вищому адміністративному суді та Вищому спеціалізованому суді) Янукович фактично завершив створення чотирирівневої системи і забрав у ВСУ право скасовувати рішення судів нижчої інстанції.

Ще одна не менш важлива новела реформи – переатестація всіх суддів. "Обіцяю, що кожен суддя не тільки іспит пройде. Кожного ВККС (Вища кваліфкомісія суддів – Авт.) перегляне під лупою на предмет професійних знань, антикорупційного законодавства та правил судової етики. Будуть перевірятися декларації суддів, коректність декларування доходів, витрат, особистих і членів сімей, рішення, які виносили судді і те, які з них були скасовані", – заявляв раніше Петро Порошенко.

Фактично, так звану переатестацію служителів Феміди на різних рівнях вже проводили: спочатку в ВСУ, про що публічно говорив його глава Романюк, потім в апеляційних судах Києва та Київської області відповідно до закону про забезпечення права на справедливий суд, який прийняли півтора роки тому. Але, на жаль, всі ці спроби реформувати корумповану судову систему провалилися. Тепер переатестацію суддів планують почати заново і знову з ВСУ. За словами заступника голови АП Олексія Філатова, зараз в Україні близько 7 тис. суддів і початок переатестації для них пропишуть в законі про судоустрій і статус суддів.

Також, за словами міністра юстиції Павла Петренка, після внесення змін до Конституції в частині правосуддя будуть звільнені 1800 суддів, а на вакансії, що відкрилися оголосять конкурс: "Судді, призначені на протязі останніх п'яти років, в тому числі Януковичем, повинні бути відправлені парламентом на волю . Таким чином, після звільнення 1800 суддів судова система буде оновлена на 30%".

За задумом законодавців, після кадрового оновлення судової системи істотно підвищиться і зарплата служителів Феміди. У суддів ВСУ, наприклад, планується зарплата на рівні 70 тис. – 100 тис. грн в місяць.

Але навіть якщо в Раді знайдеться 300 голосів і судову реформу запустять, швидкого "одужання" системи очікувати не варто. Переатестацію суддів буде проводити ВККС. Але без регіональних представництв перевірити всіх 7 тис. українських суддів швидко не вдасться. "Згідно із законом про люстрацію тільки перевірка 10 суддів однієї з палат ВСУ тривала 2 дні. Виходить, на перевірку всіх 7 тис. суддів піде майже 2 тис. днів? Коли ми атестацію проведемо? Це років 7?", – Сказав нам один з українських суддів.

Є питання у деяких нардепів і по нових повноважень президента, які прописані в проекті змін до Конституції в частині правосуддя. Призначати і переводити суддів буде, як і раніше, президент за поданням нового органу – Вищої ради правосуддя, який замінить нинішній Вища рада юстиції. А парламент з цього ланцюжка пропонується і зовсім прибрати. На думку експертів "реанімаційних пакету реформ", повноваження щодо призначення глав суддів і їх заступників повинні залишитися в компетенції зборів суддів кожного суду. Правда, що радує, за словами віце-спікера Оксани Сироід, законопроектом про судоустрій і статус суддів президент позбавляється права створювати систему судів.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...