Зеркаль: Розгляд позову України проти РФ по суті в Міжнародному суді ООН може початися влітку 2018 року

Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль заявляє, що на підготовку меморандуму для Міжнародного суду ООН з усіма доказами злочинів Російської Федерації може піти 8 місяців.

Про це вона сказала в ефірі "5 каналу".

Зеркаль зазначила, що з початком процесу в рамках позову України проти Росії в Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй, крім політичного майданчика для дискусій, яким служать переговори Тристоронньої контактної групи по врегулюванню ситуації на Донбасі в Мінську, з'явився ще юридичний майданчик, яким є суд.

"Звичайно, вони між собою корелюють", – зазначила заступник міністра.

"Ми повинні виходити з того, що зараз ми вже створили дві площини: політичну і юридичну площину для дискусій. Наступні півроку, може місяців вісім, ми будемо займатися саме пазом з тим, Зеркаль пояснила, що українська сторона виходила з того, що краще використовувати наявні інструменти, ніж нічого взагалі не робити.

ідготовкою юридичних доказів і формувати свою позицію для подання основного меморандуму в Гаазі", – повідомила Зеркаль.

При цьому, говорячи про збройну агресію РФ в Україні і окупації Криму, вона підкреслила, що "немає зараз такого майданчика юридичного, на якому ми можемо залучити Росію в повній мірі до відповідальності без її згоди".

Говорячи про позов України проти Росії в частині, що стосується конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, заступник глави МЗС сказала, що проміжне рішення суду ООН було "в повному обсязі в нашу користь".

Щодо проміжного рішення суду в частині конвенції про запобігання фінансуванню тероризму представник МЗС зазначила, що "докази, про які йдеться в наказі суду, вони стосуються намірів, що судді не побачили зв'язку між поставками зброї, жертвами цивільного населення і метою – залякуванням або примусом уряду робити що-небудь або не робити ".

"У загальному сенсі, якщо подивитися на рішення щодо заборони фінансування тероризму, то суд взяв до уваги всі доводи Україні, але не пішов далі в введенні тимчасових попереджувальних заходів. Таким чином, з одного боку, підтримавши нашу юридичну позицію, а з іншого – не зробивши кроку для того, щоб не дратувати іншу сторону", – заявила Зеркаль.

Зеркаль вважає, що, якщо нічого не робити, то все буде погіршуватися.

"Ми виходимо з іншої логіки. Ми додали собі інструмент юридичного тиску. І збираємося його використовувати, і збираємося забезпечувати моніторинг імплементації рішення суду, і збираємося бути в постійній комунікації як з судом, так і з Радою безпеки ООН", – додала вона.

Заступник міністра нагадала, що 12 травня в Гаазі буде визначатися графік слухань у справі за позовом України проти Росії.

"Нас збирає президент суду, з яким у нас буде як раз дискусія з усіх процесуальних питань. Ще існує можливість, що росіяни можуть попросити швидкого розгляду питання повної юрисдикції. І у них є таке право, навіть не чекаючи наш меморандум, але все ж, мені здається, що вони будуть виходити з тієї ж логіки, яку вони застосовували в грузинській справі. Вони будуть чекати, поки ми подамо повний меморандум з доказами, потім їм буде потрібно якийсь час для того, щоб вони вивчили цей меморандум, і вони вийдуть з вимогами про розгляд юрисдикції", – зазначила Зеркаль.

Також вона висловила переконання, що справу почне розглядатися в наступному році, орієнтовно влітку.

Як повідомлялося, Міжнародний суд ООН в Гаазі 19 квітня оголосив рішення, яким частково задовольнив запит України про застосування тимчасових запобіжних заходів щодо Росії. Заходи стосуються Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD).

Суд вказав, що Росія повинна утриматися від того, щоб продовжувати обмежувати можливість кримським татарам зберегти свої інститути, в тому числі Меджліс. За це рішення проголосували 13 суддів, проти – троє. Одноголосно було прийнято рішення, згідно з яким Росія повинна гарантувати доступність освіти українською мовою.

За звинуваченнями РФ в порушенні норм Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму суд вирішив, що Україна не надала достатньо доказів, які були б суттєвою базою для застосування тимчасових запобіжних заходів.

Україна в рамках позову до Росії просила Міжнародний суд ООН ввести тимчасові попереджувальні заходи, спрямовані на недопущення продовження порушень прав людини з боку РФ на період розгляду судом справи по суті з метою захисту цивільного населення у тимчасово окупованому Криму і на Донбасі.