Життя "після виборів": яким буде курс долара, чи вистачить газу і кого заберуть до армії

В Україні підходить до фінішу передвиборна гонка. В останні тижні кампанії за симпатії виборців ведеться неабияка боротьба: одні закликають співгромадян зберегти стабільність і врятувати країну, інші обіцяють справедливі тарифи, треті пропонують у всіх все забрати і поділити, четверті просто хочуть потрапити у владу і готові за це платити гречкою.

Обіцянок, піар-технологій та інших вивертів, як завжди, багато. Але за передвиборною риторикою на другий план відходять питання, які по-справжньому хвилюють більшість населення нашої країни: чи вистачить газу, чи будуть відключати світло, яким буде курс долара, коли припинитися зростання цін і підвищать зарплати, кого заберуть до армії, чи чекати продовження війни.

Питань у людей накопичилося багато, і журналісти Сегодня.ua вирішили розібратися, що ж чекає простих українців після виборів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Курс долара – без різких стрибків

Останні півроку курс долара в Україні був більш-менш стабільний: коливання практично не виходили за "коридор" 21-24 грн.

Але українці чудово пам'ятають "досвід" минулих парламентських виборів, коли в жовтні 2014 року долар можна було купити за 13 грн., а до кінця лютого 2015 року "зелені" продавали по 32-33 грн.

Разом з тим експерти вважають, що після цих виборів "обвалу" гривні не буде.

"Зниження курсу долара, на мій погляд, в найближчі місяці навряд чи варто очікувати. Але я не очікую і істотного зростання", – сказав економічний Андрій Блінов. Курс, на його думку, і далі буде коливатися в межах 21-24 грн. Ніяких причин для виходу з цього коридору немає, якщо не відбудуться якісь несподівані зміни в економічній політиці держави найближчим часом, додав експерт.

На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, при поганих розкладах восени курс долара може ненадовго підскочити до 30 грн, але потім все ж повернеться в своє русло – 22-24 грн/дол.

Згідно з консенсус-прогнозом Мінекономрозвитку, до кінця цього року середньорічний курс долара може коливатися в межах 21,65-29 грн.

Дружба з МВФ – випробування реформа

Одним з факторів, який може негативно вплинути як на ситуацію з курсом, так і на всю фінансову систему, може бути зрив співпраці з МВФ.

Днями стало відомо, що Фонд готовий призупинити програму фінансування України. "Каменем спотикання" стала податкова реформа, яку розробили в профільному парламентському комітеті. Як повідомила глава комітету Ніна Южаніна, постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше категорично рекомендував не вносити в Раду на реєстрацію їх законопроект, інакше програма допомоги Україні може бути припинена.

За словами жителя півдня, МВФ готовий ще раз обговорити депутатський законопроект, коли місія повернеться в Україну на початку листопада. Поки депутати вирішили не реєструвати свій законопроект. Другий варіант податкової реформи (менш радикальний, на думку експертів) розробили в Мінфіні, він поки теж з МВФ не узгоджений.

На думку голови Комітету економістів України Андрія Новака, "розрив" (якщо він відбудеться) з МВФ матиме вкрай негативні наслідки для країни. "Всі наші кредитори і інвестори орієнтуються на МВФ. Україна є кризовим державою. Якщо з кризовим державою не працює МВФ, то з такою державою не працює ніхто", – пояснив він, додавши, що в першу чергу на "розрив" з МВФ "відреагує" валютний ринок.

"Для української влади зараз критично важливо не робити різких рухів і не пропонувати тих рішень, на які не погоджується наш головний кредитор (МВФ)", – сказав він.

Олександр Охріменко, навпаки, вважає, що настав момент для відмови від допомоги Фонду. "МВФ дає гроші, які можна витрачати тільки на погашення старих боргів перед МВФ. Зараз цей кредит не потрібен", – сказав він.

За словами експерта, парламентський комітет розробив справжню прогресивну податкову реформу, до роботи над нею залучалися представники бізнесу. МВФ же виступає проти, оскільки "приміряє" на Україні "американські лекала", і не до кінця розуміє, як працює українська економіка, пояснив експерт. "Якщо відмовитися від МВФ і провести реформу у нас, з офшорів повернеться 10-15 млрд. МВФ вже не потрібен. Два роки економіка валиться і розмови, що завтра прийдуть інвестори вже набридли", – сказав він.

Представники МВФ працювали в Києві з 22 вересня по 2 жовтня. Уряд очікував, що за підсумками цієї місії буде прийнято рішення про виділення чергового траншу на суму 1,7 млрд. Дол. Проте Фонд вирішив поки почекати з виділенням кредиту. Повторна місія відвідає Україну в листопаді.

Інфляція буде, але найгірше позаду

Економісти прогнозують подальше зростання інфляції в Україні, але "скаженого" зростання цін вже не буде.

За даними Мінфіну, за 2014-й індекс інфляції склав 24,9%, а за 9 місяців поточного року – 41,4%.

"Можна чекати, що пік інфляції вже пройшов. Тут можна назвати два чинники. Перший – шокова девальвація, обвал гривні, який стався минулого року і на початку поточного року, найближчим часом, наступного року, таких шоків вже не буде. Другий фактор – стрімке зростання житлово-комунальних тарифів, що, звичайно ж, відбилося і на інфляції", – говорить директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Взимку, на думку експерта, слід очікувати сезонне зростання цін, а до кінця року індекс інфляції може скласти вже 50%.

У наступному році експерти прогнозують зростання індексу інфляції на рівні 20%. "Я не думаю, що уряд буде показувати високий показник інфляції. У прогнозах на наступний рік він очікується на рівні 15%. Я думаю, що число буде на рівні 20%, як умовний показник для розрахунків. У реальності, на жаль, картинка представляється набагато більш песимістичною", – зазначив Василь Юрчишин.

Економіст Віктор Лисицький впевнений, жодних підстав для істотного зростання цін в Україні немає. "Які можуть бути поштовхи до зростання цін? Девальвація у нас вже відбулася, якийсь стрибкоподібної девальвації не видно. У нас практично баланс поточного рахунку позитивний вже кілька місяців. Невеликий плюс, але плюс!", – Пояснив він.

Кадрові перестановки в центральній владі

Місцеві вибори можуть змінити розклад сил в коаліції, прогнозують експерти. "Все залежатиме від того, які результати покажуть основні політичні сили, – вважає політолог Вадим Карасьов. – Потім багато політиків приймуть рішення: грати на нові парламентські вибори на початку наступного року або продовжувати існувати в рамках нинішньої коаліції. Після виборів може початися процес формування правої опозиції, але не радикальною: УКРОП, "Батьківщина", "Самопоміч". Це не означає, що вони відразу вийдуть з коаліції, просто парламентська конструкція отримає потрійну модель: східна опозиція в особі "Опозиційного блоку", західна опозиція і в центрі – президентська політсила".

Політичний аналітик Павло Нусс додав, що після виборів варто чекати гучних кадрових перестановок у вищих ешелонах влади. "Починаючи з наступного тижня в Україні стартує так звана екстрена "ручна люстрація", координацією якою керуватиме Петро Порошенко і команда реформаторів. Наскільки мені відомо, президент готовий змінити декількох глав ОДА, РДА, рішення будуть прийняті і в області силового блоку, митниці", – зазначив Нусс.

Політолог Олександр Палій зазначає, що варто очікувати і переформатування Кабміну, особливо по частині міністрів, відповідальних за економіку країни. "Дерегуляція економіки не проводиться, а це ключове питання, адже він пов'язаний і з корупцією, і з залученням інвесторів, і з пожвавленням економіки. Все впирається в те, що чиновники не хочуть ділитися повноваженнями, і ті, хто буде провальним у цій сфері, – звільняться", – резюмував Палій.

На зростання пенсій і зарплат сподіватися не варто

Незважаючи на зростання цін, підвищення зарплат у держсекторі і пенсій поки, як вважають експерти, очікувати не варто.

"Держава не може встигати за такою високою інфляцією. Індексації не варто очікувати в найближчі роки", – вважає Василь Юрчишин.

Експерт також відзначає, що в приватному секторі зростання зарплат буде незначним і не торкнеться більшості українців. "Поки економіка знаходиться в досить слабкому становищі. Зростання зарплат можливий, якщо дійсно почнеться відновлення економіки, тоді з'являться нові доходи, нові джерела фінансування. Ситуація виглядає досить стабільно. Це небажано, щоб так тривало довго. Низька зарплата – обмежувач для економіки в цілому. Але факторів для збільшення зарплат не так багато", – сказав він.

Взимку є "шанс" трохи померзнути

Згідно з даними Асоціації європейських операторів підземних газових сховищ (GSE), станом на 18 жовтня в ПСГ України знаходиться 16,26 млрд куб. м газу. На думку експертів, цього обсягу газу поки достатньо, але за умови, що ми будемо і далі закуповувати газ.

"В умовах помірної зими, з жовтня по квітень, Україна споживає близько 28 млрд кубів (на опалення та на потреби виробництва). Близько 10 млрд кубів наша країна отримує за рахунок власного видобутку, а ще 11,5 млрд кубів можна використовувати з ПСГ, так як 5 млрд кубів – буферний газ, який не можна вилучати зі сховищ. Таким чином, на зиму нам не вистачає близько 6,5 млрд кубів газу", – зазначив співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

Частково цю проблему можуть вирішити кабмінівські гроші, кажуть експерти, адже прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вже заявив, що на закупівлю газу планується виділити $1,3 млрд. З них "Нафтогаз" уже накопичив на своїх рахунках $500 млн, ще $300 млн пообіцяв виділити ЄБРР, а ще $500 млн може надати Світовий банк. "Цих грошей може вистачити на закупівлю приблизно 5 млрд кубів газу. Відповідно, для нормального проходження зими потрібно вишукати ще $500 млн, для закупівлі ще приблизно 1,5 млрд кубів газу. Але цей сценарій працює, якщо зима в Україні буде помірною, і без сильних морозів", – попереджає Марунич.

Але якщо з газом все більш-менш стабільно, то ситуація з вугіллям, необхідним теплоелектростанціям для виробництва електроенергії, склалася критична, кажуть експерти.

"На старт отопсезона на наших складах є близько 2 млн тонн вугілля, а треба – 3,5 млн. А потім ще близько 2 млн щомісяця! Стільки вугілля для ТЕС потрібно, бо взимку українці починають активніше використовувати обігрівачі та інші електроприлади, що призводить до зростання витрат вугілля для виробництва електроенергії. Але де брати гроші на його покупку, поки не зовсім зрозуміло", – говорить директор енергопрограмм Центру світової економіки НАНУ Валентин Землянський.

За попередніми оцінками, на закупівлю вугілля взимку потрібно не менше $900 млн. "Швидше за все, ці гроші Україні теж доведеться вишукувати у вигляді кредитів від іноземних партнерів", – вважає Землянський.

В цілому, експерти налаштовані оптимістично: якщо нинішня зима буде м'якою, то перебоїв ні з електроенергією, ні з опаленням у країні не буде. "Ну а якщо морози будуть суворі, то доведеться знову жити з віяловими відключеннями світла. Також будуть холодніше батареї – людям доведеться будинку тепліше одягатися. Але тотального відключення тепла боятися не потрібно, адже мінімально необхідні запаси газу Україна все ж накопичила. У будь-якому випадку будь -або проблеми будуть не раніше січня-лютого – саме в ці місяці в країну приходить найбільш сувора зима", – вважає Марунич.

Мобілізації поки не буде, а призов перенесли

Окрім соціально-економічних проблем українців не менше хвилює ситуація в Донбасі. Оскільки від ситуації на Сході України залежатиме рішення президента про оголошення сьомий хвилі мобілізації.

Днями Петро Порошенко заявив, що в даний час немає причин для оголошення мобілізації. Але в Міноборони радять не вводити себе в оману через тимчасове затишшя і готуватися до будь-якого сценарію. "Якщо говорити про подальші перспективи, то ми не можемо дозволити утвердитися ілюзіям, що принципово змінилася геополітична ситуація. Росія продовжує підтримувати бойовиків. У нас конфліктна ситуація на Сході, у нас є частково окуповані території. І ми повинні підтримувати військовий потенціал наших сил і на Сході, і на кордоні з окупованими Кримом", – заявив заступник начальника управління інформаційних технологій Міноборони Сергій Галушко.

За словами екс-заступника голови Генштабу ЗСУ Ігоря Романенка рішення про оголошення мобілізації залежить від трьох чинників: стан справ у зоні проведення військової операції, поведінки противника і наших стратегічних завдань. "За сукупністю оцінки всіх цих показників ймовірність того, що треба зараз проводити мобілізацію, серйозно знизилася", – сказав він.

За його словами, мобілізованих, чий термін служби добігає кінця, будуть прагнути замінювати на контрактників.

Як повідомлялося, остання, шоста, хвиля мобілізації закінчилася в серпні. На військову службу за шість черг мобілізації до лав Збройних сил України прийшли 210 000 осіб.

Крім контрактників лав ЗСУ і Нацгвардії будуть поповнювати також і строковики.

Початок осіннього призову військовослужбовців на строкову службу, за рішенням президента, перенесли з 1 жовтня на 1 листопада. Зроблено це для того, щоб призовники змогли проголосувати ан місцевих виборах. Тепер тимчасові рамки осіннього призову такі – з 1 по 30 листопада.

Заплановано, що на військову службу призвуть близько 11 тис. строковиків: 6 тис. служитимуть у Збройних силах України, ще 5 тис. – у Нацгвардії.

Призовників, без їх згоди в зону проведення військової операції обіцяють не відправляти.

Ситуація на Донбасі: загострення не буде

Військовий експерт Дмитро Тимчук вважає, що які б політсили ні здобули перемогу на місцевих виборах, загострення конфлікту не буде. "Вони (так звані" ДНР "і" ЛНР ") зосереджені на тому форматі виборів, який пройде у них, – говорить Тимчук. – Але я важко уявляю, як там будуть проходити вибори. Навіть якщо українські партії будуть номінально допущені, то їх фізична безпека – під питанням ".

Втім, політолог Володимир Фесенко вважає, що і самі вибори на окупованому Донбасі під питанням. "Не вирішено питання про присутність російських військових, немає обміну полоненими, а цей пункт повинен бути виконаний до виборів. Є запитання про передачу кордону під контроль України. У Мінських угодах записано, що це має статися після виборів, але процес треба починати раніше ", – вважає він.