Интервью с Леонидом Центило, ООО "Агрофирма "Колос"

1/6

О лауреате:

Леонид Центило – Директор ООО "Агрофирма "Колос", Заслуженный работник сельского хозяйства Украины,  кандидат сельскохозяйственных наук.

Агрофирма "Колос" — одно из немногих в Украине хозяйств, где всем отраслям уделяют равное внимание, потому что каждая приносит свой доход. И, все же, визитной карточкой "Колоса" является семеноводство.

-  Леонид Васильевич,в своей анкете лауреата конкурса вы написали, что Ваши жизненные принципы "Осведомленность, настойчивость и целеустремленность".  Расскажите, пожалуйста, всегда ли Вы им следовали, и какие жизненные обстоятельства способствовали их появлению в вашей жизни.

- Коли людина народжується, має певні завдання, і їй створюються умови для реалізації, то ці принципи  дуже допомогають. Якщо брати час в який ми живемо, бізнес з яким працюємо, то він дуже привабливий, а якщо він привабливий, то є конкурентний. А коли ти хочеш ще щось створити і змоделювати, щоб це було цікаво, скажу наперед, що аграрний бізнес сьогодні це вкладення грошей і це масштаби. Маєш своє підприємство, в ньому ти не можеш, маючи 4 га, створити конкуренцію на 400 тис. га. Але питання, чи маєш ти право на життя. От тут ти застосовуєш ці принципи, будуєш модель.

- В ы с детства знали, что будете работать в аграрном секторе?

В кожній людині запрограмовано  ким він має бути і чим має займатися. Мій дід був головою колгоспу, бригадиром, батьки працювали на землі. І коли змалечку працюєш в сільсько-господарському виробництві, то оцінюєш принципи на яких формувалися ті підприємства, всі недоліки, то виникала ідея себе реалізувати. Зрозуміло, що у простого хлопця не завжди є можливість себе реалізувати. Почав працювати з самого низу, знав, що таке праця механізатора, агронома та інших. Потім була державна служба, Адміністрація, Управління сільського господарства. А потім зрозумів, що потрібно сформувати сучасну аграрну модель, яка буде притаманна українському виробництву. Їздив закордон, відвідував кращі університети світу, набирався досвіду. Зрозуміло, що відбір кращих претендентів на майбутніх спеціалістів і зявилася та модель науково-виробничого підприємства.

-  Когда была создана "Агрофірма "Колос"?

Підприємство було створене дуже давно, воно є наступником колгоспу. В 2000 році була проведена реорганізацію в Товариство. Сьогодні "Агрофірма "Колос" це багатогалузеве інтегроване сільськогосподарське підприємство, що орендує 3600 га орної землі в Сквирському районі, Київської області.

Господарство є виробничим плацдармом, випробувальним майданчиком для наукових розробок селекціонерів, мікробіологів.

-   Вы являетесь директором Агрофирмы "Колос" ,  какие основные направления деятельности предприятия?

Основними напрямками роботи є рослинництво, тваринництво, переробка продукції власного виробництва та наукова діяльність.

-  Что именно культивируется в хозяйстве?

В господарстві культивується близько 20 сортів озимої пшениці та 15 гібридів кукурудзи. Нові сорти озимої пшениці Центилівка, Пустоварівка та Світило відмінно зарекомендували себе на вітчизняному ринку, як високоврожайні. Щорічно підприємство виробляє та реалізує  50 тис. п.о. насіння кукурудзи та 4000 т насіння пшениці. Важливим елементом ефективної діяльності в даному напрямку є функціонування власного заводу для здійснення робіт по калібруванню, очищенню, протруєнню насіннєвого матеріалу.

-  Какие основные принципы работы предприятия?

Основними принципами роботи нашого підприємства є симбіоз науки та виробництва з використанням передових технологій. Великого значення в ТОВ "Агрофірма "Колос", яке має потужний тваринницький комплекс, надають технологіям виробництва та використання органо-мінеральних компостів в умовах екологічного землеробства. Функціонування мікробіологічної та агрохімічних лабораторій дає змогу впроваджувати методи біологізації ґрунту та зменшення хімічного навантаження на нього завдяки використанню мікробіологічних препаратів власного виробництва.

-  Сегодня много говорят о социальной ответственности бизнеса…

На селі кажуть: " якщо є ферма, то буде й школа". Цього року до першого класу піде 23 дитини з самого села. Тобто є можливість для повноцінного функціонування шкільного комплексу, який нараховує майже 150 дітей.  Наші учні в своїй більшості потім повертаються до села. Це велика програма відтворення населення.  Ми створюємо умови нормального життя для наших сільських жителів.  Соціальне партнерство – це серйозна модель. 

- Легко ли быть управленцем?

Управлінцем бути замало. На сьогоднішній день формула для всіх країн однакова – науковий підхід, обгрунтування і втілення в життя. А сьогодні відсутність повноцінних реформ в науковому забезпечення, існування Академій в тому вигляді як вони є це дорога в нікуди. В майбутньому нас чекає уже впроваджена технологія в тому, що кращі аграрії мають можливість поїхати закордон, привезти зразки технологій і техніки, впровадити їх, досягнути результату і працювати над тим, щоб сировина яку він виробляє потрапляла на ринки в інші країни. Сировина завжди буде потрібна. Бо стрімко зростає населення світу. В  України великий потенціал, бо вона  може прогодувати 1 млрд. населення, але не сировиною, а готовою продукцією.

-  Какие, по вашему мнению, реформы в сельском хозяйстве должны быть внедрены в первую очередь?

В жорстокому ринку сільського господарства майже не залишилося випадкових людей. Вже вибудовується певна структуризація і держава має дати людям можливість жити і працювати. Аграрій не повинен самостійно шукати ринку збуту і виходити на них. Найбільшою проблемою на сьогоднішній день є відсутність державної політики щодо с/г виробництва. Ми в сякий спосіб виробляємо продукт, веземо к раїну валюту чи створюємо умови для цього умови, і розуміємо що залежні в цій частині від міжнародних трейдерів, які мають переваги. Прогрес відбувся в тому, що Україна вже є гравцем світових ринків. Це дуже потрібний прогрес, але далі мусить відбутися систематизація, яка має стимулювати виробництво тваринної продукції. Це приведе до того, що земля стане повноцінно забезпечуватися. Може здаватися, що немає ринку землі в Україні, але насправді тут є конкуренція. Раніше людина за пай отримувала копійки, то зараз по Україні арендна плата досить висока –до 14 відсотків. При цьому аграрій малозабезпечений, бо немає визначених правил гри, таких як ПДВ, дотації та інші.

- Как себя чувствуют аграрии зарубежом? Какая там политика государства по отношению к ним?

Можу навести приклад як це є в США. Там також відсутні дотації, але вони й не потрібні, бо є чітко сформований страховий ринок, він дає можливість повноцінно працювати. І фермер має гарантію того, що він застрахований від різних погодніх умов, і наступний сезон він розпочне без збитків. Це є найбільшою допомогою для аграрія.

- в Украине уже был спецрежим ПДВ? Так, він був, і це працювало. Всі бояться, що аграрій може заробити багато грошей. Якщо аграрії почнуть більше заробляти, то це буде плюсом для всіх. Бо він зможе купувати кращі зразки продукції і технології. В нашій країні є можливості розвивати промисловість, переробку різної сировини, розвивати хімічну промисловість і від цього в цілому виграє держава.

- Чего, по- Вашему, не хватает в Украине?

 В Україні не вистачає валового продукту на душу населення. В цьому році ми опустилися на рівень до 2 100 доларів на людину. Сусідня Польща має 12 тис і який вклад в це роблять українці? Вони переймають елементи сучасної культури і європейські цінності, але не піднімають економіку України.  Стоїть питання в цілому усвідомити і переосмислити і шукати модель, яка б давала можливість не торгувати сировиною, як ми це зараз робимо і гордимося, що присутні на всіх ринках, а торгувати готовою продукцією. І тоді будуть наповнені бюджети в межах України.

- Вы стали лауреатом премии Человек года в номинации Аграрий года. Как вы считаете, почему вас номинировали?

-Для мене ця номінація виявилася несподіванкою. Швидше за все це визнання моєї професфйної та громадської діяльності.