Прогулянка по старовинних куточках Дніпропетровська

Місця, по яких ми пройдемося сьогодні, — найстаріші в місті. Колись тут вирувало життя, але з роками інтерес до них став слабшати. Так, перестали ходити на екскурсії до будинку головного інженера на розі Шевченка і Гоголя, перестали прибирати старий районний парк, а будинок на Філософській і зовсім стали уникати через легенди про привидів. Навіть будинок, де розміщується тир військової кафедри, зовні виглядає занедбаним, хоча там досі проходять заняття. І ось, буквально нещодавно, інтерес до них почав відновлюватися. Щоправда, деякі об'єкти майже зруйновані, як будинок на Філософській і сходи в будинку гірничого інженера, але з усіма ними пов'язані цікаві історії з життя Дніпропетровська.

Столітній тир із колонами

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Почнемо свій похід із класичної будівлі з колонами на Набережній Перемоги, де знаходиться... тир гірничого інституту, вивіска якого красується на фасаді. У старовинній споруді є навіть танкові башти! Цій дивовижній будівлі майже сто років, а військова кафедра НДУ існує тут з 1926 року. Колись це був маєток одного професора. Даних про нього майже не збереглося, але кажуть, він хотів, щоб будівлею після нього користувалися студенти. Професор тут жив на самому початку XX століття, потім з будівлі хотіли зробити невеликий готель, а з часом будинок віддали військовій кафедрі НДУ.

Парк для готів-романтиків

До наступного пункту доведеться під'їхати на громадському транспорті, але відвідати так званий Парк живих і мертвих на перехресті Грудневої і Вітчизняної варто. Зведений парк циганською громадою на місці звалища. Під час Другої світової фашисти влаштовували тут масові розстріли. Зараз парк прикрашають десятки фігур, які нагадують про тих, хто знайшов тут останній притулок. У парку на табличках можна знайти інформацію про розстріляні єврейські і циганські сім'ї, про підпільників району і полонених червоноармійців... У 1970-х рр. тут розміщувався літній кінотеатр. Парк закинули ще у 1980-х, залишилося лише невелике футбольне поле. Розповідають, що під час однієї гри в землі знайшли череп часів війни. З тих пір місце і стали називати Парком живих і мертвих, хоча його і немає в переліку міських парків. Відвідувачів тут мало, з фігур обсипається фарба. Комусь парк здається сповненим готичної романтики, а хтось вважає його безнадійно депресивним. Але байдужим не залишається ніхто!

Будинок з привидами

Повернемося назад у затишні дворики вулиці Філософської, де причаївся невеликий одноповерховий будинок. Це дерев'яна будівля часів Катеринослава з дерев'яним дахом і грубими віконницями. Тут колись жили звичайні городяни середнього достатку. Потім тут був диспетчерський пункт, на стінах досі висять радянські плакати... Свого часу будівлю обклали білою цеглою, але і вона вже практично обвалилася, оголивши дерев'яний фасад. Місцеві жителі стверджують, що в будинку мешкають привиди, а тому бояться зайвий раз підходити до нього. Кажуть, інколи вночі можна побачити, як у хаті горить свічка і лунають приглушені звуки. Навіть бездомні тут не затримуються, а намагаються якнайшвидше покинути незатишний притулок. Зате руїни старого будинку приваблюють фотографів, які використовують його як місце зйомок на тему покинутих осель.

Сходи для молодят

На розі вулиць Гоголя і Шевченка збереглися унікальні столітні сходи, на яких люблять влаштовувати фотосесії молодята. Вони примикають до будинку члена міської управи та гірничого інженера Непокойчицького. За весь цей час сходи жодного разу не реставрувалися, як і сама будівля. Сто років тому сходи вели у фруктовий сад, були прикрашені ліпниною і вазами. Сьогодні збереглися лише елементи ліпнини та деякі вази, але все одно виглядає об'єкт дуже романтично. Особливо восени, коли темні сходи засипає яскраве листя. Примітний і сам будинок гірничого інженера, який у 1913 році вважався кращим зразком міського модерну. Будинок прикрашали барельєфи із зображенням робітників, механізмів та інструментів гірничодобувної промисловості. Фасад будівлі добре зберігся, проте будинок пустує.

83-річний тунель і скумпія

Передостанній пункт нашого маршруту знаходиться між вул. Космічною та проспектом Гагаріна. Це тунельна балка, яка отримала таку назву завдяки тунелю довжиною понад 800 метрів, по якому ходять поїзди. Будувати Мерефо-Херсонську гілку залізниці почали ще в 1930 році, а тунель трохи пізніше — у 1932-му, під дорогою Нікополь—Запоріжжя. На околицях балки прекрасні пейзажі, тут часто городяни збираються на пікніки. У 1980-х існував проект з будівництва в балці зоопарку і паркового комплексу, але з 2004 року тут існує гірськолижний комплекс. А ще на території балки зростає незліченна кількість чагарників скумпії, які зацвітають у кінці жовтня. З боку Запорізького шосе місто з балки видно як на долоні. Зовні це місце нагадує ліс, тут немає асфальтових доріжок — тільки протоптані стежки. Тут не чути міського шуму і суєти, тільки шум поїзда, що в'їжджає в старий тунель, порушує тишу.

Курган зі скарбом

Завершимо свій маршрут на найвищій і найхолоднішій точці Лівобережжя, яка знаходиться поблизу села Чаплі на високому кургані. Саму назву села місцеві жителі пов'язують з птахом чаплею, якої було багато у щедрих рибою затоках Дніпра. З кургану видно ГРЕС, будинки Придніпровська, частину Дніпра, низькі будинки старого Кодака. З іншого боку густий ліс і високовольтні лінії. Час від часу чути звук літаків, що злітають з аеродрому. Знайти місце легко за спеціальною позначкою. Геодезичний знак у вигляді піраміди встановлений на висоті 170 метрів, звідси відкривається захоплюючий вид на все місто. Тутешній курган охороняється з 1921 року, так як згадування про нього датується ще з часів скіфів. Щоправда, через свою масивність він не до кінця досліджений: навколо кургану викопані рови, а сам він у численних вибоїнах. Щоб дослідити курган, знадобиться багато років і ресурсів, адже в ньому знаходяться десятки поховань різних часів. У пошуках скарбу сюди часто приїжджали чорні археологи. Місцеві жителі кажуть, що раніше сюди часто приїжджали люди і випитували, чи не знаходили в кургані золото та старовинні монети. Втім, якщо тут і заховані скарби, то дуже глибоко під землею.