Топ-5 знаменитих дніпропетровців, яких обрали в нову Раду

В Україні завершилася парламентська кампанія-2014. Переможці незабаром займуть свої крісла в будівлі під куполом на Грушевського. Помітну роль в новому парламенті відіграють уродженці Дніпропетровської області.

Олександр Турчинов, уродженець Дніпропетровська

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Фото: facebook.com/oleksandr.turchynov

Унікальність особистості Турчинова в тому, що це на сьогодні єдиний політик в історії України, який займав всі три найвищі посади в державі – президента, глави уряду та спікера Верховної Ради. При цьому Турчинова особливо не обговорюють – довгий час Олександр Валентинович був в тіні "Леді Ю". Лише після арешту своєї землячки нинішній спікер парламенту став публічною особою – частим учасником ток-шоу, керував Блоком Юлії Тимошенко. Піком кар'єри Олександра Турчинова стало обрання його головою ВР і паралельно – в.о. президента України. І нехай ці дві посади він суміщав недовго – з кінця лютого по початок червня нинішнього року, запам'ятався різкою критикою на адресу регіоналів і комуністів, жорсткою манерою проведення засідань парламенту. Його можна зрозуміти – в лютому з країни втік Віктор Янукович, в березні був анексований Крим, а в квітні почалася війна на сході України. Зараз Турчинов останні дні виконує обов'язки глави парламенту. Політичні відносини з Тимошенко Турчинов перервав – він обраний від "Народного фронту". І малоймовірно, що його оберуть новим-старим головою парламенту.

Юлія Тимошенко, уродженка Дніпропетровська

Фото: facebook.com/YuliaTymoshenko

Доля "жінки з косою" дивовижна. З початку 2000-х років їй пророкували посаду президента. Почавши свій шлях в політиці як "людина" опального прем'єр-міністра Лазаренка, в 1999 році Юлія Володимирівна змогла вийти з його тіні. Їх остаточний розрив відбувся під час президентських виборів того року. Тимошенко підтримала кандидатуру Леоніда Кучми, Павло Лазаренко втік з країни. Але вже через рік після переобрання гаранта, її посадили до в'язниці. Через півтора місяця проведених в СІЗО, Тимошенко стала головною по частині критики другого президента України. Її радикалізм, в порівнянні з м'якотілістю "нашої України" Віктора Ющенка, імпонував народу, який втомився від десятирічного правління Леоніда Даниловича. Народ не цікавили заслуги чи прорахунки Кучми, він просто набрид. Майдан-2004 пробачив Тимошенко за "дев'яності", преса нарекла "помаранчевою принцесою" і вона перший раз стала прем'єром, хоча Ющенко явно схилявся до кандидатури депутата-бізнесмена Петра Порошенка. У підсумку Петра Олексійовича призначили на пост секретаря РНБО. Але перетягування каната між різними групами впливу зруйнувало "помаранчевий" уряд. На початку вересня Ющенко, маючи на це повноваження, зняв з постів обох. Тоді ж почалося падіння самого Ющенка. Тимошенко ж стала героїнею. І в першу річницю Майдану на площі Незалежності в Києві вже скандували не ім'я президента, а "Леді Ю". Через кілька років Тимошенко знову очолила уряд, і, здавалося, перебувала в кроці від того, щоб стати першою жінкою-президентом України. Але не склалося. У підсумку Тимошенко опинилася за ґратами, по країні прокотилася хвиля протестів. Знову ж здавалося, коли Тимошенко вийде на свободу, вона мало не автоматично очолить державу. Але в 2014-му з'явилися нові герої, і "жінку з косою" автоматично записали в "політичні пенсіонери". Головний візаві Тимошенко по 2005-му році сів у президентське крісло, а її політсила опинилася на межі проходження в парламент. "Зірковий час" екс-прем'єра пройшов. І навіть "права рука" Юлії Володимирівни – Олександр Турчинов балотувався в Раду за списками іншої партії.

Дмитро Ярош, уродженець Дніпродзержинська

Фото: "Українська правда"

Якби рік тому поставили запитання: "Що Ви знаєте про Дмитра Яроша?", послідувала б відповідь: "А хто це?". Зараз про лідера "Правого сектору" також відомо небагато. Але після кривавих подій на Майдані січня-лютого, його ім'я взнали всі. А після розстрілу учасників протесту 18-20 лютого, Ярош, лідер організації, сказав з трибуни Майдану, що революція триває. За короткий час він став головною страшилкою для росіян, а для багатьох втіленням "українськості". Підтримкою у пересічних українців громадська організація, що стала політпартією не користується. Про це говорять результати виборів 25 травня і 26 жовтня. Але самого Яроша обрали в парламент по мажоритарному округу в Дніпропетровській області. Зараз він знаходитися на передовій в Донецькій області, які законопроекти пропонуватиме – невідомо. Але вже зараз зрозуміло, що словосполучення в новітній історії України "Правий Сектор" та Майдан-2014 будуть стояти поруч. Організацію згадуватимуть як бойовий кулак революції.

Олександр Вілкул, уродженець Кривого Рогу

Фото: opposition.org.ua

У 2010-му році народного депутата Олександра Вілкула призначили губернатором Дніпропетровської області. Тоді він був "темною конячкою". Але вже через кілька місяців перебування на посаді голови ОДА в місті та області зрозуміли, що Вілкул – це всерйоз і надовго. Криворізька команда запустила проекти загальнодержавного масштабу – реконструкція доріг, навчальних закладів. Вілкул організував масштабний рок-фестиваль "The best city". Через два з половиною роки керівництва областю його, за успішний менеджмент, призначили віце-прем'єром, а давнього товариша – Дмитра Колесникова – "змінником" Вілкула. Але після втечі Януковича обидва позбулися своїх постів, до влади прийшла команда Коломойського. Але поза публічною політикою ні Вілкул, ні Колесников не залишилися. Зараз обидва обрані депутатами ВР від "Опозиційного блоку".

Іван Куліченко, уродженець Дніпропетровьска

Фото: А. Нікітін

Нинішній мер Дніпропетровська іде з посади, не дочекавшись закінчення каденції. Його обрали по мажоритарному округу, а, відповідно, на прийдешній сесії міської ради Іван Іванович складе свої повноваження. Куліченко довше, ніж хто б то не було, керував Дніпропетровськом. Багато городян ставлять йому в заслугу, деякі – в докір кардинальну перебудову центру Дніпропетровська. Побудували нові торгові центри, реконструювали набережну, зробили багато фонтанів. Але в той же час від історичної забудови центру міста мало що залишилося. Куліченко пішов у Раду, щоб завершити, за допомогою головного законодавчого органу, проекти загальнодержавного значення – добудувати метрополітен на правому березі Дніпра і об'їзну. Наскільки це реально – побачимо.

ДУМКА ПОЛІТОЛОГА . "Політики, які представлятимуть Дніпропетровськ в нинішньому парламенті, різношерсті. Для багатьох, представлених у рейтингу, ролі будуть незвичайні. Наприклад, Олександру Вілкулу доведеться працювати в опозиції. Йому доведеться домовлятися з нинішньою владою і будуть потрібні його менеджерські якості. Юлія Тимошенко та її політична сила вже не зможе бути "ударною силою" парламенту, зараз вона не грає чільної ролі в політиці. Дмитро Ярош зарекомендував себе більше як військовий, а не політичний діяч. У відповідному комітеті він, швидше за все, і буде працювати. Ім'я Івана Куліченка пов'язують з діяльністю на посаді мера Дніпропетровська. І тому він, ймовірно, продовжуватиме займатися питаннями місцевого самоврядування. А от Олександр Турчинов в парламенті, ймовірно, не затримається – він працюватиме в урядових структурах", – вважає політолог, кандидат політичних наук Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Віктор Пащенко.