Скільки життів забрала війна на Донбасі?

Війна на Донбасі триває вже майже рік. Щодня чотирьохмільйонний регіон піддається обстрілу з важкої артилерії, а число жертв невблаганно зростає. Кожен день хтось втрачає своїх близьких, діти стають сиротами, а цинкові труни з молодими хлопцями приходять в усі куточки України. Втім, досі точно не відомо, скільки життів забрали бої. Найчастіше офіційні та неофіційні дуже сильно різняться.

МИРНІ ЖИТЕЛІ. За час збройного протистояння в Донбасі, з квітня минулого року, за даними ООН, загинуло більше 5000 мирних жителів. Можливо, цифра може бути більше, адже організація оперує фактами офіційно підтверджених смертей, без урахування що не потрапили в статистику загиблих громадян. Підрахувати і назвати точну цифру не можуть ні лікарі, ні волонтери, що працюють з жителями регіону.

"Таку статистику ведуть тільки військові волонтери, які займаються звільненням заручником або отриманням тіл загиблих – але це все пов'язано тільки з військовослужбовцями. По мирних жителях точних цифр немає і, швидше за все, ніколи вже не буде", – розповіли Сегодня.ua донецькі волонтери.
Міністерство закордонних справ України наводить дані за загиблими мирним жителям з вересня по січень. "З моменту підписання Мінських домовленостей загинуло більше 150 мирних громадян", – заявили в МЗС.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Враховуючи те, які йдуть бої на Донбасі, це ще дивно, що загинуло п'ять тисяч людей – цифра мала... Це може здатися цинічним, але якщо згадати війну в Чечні, то там загиблих було на порядок більше, – розповів Сегодня.ua житель Донецька Костянтин. – Ті, хто зараз, на жаль, на території так званої "ДНР" надані самі собі. Дивно, що взагалі підрахували хоча б приблизно кількість жертв серед мирного населення".

Якщо навесні і влітку кількість загиблих під артилерійськими обстрілами громадян обчислювалася одиницями в тиждень, то зараз рахунок йде вже на десятки. Наприклад, за минулий рік в ніч з 27 на 28 серпня обстрілу піддалися три райони Донецька. Тоді комунальні служби заявили, що в результаті артобстрілів загинули 16 мирних жителів, ще 22 людини отримали поранення. А 1 жовтня, коли місцеві школи все-таки вирішили відкрити свої двері для учнів та пролунав перший дзвінок, обстрілу піддався Київський район Донецька. У п'яти метрах від школи №57 і поруч із зупинкою транспорту по Київському проспекту впали і вибухнули снаряди реактивної артилерії. В результаті обстрілу загинули десять осіб, у тому числі одна дитина, ще вісім отримали важкі поранення.

"Війна йде не в чистому полі, а в житлових кварталах. Хтось банально не очікував "прильоту" в свій будинок, хтось з цікавості висунувся з вікна познімати на відео, як іде перестрілка, а хтось просто не встиг втекти від осколків снарядів.

"Люди гинуть безпричинно і страшно! Немислимо – в 21-му столітті в центрі Європи від шматків літаючого заліза гинуть діти!" – зі сльозами говорить донеччанка Єлизавета Краскова. Лікарі обласної травматології розповідають про те, що вже почали забувати, коли у них були пацієнти з іншими травмами, а не тільки з осколковими пораненнями різного ступеня тяжкості і травматична ампутація кінцівок. "Ми не можемо вести підрахунок, хто потрапив на операційний стіл – мирний житель або військовослужбовець, у нас інші турботи!" – заявили в "травмі".

Похорон мирних жертв військового обстрілу проводяться на всіх кладовищах Донецька, які функціонують донині, крім Щегловська і "15-та дільниця", які розташовані в найбільш обстрілюваних районах Донецька. Невпізнаних поховань мирних жителів, за даними волонтерів, на території міста не виявлено.

Фотопроект: Донбас без зайвих слів

ВІЙСЬКОВІ. Точні втрати українських збройних сил на сьогоднішній день також встановити неможливо. Є офіційна статистика, яку веде окремо кожне силове відомство – збройні сили, МВС (куди входять не тільки загиблі в зоні військового конфлікту міліціонери, а й бійці багатьох добровольчих батальйонів), прикордонники, СБУ.

В останній розмові з "Сегодня.ua" в.о. спікера Генштабу Владислав Селезньов називав загальну цифру загиблих військових з початку операції на Донбасі – 1029 осіб. На даний момент їх число, на жаль, найімовірніше, збільшилася – під Дебальцеве йдуть запеклі бої. В цілому в Генштабі визнають, що втрати наших військових за останній місяць різко зросли – в середньому, в день гине близько дев'яти бійців.

В кінці минулого року глава МВС Арсен Аваков оприлюднив у себе в "Фейсбуці" документи, з яких випливало, що в його відомстві війна забрала життя 68 співробітників МВС і 66 бійців Нацгвардії, 90 осіб вважалися зниклими без вісті. Більше 60 людей офіційно визнані загиблими в Держприкордонслужбі, говорив раніше керівник відомства Віктор Назаренко.

"Ці цифри – лише ті, хто був виявлений і ідентифікований, – говорить нам співрозмовник в одному з силових відомств, – багато людей досі числиться зниклими безвісти, є й ті, чиї останки були знайдені, але досі так і не ідентифіковані". Складнощі, за його словами, і з підрахунком втрат у окремих добровольчих формувань, скажімо, у того ж "Правого сектору" – точні втрати можуть знати тільки командири.

Всі ці люди в офіційну статистику не потрапляють, їх відшукують і привозять волонтери. Наприклад, Донецький аеропорт. Як повідомив журналістам керівник Центру звільнення полонених "Офіцерський корпус" Володимир Рубан, на минулому тижні ними було доставлено до Дніпропетровська тіла 58 наших хлопців, які загинули в аеропорту (офіційно Міноборони називало цифру в 6 осіб). І це далеко не все – деяких так і не вдалося витягти поки з-під завалів. "Загальна картина – жахлива. Але поки ми не витягли з-під завалів всіх військових, на сьогоднішній день назвати точну кількість втрат у донецькому аеропорту – неможливо", – сказав Рубан.

"Ми щодня тут привозимо залишки", – визнає в інтерв'ю "Громадському" і заступник керівника Дніпропетровської ОДА Геннадій Корбан, додаючи, що в Києві не звертають особливо уваги на цифру втрат, "ставляться як до статистики".

"Ситуація на фронті така, що працювати неможливо! – пише в "Фейсбуці" Вікторія Симкина, волонтер гуманітарної місії "Чорний Тюльпан", що займається пошуком загиблих і зниклих безвісти солдатів. – Через постійні бойових дій хлопцям не дають "коридор", тому доводиться займатися не стільки пошуком, скільки вивезенням наших загиблих із неспокійних зон. Всього вивезено 18 осіб".

Нагадаємо, що до кінця не відомо число загиблих в "Іловайськ котлі". Можливо, одна з найстрашніших військових трагедій України поки так офіційно і не розслідувана. Комбат "Донбасу" Семен Семенченко заявив влітку на прес-конференції, що кількість жертв серед військових там перевищує тисячу осіб. Офіційно Генпрокуратура назвала число "мінімум в 200 осіб".

"Є братські могили, ті, про які знають місцеві жителі, але не знають поки волонтери або пошуковики. На жаль, нам ще належить їх знайти. Так на будь-якій війні – адже поховання солдатів Великої Вітчизняної виявляють і донині", – резюмує наш співрозмовник в одному із силових відомств.

Могили невпізнаних солдатів

У Дніпропетровську продовжують ховати загиблих в зоні бойових дій. На Краснопільському кладовищі, де перший заступник міського голови Вадим Шебанов обіцяв відкрити Алею героїв – могили невпізнаних солдатів. На хрестах зараз похоронні вінки, розкопані сотні могил для невпізнаних бійців.

"Останнім часом невпізнаних солдат не привозили. Останніх із загиблих поховали пізньої осені. Ховають лише тих, чиї імена відомі. Двох солдатів привезли чотири дні тому. Тих, кого впізнали, перепоховали", – розповів кореспонденту Сегодня.ua працівник Краснопільського кладовища.

За даними ОДА, всього з початку проведення військової операції в дніпропетровські морги надійшло 470 тіл військовослужбовців, з них – близько 200, особи яких неможливо ідентифікувати візуально. 136 невпізнаних тіл було поховано на Краснопільському кладовищі Дніпропетровська протягом вересня – листопада 2014 року.

"Після поховання, завдяки проведенню експертизи ДНК, були встановлені особи 16 військовослужбовців ЗСУ та батальйонів МВС. 14 тіл родичі прийняли рішення перепоховати – в Полтаві, Рівному, Луцьку, Миколаєві, Івано-Франківську, Хмельницької області, Харкові, Чернівцях та інших містах України. відомо, що родичі одного бійця прийняли рішення не проводити перепоховання, оскільки вони, як тимчасові переселенці з Луганської області, на даний момент проживають у Харкові", – розповіла "Коментарям" директор департаменту взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту та оборонної роботи облдержадміністрації Ірина Федорчук .

ПАМ'ЯТЬ. Увічнення пам'яті жертв страшного військового протистояння на Донбасі – те, що Україні ще належить пройти.

Поки всі ці дані – від військових, від чиновників, від медиків, від міжнародних організацій, від волонтерів – розрізнена кількість, з розкидом в кілька тисяч (!) осіб. Об'єднати їх і систематизувати – величезна робота, якою поки ні на державному рівні, ні на рівні благодійних організацій в нашій країні не займається ніхто.

Однак міжнародний досвід знає приклади, коли кропітка праця істориків та волонтерів дозволила створити меморіали, увічнює пам'ять кожного загиблого. Найяскравіший приклад – єрусалимський музей "Яд-ва-Шем", пам'ять та ім'я, в перекладі з івриту. У його "Залі імен" зібрані імена та біографічні дані всіх жертв Голокосту, причому, збір цієї інформації триває і донині.

Є в Музеї і окремий "Дитячий меморіал" – видовбана в скелі печера, яка є пам'ятником півтора мільйонам єврейських дітей, знищених під час Катастрофи. Імена дітей, вік і місце народження звучать під склепінням меморіалу, супроводжуючи кожного, хто входить сюди вшанувати їх пам'ять.

Якщо говорити про суто військових пам'ятниках, то можна згадати вашингтонський Меморіал ветеранів В'єтнаму – 75-метрова гранітна стіна, де в алфавітному порядку висічені імена всіх американських військовослужбовців – загиблих або зниклих безвісти в Південно-Східній Азії в 1957-1975 рр.

Фото: ru.fishki.net

Примітно, до речі, що цей монумент вартістю в 8,4 млн доларів був зведений без державної допомоги – на пожертвування ветеранів, пересічних громадян та представників бізнесу.

Гранітні плити відполіровані таким чином, що кожен, хто підходить до списку імен, бачить у них своє відображення...

Крім безпосередньо пам'ятників і музеїв існують і проекти, які займаються збором баз даних про жертви історичних трагедій. Так, скажімо, російські правозахисники з "Меморіалу" збирають таку інформацію за всіма жертвами Масових репресій 30-х. Там не тільки імена, прізвища, короткі біографічні відомості, там є і адреси. І, скажімо, кожен москвич може знайти в цій базі і адресу своєї квартири, з якої, можливо, у страшні роки "єжовщини" забрав когось "чорний воронок"...