"Біс" використовуватиме наших рідних, як живий щит" – дружина активіста

Рідні 14 українців – громадських активістів та військовослужбовців, які знаходяться в полоні у лідера горлівських бойовиків Ігоря Безлера ("Біса"), продовжують домагатися їх звільнення. Як розповіла у розмові з кореспондентом "Сегодня" Наталія Будік – дружина Василя Будіка, її чоловік перебуває в полоні більше 70 днів, і вже нібито була досягнута домовленість про обмін його та інших 13-ти полонених.

"Проте, поки обмін так і не відбувся. Ми з мамами військовослужбовців приходили на Банкову, під стіни Адміністрації Президента. Але поки наші рідні залишаються в полоні" – нарікає Наталія.

Поговорили ми з нею і про те, в якому стані і в яких умовах перебувають полонені "Біса".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Як вам вдається зв'язуватися з чоловіком?

- Так. У нього є мобільний телефон. Тому що коли їх вже збиралися обмінювати, то їм віддали телефони, віддали документи. Я дзвоню йому.

- В якому стані перебуває ваш чоловік та інші полонені? Терористи не катують їх?

- Зараз їх вже не катують. Коли мого чоловіка забрали, наскільки я розумію, був інший лідер бойовиків – "Абвер". Потім вони з "Бісом" з'ясовували відносини, і влада у них, начебто, змінилася. І після цього, через два тижні після викрадення мого чоловіка, була надана медична допомога, його лікували. Зараз, звичайно, вона також потрібна, але вже все трохи підзагоїлося.

Тому що коли Василь тільки вийшов на зв'язок, він був у такому стані, що сказав мені: "Легше б вже було пристрелити, ніж вилікувати". У нього була пробита грудна клітка, були ножові поранення, прострелені коліна.
До речі, медичну допомогу зрештою надали і Роману, помічнику Тарути, коли його привезли в Горлівку. Він був у жахливому стані. Його катували, голки під нігті заганяли, знущалися...

Горлівка, наскільки я розумію, є зараз найбільш лояльним місцезнаходженням для полонених. Разом з моїм чоловіком знаходиться двоє солдатів 25-ї десантної бригади. Вдалося домогтися, щоб до них пустили матерів. Вони їм навіть їжу готують. До іншого військовослужбовця змогла приїхати дружина.

Але таке ставлення, думаю, пов'язано з тим, що "Біс" чекає обміну і вже погодився на нього. Але коли починаються якісь військові дії, наших рідних бойовики посадять на даху. І будуть використовувати, як живий щит.

Але поки нічого не відбувається – пацани в нормальних умовах.

- А за що вашого чоловіка взяли в полон? Він займався якоюсь політичною діяльністю?

- Ні, він не перебуває в жодних рухах, ані в гвардіях, не займає ніяких посад. Мій чоловік взагалі громадянин іншої країни (Василь Будік – громадянин Грузії – "Сегодня"), але 20 років вже живе в Горлівці разом зі мною. Йому просто небайдужа доля України. Коли його забрали на початку травня, я взагалі нічого зрозуміти не могла. Я тільки знала, що він на своїй сторінці у "Фейсбуці" Україну підтримував.