Бойовики нещадно штрафують донеччан і погрожують не випускати "за кордон"

Залякати і заробити – судячи з усього, такий принцип сповідується на окупованих територіях Донбасу. Людям погрожують невиїздом за межі "республіки", штрафують на порожньому місці, погрожують відібрати житло.

Днями "міністерство юстиції ДНР" заявило про те, що для донецьких боржників передбачена така міра дії як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі так званої "ДНР". Тобто громадяни, які заборгували банку або комунальним службам, не зможуть покинути окуповане місто – їхні дані будуть передані "прикордонникам ДНР" на блокпости. А якщо згадати, що "служба прикордонної охорони" входить у структуру злощасного "міністерства держбезпеки ДНР", то ясно, що ця заява – не жарт, а чергова спроба "збити гроші" з жебраків і заляканих громадян.

"Ваш борг проданий "МГБ ДНР"

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Слово "борги" поступово стає ключовим у житті так званої "республіки". Навесні 2014 року, в розпал проросійських мітингів і заворушень у Донецьку, саме закликом не віддавати борги і кредити українським банкам молодики з неприхованим акцентом піднімали людей на захоплення банківських відділень. Солодка можливість залишити при собі свої-чужі гроші і не бути боржником задурила голову не одному жителеві Донецька, Макіївки або Сніжного. Банківських співробітників, які по телефону цікавилися, коли будуть погашені щомісячні відсотки за кредитом, особливо задоволені боржники обкладали лайкою.

Фото: Соцмережі

"Так, коли банки пішли з Донецька в жовтні-листопаді 2014, стало, звичайно, дуже важко. А потім народ розкусив: як платити борги? А ніяк! Немає банку – немає боргу перед ним. Хоче отримати свої гроші назад – нехай повертається на Донбас. Страшно? Тоді нехай чекає, поки війна закінчиться. Ось так міркували і були дуже задоволені, – розповів донеччанин Юрій Васильєв. – Звичайно, банки тоді зробили дурницю. Дзвонили звідти дуже дивні хлопчики і дівчатка, які не розуміли, що у нас обстріли, що вийти на вулицю неможливо, що банкоматів немає. "Ну, поїдьте в сусіднє місто, заплатите!", – пропонували вони. Їх зненавиділи всі – за нерозуміння ситуації, за відсутність хоча б видимості якоїсь допомогти, війна ж все-таки".

Донеччани кажуть, що спочатку їхні телефони терзали представники банків, потім – колекторських компаній, які нібито викупили борги у банків. Щотижня суми заборгованостей збільшувалися, дзвінки ставали все більш нахабними і в них починали звучати погрози. Справа дійшла до того, що деякі колектори, які працювали в інтересах вже прогорілого банку, погрожували "передати справу боржника в МДБ ДНР".

"Залишки заборгованості були у мого чоловіка, але телефонували постійно чомусь мені – запитували, чи я знаю таку людину і чи можу я передати йому інформацію... Я відповідала, що не знаю з ким розмовляю і тому ніякої особистої інформації повідомляти не буду і передавати теж не буду. Мені (нагадаю, я не вкладник і не боржник!) погрожували, що завтра прийдуть, казали: "чекайте колекторів у своєму домі", сказали, що борг "проданий" у "МГБ ДНР". Сума боргу зросла разів у шість. Але ж ми платили до останнього! Закрився останній банкомат – ми через інтернет оплачували свій кредит. Але потім закрився та інтернет-банкінг. Ми подзвонили, запитали, як нам бути. Нам по-хамськи порадили виїжджати за лінію розмежування і платити. На зустрічну пропозицію – приїхати в Донецьк – в банку не відреагували. Ми запитали щодо якихось канікул або відстрочення виплати – нам відмовили, не роздумуючи. Терпіння наше урвалося. "Від боргу не відмовляємося. Коли війна закінчиться – віддамо", – сказав чоловік і більше з цим банком не спілкувався. Потім ми дізнався, що банк лопнув, а його керівник втік з грошима".

Юристи кажуть, що досі банківські службовці вимагають у жителів Донецька погасити заборгованості, забуваючи при цьому, у якій ситуації знаходяться жителі окупованого міста. "У кожному кредитному договорі прописані форс-мажорні обставини. Збройний конфлікт, блокада – це форс-мажор. Про це можна сміливо заявляти тим, хто вимагає, – розповів юрист Аркадій Суровцев. – Далі: обидві сторони договору рівноправні, і банк повинен надати умови для погашення кредиту, наприклад, відкрити свої відділення. Ніхто не повинен витрачати додаткові гроші на дорогу – наприклад, зараз дістатися автомобілем з Донецька до Маріуполя обійдеться в суму від 150 до 500 гривень. І найголовніше: з 14 квітня 2014 року накладено мораторій на нарахування пені (відсотків) та штрафів на основну суму заборгованості (закон "Про тимчасові заходи на період проведення АТО"). Мораторій триває весь час проведення військової операції і ще шість місяців після її закінчення. Так що ніяких зростаючих день у день штрафів!".

Безумовно, борги треба віддавати. Юристи розповіли, що великі банківські структури пішли назустріч своїм клієнтам і встановили або відстрочку, або реструктуризували борги. Вдячні клієнти справно виплачують заборгованості по крупицях, не порушуючи договірних зобов'язань.

Фото: Соцмережі

Президент адвокатської компанії Ігор Чудовський підкреслив, що різний тиск на банківських боржників у більшості випадків – це незаконно.

"Вже прийнято закон про приватних виконавців і колектори поза законом. Якщо дзвонять якісь незрозумілі люди і кажуть, що вони нібито виконавці банків – їх можна ввічливо "відшити", – пояснює юрист. – 90% всіх їхніх наїздів – це психологічний тиск з метою повернення боргу. У нас є Державна виконавча служба, є суди, через які займаються стягненням. Все інше – самодіяльність окремих осіб. Якщо є спірні ситуації з боржниками – банки повинні йти в суд, щоб накласти стягнення й отримати рішення суду. На підставі рішення вже можуть діяти державні виконавчі органи. Але на окупованих територіях вони не функціонують".

За будь-яке порушення забирають права

Для водіїв авто окупаційна влада придумала цілу схему оплати штрафів, яка виключає заборгованість. За словами автомобілістів, навіть за незначне порушення так звані даішники відразу відбирають права.

"Нещодавно мене зупинили через те, що я не поступився дорогою. Аварійної ситуації я не створив, але мені відразу ж виписали штраф – 1020 рублів (403 грн), – каже донеччанин Анатолій Полежаєв. – І яким же було моє здивування, коли мені сказали, що вилучають водійське посвідчення! Я, звичайно, чув про таку міру, але навіть уявити не міг, що навіть за незначне порушення відразу відбирають права. Я по-справжньому розгубився, адже у мене забирали українські права, а натомість виписали тимчасове водійське посвідчення "ДНР". Сказали, що права повернуть тільки після сплати штрафу".

Фото: ОстроВ

Згідно з постановою окупаційної "влади", сплатити штраф водії зобов'язані у двотижневий термін. В іншому випадку справу водія передають у "виконавчу службу" для примусового стягнення штрафу. При цьому сума штрафу відразу ж подвоюється.

"Права мені повернули, як тільки я приніс їм гроші, але перед тим як їх отримати, ще довелося неабияк понервувати. Як виявилося, всі водії, які проштрафилися, сплачують в одне єдине віконце в міськдаі і на це йде півдня", – зазначив Полежаєв.

Злісний порушник комендантської години

І якщо такими штрафами самопроголошена "влада" поповнює бюджет "республіки", то разом з тим можновладці різних рангів так само намагаються наповнити свою кишеню. Фактично, "комендантська година", встановлена бойовиками на окупованій території, – невід'ємна годівниця для полісменів т. зв. "ДНР". Місцеві жителі знають, що якщо в Донецьку вийти з дому після 23:00, то можна позбутися і грошей, і здоров'я.

Фото: Соцмережі

"Я працюю на шахті. Як війна почалася, нашу шахту закрили. Влаштувався на іншу, але тепер до роботи майже дві години добираюся, – розповідає донеччанин Сергій. – А з цією комендантською годиною повний безлад, зі зміни додому їдеш, часу впритул, а ввечері транспорт взагалі не ходить. Іноді пішки йду кілька кілометрів. Йду і сподіваюся, що мене патруль не схопить. Вже було кілька разів. Першу ніч мене просто відвезли в райвідділ, зняли відбитки пальців – як у злочинця! А другий раз, вже через тиждень, мене знову впіймали. У райвідділі пожвавилися, кажуть: "О, так ти у нас злісний порушник!". Причому всі мої виправдання вони слухати не хотіли. Запросили п'ять тисяч рублів (2000 грн) або заарештують мене на 15 діб. І це, за їхніми словами, вони мені ще зробили знижку, як шахтарю, а взагалі могли і 10 тисяч (3950 грн) вимагати. А у мене грошей от взагалі не було з собою. Та й звідки в мене гроші, якщо на шахті постійно затримують зарплату? Нам ледь на їжу вистачає. Дали зателефонувати дружині, я їй пояснив, але вранці вона змогла привезти лише дві тисячі (790 грн), які по сусідах позичила. Капітан вислухав нарікання дружини, забрав гроші і мене відпустили. А якби грошей не було, заарештували б або що гірше – кинули б у "підвал", і щоб зі мною там робили – навіть думати не хочу!".

Погрожують відібрати квартири

Про те, що навіть у молодій "республіці" треба оплачувати комунальні послуги, деякі донеччани, судячи з усього, не знали, вважаючи, що нікому не винні, а якщо винні – то всім прощають. Однак окупаційна влада т. зв. "ДНР" пильно стежила за рівнем оплати комуналки, і як тільки ситуація почала наближатися до критичної, тут же розповіли, чим може закінчитися подібне.

Фото: Соцмережі

"По квартирах ходили, збирали дані про живих людей. Вивішували списки неплатників на дверях під'їздів. ЖЕКи надсилали повідомлення, мовляв, не будете платити – опишемо квартиру як безхазяйну. Загалом, лякали людей страшно, – розповіла донеччанка Марія Зінько. – А у людей пенсії по 2000 рублів (790 грн) і зарплати в кращому випадку 7-8 тисяч (2760-3160 грн). Комуналка тільки здається маленькою, це дуже солідний шматок зарплати – від 800 до 1500 рублів. Тут вже і так економиш на всьому – воду зайвий раз не включиш або електрику. А в ЖЕКах всі лякають, мовляв, будуть борги – квартиру відберемо. Раніше боржників спочатку відключали від послуг, а зараз відразу квартири погрожують відібрати. Совісті немає у них і сорому – людям і так важко, а тут ще вони зі своїми погрозами! Знаєте, як старі люди бояться залишитися без квартир? Тому завжди платять, навіть якщо їм їсти нічого".