Що чекає Донбас після "виборів" в ОРДЛО: думка військового експерта

У Донецьку відбулася "інавгурація" нового ватажка "ДНР" Дениса Пушиліна, який прийшов на цю "посаду" внаслідок незаконних "виборів" 11 листопада. Незважаючи на перемогу, реальна популярність Пушиліна невелика. Статус голови "ЛНР" отримав і Леонід Пасічник. "Сегодня" розібралася, що чекає Донбас після "виборів".

"Вибори" для картинки

"Голосування" в "ЛНР" і "ДНР" 11 листопада були потрібні для того, щоб легалізувати нових ватажків "республік", висунутих московськими кураторами. Висуванцем в "ЛНР" був колишній співробітник СБУ Леонід Пасічник, який майже рік виконував обов'язки голови "республіки" після усунення колишнього ватажка Ігоря Плотницького.

В "ДНР" головним претендентом був Денис Пушилін, колишній учасник фінансової піраміди "МММ" Сергія Мавроді і "спікер" народної ради" "ДНР". В. о. "голови  ДНР" Пушилін став після ліквідації в Донецьку Олександра Захарченко 31 серпня.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

З урахуванням підтримки Москви перемога обох ставлеників була зумовлена, але реальна популярність того ж Пушиліна у жителів окупованої частини Донбасу була вкрай низькою. З 1 по 5 листопада група "Чесний вибір ДНР", що складається з декількох десятків незалежних блогерів і добровольців, анонімно опитала на вулицях міст "ДНР" 9000 осіб. Кандидатура Пушиліна показала величезний антирейтинг – понад 70% опитаних вказали, що не проголосували б за нього за жодних обставин.

Саме тому "передвиборна кампанія" була спрямована перш за все на те, щоб забезпечити явку виборців, головним чином шляхом погроз. Наприклад, в Київському районі Донецька студентів погрожували виселяти з гуртожитків, якщо вони не з'являться на "вибори". Також, за даними української розвідки, працівникам бюджетної сфери напередодні "виборів" розсилалися СМС з обіцянками звільнення в разі неявки. А в день "голосування" біля виборчих дільниць проводили спеціальні ярмарки. Ціни на продукти на них були на 20-50% нижчими, ніж зазвичай.

Сигнал Києву

Навіщо Кремлю легалізація Пасічника і Пушиліна? У Москві офіційно не визнали "волевиявлення", але на неофіційному рівні не приховувалося, що фігури Пушиліна і Пасічника розглядаються як демонстрація проросійського вибору Донбасу і сигнал Києву про необхідність домовлятися про врегулювання конфлікту на умовах РФ.

"Києву необхідно припинити витрачати дорогоцінний час і почати прямий діалог з Донбасом", – заявив директор російського Центру політичної кон'юнктури Олексій Чеснаков.

Мінські угоди передбачають проведення місцевих виборів з подальшим відновленням українського контролю над кордоном і входженням окупованих районів Донбасу до складу України. Підконтрольні РФ переможці "виборів" зможуть впливати на українську політику в бажаному для Кремля руслі.

На думку Чеснакова, голосування 11 листопада можна вважати "місцевими виборами".

"Воно не порушує Мінські угоди, в комплексі заходів прописані умови проведення виключно місцевих виборів, а не виборів голів і парламентів республік", – уточнив російський експерт.

Два варіанти

На думку головного редактора сайту "Інформаційний спротив" Юрія Каріна, розвиток ситуації на Донбасі можливий в двох напрямках.

"У Росії чекають приходу своїх маріонеток до влади в Україні, щоб вони потиснули руки з "обраними політиками" Донбасу і впихнули "ДНР" і "ЛНР" в Україну на умовах Кремля", – вважає Карін.

Побічно ці припущення підтверджує і президент РФ Володимир Путін. Він дав зрозуміти, що російська влада чекає результатів виборів в Україні в наступному році, щоб перезапустити переговори.

"Потрібно дочекатися, поки закінчаться внутрішньополітичні цикли, і я дуже розраховую, що з новим керівництвом країни (України. – Авт.) можна буде вибудовувати хоч якісь відносини і про щось домовлятися", – заявив він

Якщо ж цей план не пройде, то, на думку Каріна, російська влада спробує шантажувати українських колег перспективами визнання "ДНР" і "ЛНР" або входження "республік" до складу РФ:

"Але в реальності це малоймовірно, бо навіть приєднання Криму в оточенні Путіна схвалювали далеко не всі".

"Не просто банди"

Ситуація на фронті, очевидно, також чекатиме завершення "внутрішньополітичних циклів" в Україні. Поки в "ДНР" і "ЛНР" триває розпочате в 2015 році під керівництвом російських фахівців військове будівництво. Створено 1-й і 2-й армійські корпуси, які знаходяться в оперативному підпорядкуванні командування Південного військового округу ЗС РФ. Останні дані про їх чисельність називав в лютому головний військовий прокурор Анатолій Матіос – понад 35 тисяч осіб в складі обох корпусів, з яких в "ДНР" – 18 тисяч.

Зараз координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець називає інші цифри. За його інформацією, чисельність 1-го АК становить 11-12 тисяч осіб, що за фактом робить його не корпусом, а дивізією. Але в будь-якому випадку підрозділи бойовиків вже не просто банди, а "цілком повнокровні, оснащені і озброєні формування, в яких організована армійська повсякденна діяльність, включаючи планомірну бойову підготовку".

"Система управління окупаційних формувань на території Донецької області опинилася на межі типової армійської, з чіткою командною вертикаллю", – уточнив Костянтин Машовець.

За його словами, структура корпусу "ДНР" побудована за принципом бригада-полк з наявністю декількох окремих батальйонів. На озброєнні у "денеерівців" знаходяться понад 200 танків, близько 600 бойових броньованих машин, близько 70 установок РСЗВ, переважно "Град", до 230 стовбурних артсистем калібром понад 100 мм, 36 установок ППО ближнього радіусу і розвідувальні безпілотники. В основному ця армія сконцентрована навколо Донецька.

За інформацією Машовця, командування 1-го АК вибудовує двоешелону лінію, а також готує окремі мобільні групи, які повинні перебувати в стані підвищеної готовності.

Схожа структура і в 2-му армійському корпусі "ЛНР". Луганські формування зведені в два полки і чотири бригади, а також велика кількість батальйонів "територіальної оборони". Велика частина цих підрозділів сконцентрована в Луганську. Однак інформації про реальний стан справ в луганському корпусі поки менше, ніж в донецькому.

Більшу частину "особового складу" обох корпусів складають місцеві бойовики. По суті, це найманці, яких приваблює можливість більш-менш регулярно отримувати зарплату. Тим часом, за даними української розвідки, з комплектуванням корпусів російськими найманцями останнім часом виникають проблеми. Кандидатів не влаштовує низьке (у порівнянні із Сирією) грошове забезпечення, неофіційний статус відрядження, а також велика кількість санітарних втрат в лавах окупаційного угрупування.

"Поки що їх максимум – це брязкання зброєю і різні провокації проти українських сил", – вважає Юрій Карін.

Нагадаємо, зовсім нещодавно, 22 листопада в Мінську пройшли переговори Тристоронньої контактної групи, на яких українська сторона висунула ряд вимог до Росії – зокрема щодо незаконних "виборів" в ОРДЛО і обміну заручниками .

А ще Клімкін анонсував нову "нормандську зустріч" в Берліні, яка пройде наступного тижня на рівні політичних директорів зовнішньополітичних відомств.