Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Що чекає Донбас в 2016 році: думки експертів

8 січня 2016, 13:32

Анастасія Пасютіна

У 2016 році конфлікт на Сході будуть намагатися заморозити, Мінські угоди навряд чи будуть реалізовані, проте в політичному врегулюванні ситуації намітиться прогрес, прогнозують політологи

На Донбасі триває протистояння. Фото: AFP

На Донбасі триває протистояння. Фото: AFP

Бойові дії на сході України тривають вже більше півтора років. Починаючи з квітня 2014-го протистояння то затихає, то відновлюється з новою силою, а жителі окупованих територій перебувають у стані перманентної війни.

Сайт "Сегодня.ua" дізнався думки політологів, як буде розвиватися конфлікт на Донбасі в 2016 році.

Криза Мінських угод

Експерти сходяться на тому, що реалізація Мінських угод цього року не відбудеться.

Політолог Андрій Золотарьов вважає, що в 2016 році Мінські угоди очікує криза – їх виконання буде поставлено під питання: "Поки все йде до того, що дія Мінських угод буде продовжено – це позиція сильних світу цього, які не зацікавлені в масштабній ескалації".

У цьому з експертом солідарний політолог Руслан Бортник. На його думку, в 2016 році повністю Мінські угоди виконати не вдасться, хоча питання політичного врегулювання ситуації на Донбасі все ж зрушиться з мертвої точки – зокрема, в частині децентралізації.

"Я думаю, що в 2016 році в Україні буде вирішено питання децентралізації: або буде завершена конституційна реформа і за неї набереться 300 голосів, або її проведуть іншим нормативно-правовим актом. Є також непогані шанси проголосувати закон про проведення виборів на неконтрольованих територіях і провести ці вибори, тому, я думаю, почнеться політичне врегулювання", – сказав Бортник.

Але от остаточного виконання Мінських угод раніше ніж через два роки, на думку Бортника, очікувати не варто: "Я думаю, що почнеться поступова реінтеграція окупованих територій, потім статус, потім вибори. А от виконання інших пунктів Мінських угод доведеться переносити на 2017-2018 рік. Інші пункти, швидше за все, в цьому році реалізувати не вдасться, і вони будуть реалізовані по ходу, після виборів, організації місцевого самоврядування. Остаточне завершення конфлікту при позитивному сценарії я переношу на 2018 рік".

"Розпочнеться поступова реінтеграція окупованих територій, потім статус, потім вибори. А от виконання інших пунктів Мінських угод доведеться переносити на 2017-2018 рік. Інші пункти, швидше за все, в цьому році реалізувати не вдасться, і вони будуть реалізовані по ходу, після виборів, організації місцевого самоврядування. Остаточне завершення конфлікту при позитивному сценарії я переношу на 2018 рік", – сказав Бортник.

У свою чергу Володимир Фесенко, керівник центру політичних досліджень "Пента", вважає, що повне припинення конфлікту не вигідно Кремлю. "Я не виключаю, що під тиском Німеччини і Франції можуть вийти на проведення місцевих виборів. Але я, скоріше, скептик – багато чинників ризику, і обидві сторони, насправді, не готові до реінтеграції. І це не дасть у результаті реалізувати Мінські домовленості... Але найголовніше – Росія не готова до цього. Путіну не вигідно, щоб цей конфлікт був повністю припинений", – зазначає експерт.

"Я не виключаю, що під тиском Німеччини і Франції можуть вийти на проведення місцевих виборів. Але я, скоріше, скептик – багато чинників ризику, і обидві сторони, насправді, не готові до реінтеграції. І це не дасть у результаті реалізувати Мінські домовленості... Але найголовніше – Росія не готова до цього. Путіну не вигідно, щоб цей конфлікт був повністю припинений", – зазначає Фесенко.

За його словами, Путіну вигідно "використовувати конфлікт на Донбасі як спосіб тиску на Україну", плюс – це постійна карта на столі переговорів із Заходом.

Ескалація конфлікту

За словами Руслана Бортника, найближчим часом, у січні-лютому цього року, буде визначатися, хто ж винен у невиконанні Мінських угод в 2015 році, і від гостроти і якості цього діалогу залежатиме політичне врегулювання конфлікту.

Бортник вважає, що якщо сторони не підуть на компроміс, нас може очікувати ситуативне загострення на фронті. "Можна згадати ситуації Дебальцеве або аеропорту, коли представники "ДНР" і "ЛНР" намагаються завдати Україні поразки, яка стала б важелем для політичної кризи. Але якщо сторони в січні-лютому не домовляться до кінця і все-таки вирішать продовжувати боротьбу на взаємне політичне, економічне і соціальне виснаження", – прогнозує Бортник. Але цей варіант розвитку подій він все ж вважає малоймовірним.

Володимир Фесенко зазначив, що ризики ескалації є, але це "суперечить логіці поведінки Путіна останніх півтора років – йому просто невигідна масштабна війна". "Масштабні бойові дії зірвуть всю ту політику, яку Путін ретельно вибудовував останні півтора року: через переговори по Донбасу домагатися зняття санкцій проти Росії. Потрібна демонстрація мирного процесу, а якщо почнеться нова війна, навпаки, можуть бути нові санкції", – вважає експерт. Але періодичні, за його словами, дрібні сплески військових дій, щоб лякати Захід і тиснути на Україну, можливі.

Заморожування конфлікту

На думку Золотарьова, конфлікт на Донбасі намагатимуться заморозити, хоча зазначає, що ймовірність ескалації все ж залишається високою.

"Швидше за все, конфлікт намагатимуться заморозити. Тренд заморожування конфлікту є зараз основним. Хоча я не виключаю можливості того, що між московськими кураторами та місцевими діячами "ДНР/ЛНР" є певні різночитання і проблеми у відносинах. Крім того вежі Кремля часто мають різні бачення ситуації в Донбасі. Тому можливі ексцеси, ескалація напруженості. Однак глобального конфлікту на Донбасі в цьому році я поки не передбачаю. Дай Боже, аби цей рік для них не став Роком Обезяна з гранатою", – сказав експерт.

"Швидше за все, конфлікт намагатимуться заморозити. Тренд заморожування конфлікту є зараз основним. Хоча я не виключаю можливості того, що між московськими кураторами та місцевими діячами "ДНР/ЛНР" є певні різночитання і проблеми у відносинах. Крім того вежі Кремля часто мають різні бачення ситуації в Донбасі. Тому можливі ексцеси, ескалація напруженості. Однак глобального конфлікту на Донбасі в цьому році я поки не передбачаю. Дай Боже, аби цей рік для них не став Роком Обезяна з гранатою", – сказав Золотарьов.

Втім, повного заморожування конфлікту на Донбасі навряд чи варто очікувати, вважає Володимир Фесенко. За його словами, повноцінного миру не буде, але може бути, стане трохи менше війни.

"Я б назвав це напівзамороженням. Ми рухаємося в цьому напрямку, повільно, поступово. Тобто, миру немає, але війни менше. Якщо не відбудеться ніяких форс-мажорів, нас і далі чекає тягучий, уповільнений нервовий процес з поступово затухаючою війною. Процес заморожування відбувається не дуже помітно. Тим не менш, інтенсивність військових дії зараз значно менше, ніж рік тому", – зазначає експерт. За його словами, статус-кво в зоні конфлікту зміцнилося ще з березня минулого року.

"Я б назвав це напівзамороженням. Ми рухаємося в цьому напрямку, повільно, поступово. Тобто, миру немає, але війни менше. Якщо не відбудеться ніяких форс-мажорів, нас і далі чекає тягучий, уповільнений нервовий процес з поступово затухаючої війною. Процес заморожування відбувається не дуже помітно. Тим не менш, інтенсивність військових дії зараз значно менше, ніж рік тому", – відзначає експерт

Чи допоможе реалізувати Мінські угоди референдум?

Деякі експерти пропонують винести спірні пункти Мінських угод на всеукраїнський референдум.

Руслан Бортнік зазначає, що політики по обидва боки конфлікту продовжують боротися за свої рейтинги, гроші, вплив, і не в змозі прийняти рішення по конфліктних питань без гласу народу. Прийти до угоди сторонам може допомогти народний референдум.

"І Порошенку, і Захарченку, і Путіну складно приймати рішення з багатьох питань, тому що вони неоднозначні і можуть дестабілізувати політичну ситуацію всередині країн. Тому я вважаю, що багато питань необхідно виносити на референдум – так само, як свого часу це було зроблено, наприклад, у Великобританії з питання північній Ірландії, в Боснії і Герцеговині, багатьох інших країнах. Тобто, конфліктні питання, які викликають політичні протистояння – статусу Донбасу, амністії – треба виносити на референдум. Нехай люди вирішують. Тоді у політиків будуть розв'язані руки реалізовувати ці угоди", – вважає експерт.

Однак результат такого референдуму може виявитися несподіваним, застерігає Володимир Фесенко.

За його словами, референдум не принесе Україні миру: "Буде розкол. Я знаю дані соціології: приблизно третина населення за реалізацію Мінських угод, близько третини – проти, частина коливається. У людей немає однозначного сприйняття. Плюс, значна частина людей просто не піде голосувати на цей референдум. Припустимо, противники Мінських угод переможуть на референдумі, але якщо явка виявиться не досить високою, виявиться, що проти Мінських угод не більшість населення. Як трактувати результати такого референдуму?"

Він додає, що винесення на референдум конкретних пунктів дискредитує Мінські угоди і покаже Заходу, що Україна їх не підтримує. За його словами, референдум лише проблему для реалізації Мінських угоді, погіршить переговорний процес.

"Світу цей референдум нам не принесе. А ось загострити внутрішньополітичну ситуацію і зіпсувати відносини з нашими міжнародними партнерами може", – застерігає Фесенко.

Всі подробиці в спецтемі Протистояння на сході України

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...