Евакуація людей з Донбасу: автобуси їхали рятувати жінок і дітей прямо під кулями

За час конфлікту на Донбасі мільйони українців були змушені виїжджати із зони боїв на мирні території. Покинути охоплені війною міста на регулярному транспорті часто було неможливо, тому для евакуації жінок, дітей і старих Гуманітарний штаб Ріната Ахметова привернув перевізників, готових їхати в "гарячі точки".

"Ми вивозили людей зі Сніжного, Тореза, Шахтарська, відправляли по 15 – 18 автобусів в день. І всі автобуси були забиті", – розповів директор Єнакіївського АТП Андрій Самотолков. Щодня із зони боїв евакуювали понад 400 осіб – дітей, жінок, старих, інвалідів. "Як правило, забирали людей на вокзалі. Але вивозили й цілі дитячі будинки, інвалідів. Було багато лежачих. Їх розміщували прямо на проході, адже інший транспорт туди не їздив і виходу не було", – згадує Андрій Самотолков.

Восени мирне населення вже вивозили з Вуглегірська, Дебальцевого, Пантелеймонівки.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Ситуація була дуже напружена, водії не раз потрапляли під обстріли. Один з автобусів прошила автоматна черга, інший постраждав від осколків снаряда, випущеного з "Граду". На щастя, в обох випадках пасажирів у салоні не було. "Коли ми їхали забирати людей з Седового, автобус розстріляли автоматною чергою. Вибили всі стекла, пробили обшивку. Водій не постраждав, у нього залишилися тільки подряпини від скла. Ще один автобус постраждав під час евакуації з Горлівки, він потрапив під "Град". Далі їхати він не міг, ледве дотягли до себе в гараж і відремонтували", – говорить директор АТП.

Часто по шляху доводилося міняти маршрут, повертатися у вихідну точку. "У Червонопартизанську, наприклад, був обстріл, ми поверталися. Іноді нас зупиняли і попереджали, що йде бій, треба почекати годину. Після закінчення бою їхали далі", – розповідає Андрій Вікторович. Через це, а також через численні блокпости, дорога, яка зазвичай займала кілька годин, могла розтягнутися на добу. "Шлях до Харкова чи Ізюм, наприклад, іноді займав цілу добу, ще добу – шлях назад. Частина доріг закрита, блокпости стоять. Але водії розуміли, що треба допомогти вивезти людей", – говорить Андрій Самотолков.

У Донецьку сміливців, які наважилися їхати під обстрілами за жінками і дітьми, називали "камікадзе". "Ми допомогли тисячам мирних жителів. Доводилося забирати людей з Шахтарська, коли неможливо було навіть в'їхати в місто! Водії абияк добиралися до блокпостів, забирали людей і під бомбардуванням вивозили. Ми називали водіїв, які працювали в гарячих точках, "камікадзе", – розповіла представник одного з донецьких перевізників Ірина Пасічник. Для того, щоб евакуювати всіх бажаючих, довелося задіяти практично весь транспорт, який був. "Ми все літо вивозили діток, безпомічних старих, жінок. Працювали з Фондом Ріната Ахметова. Найгарячішими місяцями були червень, липень і серпень. Евакуювали з Донецька дитячі будинки, практично кожен день вивозили людей", – говорить Ірина Пасічник.

Із зони боїв Фонд Ріната Ахметова, а потім і Гуманітарний штаб Ріната Ахметова, організував евакуацію людей на мирні території. Основні напрямки – Безіменне, Мелекіне, Піонерське, Урзуф, Святогірськ, Седове, Сопине, Щурове, Юр'ївка, Ялта (Донецька область), Запоріжжя, Бердянськ (Запорізька область), Рибаківка (Миколаївська область), Сергіївка (Одеська область), Харків, Гавриші, Глушківка, Богодухові, Дачне (Харківська область), Генічеськ, Стрілкове, Щасливцеве (Херсонська область).

Перші автобуси Фонду Ріната Ахметова з жінками і дітьми виїхали зі Слов'янська в Святогірськ 23 травня 2014. Всього за рік було евакуйовано 39 462 людини.