На Донбасі з моменту початку військових дій працюють капелани. Для багатьох солдатів вони – другі командири. При цьому централізованої капеланської служби досі немає.
Отець Дмитро спочатку був дияконом у Дніпропетровській єпархії УПЦ КП. Зараз служить другим священиком у Храмі Різдва Пресвятої Богородиці в Дніпропетровську.
Капелан каже, що слухати солдатів нелегко. "Головне завдання для капелана – підбадьорити солдата, психологічно заспокоїти. Багато на фронті приходять до віри. Особисто я хрестив десятки солдатів. Безумовно, страшно слухати розповіді солдат про смерть інших людей. Деяким важко підняти зброю проти тих, з ким ще недавно доводилося жити в мирі", – розповідає Сегодня.ua отець Дмитро.
Багато солдатів нарікають на керівництво країни. Вони далеко не завжди відчувають підтримку з боку органів влади. "Але церква – аполітична структура. Священик повинен лікувати душу людини, незважаючи на його політичні погляди, але разом з тим Церква Христова – разом зі своїм народом. Якщо в країні йде кровопролиття, священнослужитель повинен підтримати воїнів", – зазначає капелан.
Однак отець Дмитро не підтримує ідею створення капеланської служби на державному рівні.
"Це система. А системі властиво ставати закостенілою. Священики, які прикріплені до батальйонів на місцях, краще знають, що необхідно їхнім підопічним", – підсумовує священик.
На територію, окуповану так званими "ДНР" і "ЛНР", українських капеланів не пропускають. "Мені лише раз вдалося побувати на боці "ДНР" – ми забирали двохсотих", – каже отець Дмитро.
У той же час, священики допомагають солдатам не тільки молитвою і добрим словом, але й возять теплі речі, продукти, іншу гуманітарну допомогу, дитячі малюнки.