Зробити стартовою
26,47
29,62
РУС

Місія "знешкодити": розмінування Донбасу зіткнулося з серйозними проблемами

Розміновувати поля зможуть навіть приватні компанії, але не з офшорних зон

Фото: facebook.com/pressjfo.news/
Фото: facebook.com/pressjfo.news/.

В Україні набув чинності закон про протимінну діяльність. Передбачається створити спеціальний Центр, який контролюватиме гуманітарне розмінування не тільки на Донбасі, але і в інших регіонах країни. До процесу залучатимуться державні та приватні компанії. Закон враховує досвід Хорватії та Боснії, проте, на думку експертів, очистити від мін територію України буде складніше, ніж боснійську або хорватську.

Попереду планети всієї

Закон набув чинності 25 січня. Він передбачає створення Центру протимінних операцій, який координуватиме процес розмінування не тільки на Донбасі, а й на всій території України. До знешкодження мін і снарядів, що залишилися як після Другої світової війни, так і після війни на Донбасі, можуть залучатися державні та приватні організації. Центр контролюватиме їх роботу.

Відповідно до закону, ці організації повинні будуть пройти відповідну сертифікацію. Вони можуть бути також іноземними – важливо тільки, щоб вони не знаходилися в офшорних зонах, не базувалися на території країни-агресора або не перебували під санкціями.

У пояснювальній записці до документа зазначається, щоУкраїна входить до числа країн з найбільшою у світі кількістю жертв від мін. Головною причиною цього, безумовно, є війна на Донбасі. Так, за даними Landmine Monitor, 2016 року Україна опинилася на п'ятому місці в світі за кількістю жертв від розриву мин, пропустивши вперед тільки Афганістан, Лівію, Ємен і Сирію. А за даними Женевського центру гуманітарного розмінування (GICHD) і Стокгольмського інституту миру (SIPRI), того ж 2016 року Україна посіла перше місце в світі за кількістю жертв підриву на протитранспортних мінах. За даними Міноборони, з початком агресії РФ на територіях Донецької та Луганської областей в результаті підриву на мінах постраждали 1858 осіб, з них близько 500 осіб загинули.

У Міноборони раніше вже зазначали, що безпосередньо в зоні бойових дій Росія використовує протипіхотні загороджувальні міни ОЗМ-72, які при спрацьовуванні підскакують на 70-80 см над землею, розриваючись на сотні вражаючих елементів. Широке застосування протипіхотних мін пояснюється тим, що РФ так і не приєдналася до Оттавської конвенції, яка забороняє використання подібного роду боєприпасів.

"Розтяжки" з гранатами, які найчастіше встановлюються на рівні ніг, бойовики Донбасу почали ставити на рівні голови. При цьому граната забезпечується рибальськими гачками, які чіпляються за одяг, після чого граната падає людині прямо на плечі. У зоні бойових дій також не рекомендується торкатися до предметів, просто лежать на землі, наприклад пластикових пляшок.

Нагадаємо, що проблема розмінування територій на Донбасі виникла вже 2014 року. За інформацією ДСНС, зараз гуманітарного розмінування (на відміну від військового, воно проводиться громадськими організаціями) потребують близько 7 тис. кв. кілометрів територій на Донбасі. Ця цифра враховує і непідконтрольні Україні райони, але не є остаточною, бо справжні масштаби проблеми можна буде визначити тільки після завершення бойових дій і відновлення контролю над периметром кордону в Донецькій і Луганській областях.

Хорватський сценарій

Автори закону використовували досвід Хорватії, а також Боснії і Герцеговини, де процедура розмінування регламентується окремими законами і координується спеціальними органами. Наприклад, в Хорватії – це Хорватський центр розмінування, а в Боснії – Національний центр з розмінування. В обох державах розмінування можуть здійснювати як іноземні, так і місцеві організації, що мають відповідну ліцензію та дозволи. У боснійському законі навіть зазначається, що знешкодженням боєприпасів може займатися будь-яка людина, яка досягла 18-річного віку, "має хоча б середню освіту" та отримала спеціальну професійну підготовку.

Нагадаємо, що кривавий конфлікт в Боснії, пов'язаний з розпадом Югославії, закінчився 1995 року підписанням Дейтонських угод. Того ж року практично завершився і військовий конфлікт в Хорватії. 1998 року в цій країні запрацював і центр з розмінування, проте звільнення хорватської території від мін триває досі. Під час війни в Хорватії було встановлено понад 2 мільйони мін. Причому більшість мінних полів розставлялися абсолютно безладно. Лише 2009 року вдалося чітко позначити всі заміновані райони. За різними оцінками, щоб повністю розчистити хорватську територію від вибухонебезпечних предметів, необхідно до 50 років.

Українська реальність

У нашій країні, за словами заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгія Туки, процес повного розмінування може зайняти від 10 до 20 років. Однак, на думку експертів, роботи в Україні набагато більше, ніж в Хорватії або в Боснії. Як повідомив "Сегодня" член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук, площа "забрудненої" території в Україні масштабніше, ніж у Хорватії. Це пояснюється і тим, що чисельність протиборчих сторін в нашій країні також була значнішою, ніж на Балканах.

"Є ще дві проблеми. У 2014 і 2015 роках мінні загородження ставили без жодних карт і позначень. Особливо це стосується "тієї" сторони. У "ДНР" і "ЛНР" досі толком не знають, де у них що стоїть. Друга проблема – це боєприпаси, що не розірвалися. Відомо, що з російських складів на Донбас надходили боєприпаси, які фактично підлягали утилізації. Тому снарядів там дуже багато", – пояснив Тимчук.

Його слова підтвердив і офіцер ЗСУ Владислав Сидоренко, який встиг послужити в складі українських миротворчих сил на Балканах, а також на Донбасі.

"Я маю певний досвід з розмінування на території Донецької та Луганської областей. Якщо говорити про Балкани, то великої небезпеки міни там вже не уявляють. Розташування протипіхотних мінних полів, які там ще залишилися, вже всім відомо. А ось на сході України ситуація набагато гірша. Наші військові можуть надати формуляри мінних загороджень (карта мінних полів. – Авт.), що значно полегшить процес розмінування. А ось з боку ОРДЛО таких документів, я впевнений, немає", – говорить Владислав Сидоренко.

За його словами, оскільки в бойових діях на Донбасі з боку противника брали участь люди, які пройшли Афганістан і Чечню, то вони могли залишити дуже багато "сюрпризів" у вигляді саморобних вибухових пристроїв.

"Поки триває війна, проводити розмінування рано. Це можливо тільки на повністю підконтрольній нам", – зазначає Владислав Сидоренко.

Втім, незважаючи на те, що бойові дії в Україні ще тривають, українська сторона по можливості намагається розчищати територію. За даними ДСНС, з 2014 року знешкоджено вже 166 вибухонебезпечних предметів та очищено понад 25 тис. гектарів території.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Місія "знешкодити": розмінування Донбасу зіткнулося з серйозними проблемами". Інші Новини Донбасу дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Ігор Ветров

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь