На Сході розгортається мінна війна

На Донбасі поступово розпалюється партизанська війна. Диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ), діють не тільки в зоні бойових дій, але і за її межами. Серія вибухів з людськими жертвами була організована в Харкові та Маріуполі. Яким же чином діють терористи і чи варто очікувати розгортання масштабної диверсійної діяльності у "мирних" регіонах, де не проходить антитерористична операція?

"Харківські партизани". Найбільше від диверсантів страждає Харків. Ще влітку в цьому місті нападали на військкомати. Так, 18 червня невідомі намагалися підпалити Комінтернівський військкомат, кинувши туди пляшку із запальною сумішшю. 24 липня два вибухи сталися на території збірного пункту Харківського обласного військкомату. А 4 серпня невідомі атакували вже будівлю Харківського облвійськкомату, обстрілявши її з вогнемета і автомата Калашникова. І, нарешті, 8 вересня невідомі обстріляли офіс, в якому знаходяться військкомати Орджонікідзевського та Фрунзенського районів.

Під ударом терористів виявилися і військкомати в Харківській області. Наприклад, 22 липня стався вибух неподалік від Чугуївського райвійськкомату, а 17 вересня невідомі кинули дві гранати не територію військового комісаріату в Лозовій. Унаслідок терактів ніхто не постраждав.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За словами прокурора Харківської області Юрія Данильченка, до вибухів на території Лозівського військкомату причетна терористична група "Харківські партизани", яка діє на території області з липня: "Основна мета цієї групи – скоєння терактів, пошкодження та знищення важливих об'єктів народного господарства й оборонного значення, дестабілізація громадського порядку".

Найвідомішим терактом цієї групи став вибух у рок-пабі "Стіна" 9 листопада, де збиралися волонтери, які допомагають армії, і прихильники "Євромайдану". Унаслідок вибуху постраждали 8 людей. 21 листопада Юрій Данильченко і начальник Харківського обласного управління СБУ Олександр Пивовар повідомили про ліквідацію цього угруповання. За словами Пивовара, більшість диверсантів є харків'янами, активістами так званого "антимайдану". Вони пройшли підготовку під Тамбовом у Росії й отримували за свою роботу гроші: "Нами встановлена і блокована діяльність близько 70 осіб". Під прицілом "партизан", кажуть в СБУ, був харківський завод ім. Малишева – найважливіше стратегічне підприємство з виробництва бронетехніки.

Гранати в метро. Однак нові теракти в Харкові не виключені. Наприкінці минулого тижня у прес-службі Харківської міськради повідомили, що на станціях метро "Південний Вокзал" та "Пролетарська" були знайдені ручні гранати Ф-1. Одна з них лежала на платформі. Інша була прикріплена до рейок. Обидві гранати без запалів. Їх виявили ввечері, коли в метро не буває багато пасажирів. Але сама їх присутність говорить про готовність терористів влаштувати теракт у найбільш людному місці.

Під ударом опинився і прифронтовій Маріуполь. Так, 2 листопада на вул. Таганрозькій вибухнув автомобіль, зупинений для огляду на блокпосту. Двоє українських бійців загинули, один отримав поранення. 20 листопада невідомі намагалися підірвати військову автоколону, влаштувавши вибух між двома автомобілями, за даними РНБО, за допомогою радіокерованого пристрою. Двоє військовослужбовців отримали поранення.

ДИВЕРСІЇ В ЗОНІ АТО. Масштаби "мінної війни" у зоні бойових дій визначити складно головним чином тому, що левова частка інформації потрапляє в категорію "для службового користування". "Супротивник не повинен знати навіть, що ми знаємо про те, як він діє", – пояснило джерело в зоні АТО, що побажало залишитися неназваним.

Тож мало хто знає про випадок у районі донецького аеропорту 10 листопада, коли загинули 7 українських військовослужбовців. БМП з нашими бійцями підірвалася на фугасі. Загинули 4 людини. Бойовики знайшли у загиблих мобільний телефон, де в списку дзвінків був номер командира підрозділу. Зателефонувавши командиру, один із терористів представився місцевим жителем і запропонував приїхати й забрати тіла, які він нібито знайшов.

Справа була вночі і вище командування запропонувало командиру дочекатися ранку. Але командир вирішив діяти негайно. Санітарний автомобіль, який їхав за телефонною наводкою бойовика, нарвався на другий фугас. Загинули ще три людини. Крім того, на "розтяжках" підірвалися ще двоє українських бійців із сусіднього підрозділу, котрі спробували прийти на допомогу товаришам, – доля цих людей достовірно невідома.
Учасник миротворчої місії в Іраку, де відносно українських солдатів також здійснювалися диверсії, головний редактор інтернет-видання "Інформаційний опір" Юрій Карін вважає, що мінну війну на Донбасі ведуть добре підготовлені агенти російських спецслужб. Джерела в зоні АТО впевнені, що диверсії організовуються й проводяться найманцями, які воювали, наприклад, у Чечні. І ці люди не завжди є співробітниками спецслужб.

"Терористи, очевидно, відчувають дефіцит електричного кабелю, необхідного для збору вибухових пристроїв. Тому вони забирають обривки кабелю з місця вибуху, а потім зрощують їх, збираючи нову міну. За "скрутками" дроту фахівець може визначити, де саме готували підривника. Так от, характер деяких "скруток" говорить про те, що їх робили співробітники МНС", – заявило джерело.

Мінуючи дороги, терористи також діють винахідливо. Наприклад, влітку під Амвросіївкою повстанці розкривали латки на асфальті, закладали вибухівку, яку знову закривали асфальтом. Але куди легше просто зіпсувати асфальт до такої міри, щоб змусити автоколону об'їхати розбиту ділянку. І тут машини підірвуться на мінах, закладених у м'який ґрунт праворуч і ліворуч від дороги. Влітку бунтівники досить активно підривали мости, а також влаштували справжнісіньку "рейкову війну", знищуючи залізничні колії, і не тільки на Донбасі. Так 24 червня був підірваний залізничний міст у Запорізькій області, який залишив без сполучення Запоріжжя, Бердянськ, Маріуполь і Донецьк.

Українські ДРГ діють симетрично. У соцмережах можна прочитати повідомлення про дії диверсійних груп поблизу Горлівки. Бойовиків на блокпостах вбивали витончено, ударом ножа в око. Крім того, на початку листопада, під час боїв біля села Піски (район донецького аеропорту) дві диверсійні групи бойовиків були розбиті, а одна знищена. Така ж доля спіткала одну з ДРГ у районі Волновахи. "Багато бойовиків гинуть через нестачу "сірої речовини" в голові", – пояснив Юрій Карін. Він згадав вибух самохідної артилерійської установки "Гвоздика", що належала бойовикам, у районі Горлівки. У машині, в межах якої "відпочивав" екіпаж, вибухнув боєкомплект – через те, що один з бойовиків вирішив закурити...

Терміново потрібен мир. В Іраку мінуванням доріг часто займалися місцеві жителі, доведені до крайнього ступеня злиднів. "За 70 доларів, які платили за встановлення одного фугасу, можна було жити протягом місяця", – пригадав Юрій Карін. Частенько селяни самі підривалися на власних мінах. Теоретично населення Донбасу, яке вже потерпає від голоду і безгрошів'я, може послідувати прикладу іракців, однак Юрій Карін вважає, що цього не станеться. На його думку, протестні настрої на Донбасі можна заглушити, якщо виплатити людям якусь частину зарплат і пенсій.

Самі сепаратисти визнають, що їм поки не вдається розгорнути масштабну терористичну діяльність, здатну завдати скільки-небудь значної шкоди. Так, на сайті colonelcassad, що підтримує політику сепаратистів, йдеться про посилення "партизанського руху" в Харківській області й на територіях Донецької і Луганської областей, які перебувають під контролем української сторони. Але тут же констатується наявність проблем, що виникають через "брак зброї, толкових організаторів і серйозну протидію супротивника".

Останню фразу можна вважати визнанням того, що українським спецслужбам поки ще вдається контролювати ситуацію. Але теракти, що готувалися на заводі ім. Малишева, і гранати в харківському метро говорять про те, що, поки триває війна на Сході, ніхто в країні не може почуватися в безпеці. А терористи в будь-який момент можуть влаштувати теракт, котрий за своїми наслідками можна порівняти з вибухами в московському метро.