Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

"Нам зламали життя": війна в Донбасі зруйнувала долі і надії людей

22 березня 2017, 06:51

Станіслав Донець, Дмитрий Сопкін, Віктор Головачов

Ось уже три роки на сході України триває збройний конфлікт. Прихід "руського міра" на Донбас змусив сотні тисяч мирних жителів змінити звичне життя

Люди змушені пристосовуватися до обставин, що склалися. Фото: AFP

Люди змушені пристосовуватися до обставин, що склалися. Фото: AFP

Для одних війна забезпечила небувалий соціальний ліфт, для інших – в прямому сенсі зламала долі, змусивши адаптуватися до непростих реалій зони бойових дій.

Мрії й проблеми

Мирні жителі, які опинилися в зоні бойових дій, розповідають, що не було якихось особливих передумов для збройного протистояння, яке охопило більшу частину Донбасу. Війна просто почалася – і все.

"Ми якось взагалі гадки не мали, що може початися таке, – ділиться донеччанин Ігор. – Та й зараз важко повірити. Звичайно, 2014 року всюди відбувалися всякі мітинги, але тоді по всій країні була хвиля заворушень. А потім почалася війна в Слов'янську . і навіть тоді була тверда впевненість, що все це досить швидко вирішиться. На жаль, надії не виправдалися. Я зрозумів, що все серйозно, коли над Донецьком почали баражувати літаки і вертольоти. Щось робити було вже пізно, вирішив перечекати до найкращих часів. Досі чекаю. Три роки – як один моторошний день, просто викреслені з життя. а плани були грандіозні – покупка квартири, створення родини... Тепер це – мрії. Жити в окупованому місто нестерпно, а їхати – нікуди. Фактично нам зламали життя".

Місцеві жителі діляться, що війна принесла не тільки жах постійних обстрілів і відчуття можливої загибелі, а також додала масу бюрократичних проблем.

246296

Фото: Соцмережі

"Я живу в Донецьку і мені доводиться вирішувати купу непотрібних проблем, яких би не було, якби нам не принесли війну. Мені не довелося б думати, як вивезти дитину на підконтрольну територію, щоб дочка отримала нормальний шкільний атестат. Не ламала б голову над отриманням її паспорта. Знала б, що моє підприємство працює і я отримую зарплату вчасно, сплачую всі податки і внески, в тому числі і заробляю собі на пенсію. Зараз ми змушені мовчати і озиратися, і ненавидіти тих, хто влаштував у нас тут побоїще", – говорить донеччанка Інна.

Голодне процвітання

Реклама

Жителі, які покинули Донецьк під час бойових дій, розповідають, що довелося починати жити за нуля. Причому якщо раніше могли планувати своє життя виходячи з бажань і потреб, зараз доводиться виходити з можливостей.

"Якби не війна, напевно, ми жили б в Донецьку, син закінчив там школу і спокійно поступив би до Донецького національного університету, як і мріяв. Але замість цього змушені були виїхати в нікуди, влаштуватися в Черкаській області і думати як жити далі – розповіла колишня донеччанка Олена Каравай. – Замість спокійного плину життя – постійний страх втратити те, що є. Син поступив не зовсім на ту спеціальність, на яку хотів, а туди, куди зміг пробитися на бюджет. У Донецьку залишилися батьки чоловіка, але з ними ми припинили спілкування, бо неможливо було слухати докори в тому, що ми втекли, а ось в "ДНР" вже процвітання ось-ось настане. При цьому ми відправляємо щомісяця їм гроші на картку, щоб їм було що поїсти на момент цього процвітання".

Разом з тим, збройний конфлікт відбивається й у взаєморозумінні на побутовому рівні – політичні погляди можуть стати каменем спотикання.

"Дружина забрала сина, сказала, що я ненормальний, раз хочу поїхати з Донецька. Ми постійно лаялися на цей рахунок, в результаті – вона зі мною не спілкується. Сина я бачу тільки по "Скайпу", дружина не збирається привозити його до мене, а коли я приїжджаю до Донецька, уникає зустрічей. а колись у мене була родина, якій заздрили друзі! Ми думали про другу дитину, про покупку дачного будиночка. Все пішло прахом..." – з гіркотою розповів свою історію житель Кропивницького Віталій Черновський.

1003530588

Фото: twitter.com/DoneckiiPatriot

Велике село

Ті, хто залишився в Донецьку, розповідають, що на перший погляд, навіть незважаючи на постійні залпи вдалечині, місто може здатися цілком благополучним. Комунальники метуть вулиці, дорогами повзуть тролейбуси і автобуси, а пенсіонери товчуться на ринках. Однак донеччани визнають, що за три роки в місті нічого не змінилося на краще – розвиток колись процвітаючого мегаполісу зупинився.

Реклама

"Думаю, я не помилюся, якщо скажу, що практично всі донеччани люблять спорт і особливо футбол, – ділиться донеччанин Євген. – У нас така потужна команда була, і коли проходив чемпіонат Євро-2012, всі з гордістю хворіли під українським прапором. А тепер цього немає. Немає і хокею, який останніми роками розвивався просто з космічною швидкістю. Спортивний комплекс "Кальміус-арена" повинен був відкритися ще в серпні 2015 року, там обіцяли проводити матчі Континентальної хокейної ліги і чемпіонат Європи-2015 з баскетболу. Ми розвивалися , досягали, будували, росли. а тепер – все. Днями в інтернеті прочитав, що якби було мирний час, зараз би на набережній вже закінчили будівництво декількох житлових комплексів з кількох хмарочосів. Місту і 150 років немає, а воно так бурхливо розвивалося. Прочитав і мало не розплакався. Виходить, що ми приречені бути просто великим селом".

"Людей втоптують в бруд"

Багато хто з тих, хто в довоєнному Донецьку почувався цілком упевнено, тепер змушені пристосовуватися до обставин, що склалися.

"Зараз простій людині практично нікуди податися. У мене дві вищі освіти і до війни була хороша робота. Я заробляв близько 3000 дол. на місяць, і цілком впевнено дивився в майбутнє. Зараз я змушений працювати в таксі... – розповідає місцевий житель Юрій. – Ще на самому початку війни мене намагалися загітувати працювати на всякі там "відомства ДНР", але я не хочу з ними зв'язуватися – прекрасно розумію, що це буде співпраця з бойовиками. Був час, я намагався знайти нормальну роботу в Донецьку, але так чи інакше все виявилося зав'язано на "ДНР", а це мене не влаштовує. Не хочу, щоб потім при виїзді на нормальну територію мене обґрунтовано звинуватили у співпраці".

984753-01-08_01

Фото: AFP

Також донеччани зазначають, що зараз співробітники різних "правоохоронних" відомств т.зв. "ДНР" діють далеко не за буквою юридичних норм і місцевим жителям рідко, коли доводиться сподіватися на справедливість.

"Жити в Донецьку доводиться за законами джунглів. Хто хоч раз стикався з теперішніми "поліцейськими ДНР", розуміють, про що я говорю. Навколо твориться якесь правове беззаконня. Тут людина, хоч трішки наділена владою, не упустить можливості, щоб довести свою перевагу, – коментує донеччанин Костянтин. – Ось нещодавно вдень на вулиці, в центрі міста підходять до мене люди в камуфляжі. Просять пред'явити документи. У мене паспорт з собою. Я їм показав, і у відповідь попросив їх представитись – цікаво стало, хто такі вони. На звичайних "поліцейських" не схожі. А їх старший покосився так на мене, каже: "Випендрюватимешся тут – посидиш кілька діб за ґратами, подумаєш". Нас всіх позбавили права вибору і свобод, а з усіх щілин повилазили незрозумілі особистості. Раніше він був слюсарем, а зараз – депутат "республіки". Хто ці депутати? Хто їх вибирав? Тільки і дивишся, як по місту кортежі з мигалками носяться. Менти і судді захищають царьків, які стали на чолі, а простій людині залишається сподіватися тільки на себе".

Всі подробиці в спецтемі Протистояння на сході України

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...