Назад в СРСР: Донецьк за рік перетворився на місто пенсіонерів та відроджує спадщину Союзу – дефіцит і доноси

<p>Фото: Соцмережі</p>

<p>Фото: Соцмережі</p>

<p>Фото: Соцмережі</p>

<p>Фото: Соцмережі</p>

1/4

Рік війни на Донбасі приніс не тільки масштабні руйнування, а й значно відкотив багатющий регіон країни в минуле. Сьогодні не у всіх вкладається в голові: як три роки тому Донецьк приймав Євро-2012, а зараз перетворився на місто-кунсткамеру радянського періоду? Промисловий зелений і галасливий мегаполіс за рік став картинкою з хроніки 70-80-х років, причому картинка не найкращих проявів того періоду.

ЧЕРГИ ТА ДЕФІЦИТ. Стихійна торгівля (це привіт з початку 90-х). Відсутність пенсій і зарплат (звідти ж, що підкреслює убогість настала життя). Відсутність банків. Робота за їжу. Закриті шляхи за кордон. Тотальна пропаганда на екранах телевізорів і в газетах. Гоніння на інакомислячих. Вихваляння вождів епохи пролетаріату. Сьогодні жителі Донбасу кожен день думають над тим, як провезти через блокпост ящик огірків, де знайти ліки від тиску, і чи вийде виміняти на мобільний телефон хоча б пару пакетів рису. У дефіциті все – від одноразових носових хустинок до меблів. Чомусь періодично зникають з прилавків сіль, майонез і рідке мило, огірки і лимони. Те, що є, коштує в 2-3 рази дорожче, ніж в інших регіонах України, і іноді навіть за цим може стояти величезна черга.

Прилавок у Донецьку. Фото: Соцмережі

Черги – новий символ Донецька, хоч на герб наноси. Або в банк за "пенсією", або за гуманітарною допомогою. "Пенсією" називаються всі виплати від так званої "ДНР", які нещасні люди похилого віку намагаються отримати натомість заробленої української. Поки отримували тисячу гривень – з жовтня по лютий, причому органи "влади" іменували її "соцвиплатами" – тисяча знецінилася втричі. Зараз самопроголошена "ДНР" відрапортувала про початок виплат тих самих справжніх пенсій, в тому ж розмірі, що і до війни, але в рублевому еквіваленті (1 гривня = 2 російських рублі). Платити почали 4 квітня, а вже 7-го вивісили оголошення про те, що гроші закінчилися. Потім знову почали платити. Пенсіонери ходять в чергу як на роботу.

"Цікаво, що пропонують перевести пенсії з України назад до Донецька, але найрозумніші вже примудрилися оформити і тут, і там. Кажуть, що листоноші розноситимуть по будинках старим гроші, але поки ще я не знаю, щоб це було, – розповіла Сегодня. ua донеччанка Еліна Орєхова. – Не вірю я і в те, що "пенсія" від "ДНР" буде виплачуватися постійно. Дивіться: тільки в Донецьку залишилося приблизно 300 тисяч пенсіонерів. Навіть якщо платити по тисячі кожному – потрібно 300 мільйонів гривень, або 600 мільйонів рублів на місяць. І це тільки для Донецька! Є ж ще інші міста. І пенсії обіцяють колишні, тобто шахтарські по 4-5 тисяч. Звідки гроші на них?"

У чергах – звичне невдоволення. Пенсіонери незадоволені всім: цінами, політикою, сусідами. Про так званої "ДНР", як про покійника, більшість говорить або добре, або нічого. Прориває іноді старих: "Все одно помирати скоро, так я зараз скажу!" Але це буває рідко. Непомітно пильнує всемогутнє "Міністерство держбезпеки" "ДНР" (МДБ), є і горезвісне недремне НКВС. Скільки людей пройшло через ці структури бойовиків і скільки там залишилося – досі точно невідомо. Зате відомо, як туди можна потрапити: за українську символіку, критику на адресу самопроголошеної "ДНР", просто за доносом сусіда, мовляв, сумнівався у довговічності "молодої республіки". Причому український прапор навіть нести необов'язково – прості синьо-жовті шпильки у волоссі у дівчинки можуть викликати масу питань до батьків. А ось синій диван на тлі жовтої стіни в одній з телестудій, звідки віщають прихильники, "республіку" не бентежить.

ПРОПАГАНДА. Телебачення – окрема тема. Це вже не стільки засіб інформації, скільки засіб пропаганди і промивання мізків. За місцевими каналах постійно йдуть військові зведення, крутиться відео, зняте після обстрілів, репортажі з лікарень – і нічого, що навесні показують літні кадри. Рідше – специфічні репортажі зі шкіл або місцевих ДК. Щоправда, все також з політичним підтекстом. "Новоросія ТБ", "Оплот ТБ", Перший республіканський канал" і макіївський "Юніон", що примкнув до них - основні рупори після російських телеканалів. Своїх передач – від сили три-чотири, в основному, годинні інтерв'ю відомих і невідомих осіб "республіки". Реклама – в біжучому рядку "Потрібні сапери і водолази..." Хоч яка віддушина – старі радянські фільми вечорами, і не тільки про війну. Хоча напередодні 9 травня кількість художньо знятих вибухів, червоних прапорів і закривавлених осіб на телеекранах збільшилася.

В газетах – "Мирний Донбас", "Донецька республіка", "Новоросія" та ін. – величезні пропагандистські статті, написані невідомими авторами, ймовірно, під псевдонімами. Часто використовуються карикатури у вигляді примітивного фотомонтажу, найпопулярніші персонажі – Порошенко, Яценюк, Обама. Чисто по-радянськи використовуються слова "буржуї" і "капіталісти",

Відсутність вихідних даних в газетах і списку редколегії зводить всі ознаки "газети" до рівня вже ніяк не радянської "Правди" або "Известий", а бойового листка. Тому і роздають їх безкоштовно на вулицях, а спроби продавати в кіосках безуспішні – платити 2 гривні за це ніхто не поспішає. "Газет в Донецьку українських вже давно немає, – каже донеччанка Аліна Чорна. – Журнали в основному всі старі. Ще можна побачити звичну "Комсомольську правду", щоправда, привезену з Росії. Якось раз навіть бачила на розкладці якусь місцеву ростовську газету – ймовірно, продавали в надії, що куплять через ТВ-програму".

АТРИБУТИКА. Символи скрізь. Герби і прапори неіснуючої "Новоросії" ліплять всюди, де спроможна рука, малюють на стінах будинків і клеять на номерні знаки автомобілів. Правда, перетнути кордон з Росією такі авто не можуть: прикордонники сусідньої держави змушують водіїв здирати наклейки, мотивуючи тим, що такої країни не знають. Як і в Радянському Союзі герб або гасло "Вся влада Радам!" можна було зустріти на стовпі в чистому полі, так і в Донецьку намагаються намалювати це скрізь. Іноді на "прапор Новоросії", який майже повністю змальований з американського прапора Конфедерації, домальовують білі зірочки – щоб було зовсім одне й те саме. При цьому Америку ненавидять, що не заважає бойовикам отримувати зарплату в "проклятих" доларах. Істинно по-радянськи люблять російські рублі, тим більше що Донецьк вже майже повністю увійшов в рублеву зону. Правда, місцевий люд все ніяк не розбереться, що робити. Рублі в магазинах приймають, тільки на руках у населення все більше гривні. На ринках взагалі з рублями краще не з'являтися – невдоволення торговців гарантовано. "Звідки я знаю, може, вони у вас фальшиві?" – заявляють продавці. До слова, навіть в магазинах здачу з рублів можуть видати гривнею. Про фальшиві рублі ходять вже серйозні чутки, які починають підтверджуватися – отримані в "пенсіях" рублики вже "задзвеніли" в магазинах на апаратах перевірки автентичності купюр, про що не раз повідомляли донеччани в соцмережах.

Барельєф радянської епохи прикрасили золотистою фарбою. Фото: Соцмережі

Після того як минулого року на прапорах простест проросійських активістів з'явився Сталін у бронежилеті, елементи радянськості продовжили приймати в Донецьку абсолютно химерні форми. До створення піонерських та комсомольських організацій справа поки не дійшла, але в різні молодіжні об'єднання народ вже збирають, хоча і з молоддю на Донбасі теж дефіцит: ті, хто не застали в силу віку розквіт соціалізму, вважали за краще виїхати подалі. Решта вчаться жити за заповітами колишніх вождів, щосили намагаючись зобразити, як "кухарка може управляти державою". Колишній продавець курятини оптом – в ролі глави уряду, тамада – міністр культури, алкоголік з сусіднього під'їзду – командир батальйону... Керувати можна, питання в тому, наскільки добре це вийде у "кухарки", якщо замість фахівців проблеми економіки, фінансів, міського управління вирішують друзі, родичі і просто хороші люди, які вчасно одягли"георгіївську стрічку".

"Хороші люди" вже перейнялися тим, що в Донецьку не повинно залишитися ніяких згадок про Україну. Школи зняли гербові таблички з назвами, зникають слова "Донецька область", все, написане українською, замінюється на російський аналог. Остання ініціатива нової "влади" – прибрати барельєф Василя Стуса біля входу в корпус філологічного факультету Донецького національного університету. І замінити його на бюст радянського розвідника Миколи Кузнєцова!

"Я не знаю, як взаємопов'язані Кузнєцов і філфак ДонНУ, Стус хоча б тут навчався, – поділилася колишня випускниця факультету Інна Карпенко. – Це не марення, це вже якесь знущання, мовляв, творимо що хочемо, а ви мовчите в ганчірочку. Я була проти присвоєння університету імені Стуса, хоча нічого не мала проти барельєфа. Але який Кузнєцов? Причому тут розвідник? Може, давайте пам'ятник Сталіну тут поставимо. Хоча, відчуваю, і до такого маразму ми скоро дійдемо".

Фото: Соцмережі

Поки ж у місті активно відновлюються інші барельєфи, що зображують найбільш яскраві події радянського періоду. Їх можна зустріти на старих будівлях, на колонах біля мостів. Барельєфи розфарбовують золотою фарбою, тоді як раніше їх просто підтримували в нормальному стані і періодично освіжали їх природний колір.