Зробити стартовою
26,33
29,51
РУС

Полонянка про знущання козаків: "Вони мене били за кожне українське слово"

Також у Ірини зламані ребра і нижня щелепа

Ірина з донькою. Фото: fakty.ua
Ірина з донькою. Фото: fakty.ua.

48-річна полтавчанка Ірина Бойко провела в полоні у бойовиків три місяці і розповіла про те, як пережила цей важкий час, пишуть "Факты".

У першу ж ніч козаки відрізали їй фалангу мізинця. На тілі у Ірини, що називається, живого місця не залишилося. Зламані ребра і нижня щелепа, на голові рани.

"Вони мене били за кожне українське слово, – розповідає жінка зі сльозами на очах. – Добре, що жовто-синій прапор, який везли бійцям на передову, я встигла заховати в труси. Інакше ми б не розмовляли зараз".

В зону бойових дій активістка Майдану Ірина Бойко їздила не раз. В основному доставляла туди продукти харчування для захисників суверенної України. 19 червня вона і троє її товаришів по Майдану, заповнивши два пікапа гуманітарною допомогою, взяли курс на Луганщину. Але на блокпосту при в'їзді в селище Должанський їх зупинив загін донських козаків.

"Катували дуже жорстоко. Били гумовими палицями з металевими стрижнями, молотками, свердлили кістки електричним дрилем. Вставляли ложки під повіки, намагаючись виймати очі. Тепер одне око у мене майже не бачить. Щоб відвести загрозу від хлопців, я сказала, що я є керівником групи, яка виконує благодійну місію. "Ти, с..а, привезла "укропам" жрачку, і це називаєш благодійною місією?" – кричали козаки, не перестаючи знущатися", – згадує Ірина.

Дочка Ірини Тетяна Єфремова терміново стала шукати матір. До пошуків підключився полтавський правозахисник Василь Ковальчук. Тетяна разом з майданівцем Михайлом Дугіним поїхала визволяти маму з полону. До цього вдалося переговорити з російським диверсантом Ігорем Безлером ("Біс"). Справа в тому, що правозахисник Василь Ковальчук служив з ним в Афганістані та зміг переговорити про звільнення.

Ірина стверджує – її врятувало те, що потім вона опинилася на території, яку контролює Безлер. "Нас – кілька людей, таких, як я – вивезли з Антрацита в Горлівку на відкритій машині 22 червня, – розповідає жінка. – Тут мені нарешті було надано медичну допомогу. Я була така слабка, що ніхто не вірив в те, що зможу коли-небудь піднятися на ноги. Ридала і просила Бога, щоб він допоміг моїм близьким знайти мене. Іноді наступали хвилини відчаю, коли я бажала померти. Адже двом смертям не бувати, а однієї не минути. Страшна не сама смерть, а її очікування. Але в Горлівці було вже зовсім інше ставлення до полонених. Чи не били, добре годували".

Люди Безлер до Ірини поставилися добре і називали її "Ируська" і "сестричка". "Жаліли і говорили, що мені не можна повертатися додому, що мене вб'ють на першому ж укропском блокпосту. Ви розумієте, наскільки народ з обох сторін зомбований пропагандою?", – Дивується жінка.

Ірина провела в полоні 99 днів і повернулася в рідну Полтаву.

 

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Полонянка про знущання козаків: "Вони мене били за кожне українське слово"". Інші Новини Донбасу дивіться в блоці "Останні новини"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь